МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Схарактеризуйте поняття «фейлетонний факт».Назвіть потенційні недоліки фейлетону. Майбутні недоліки фейлетону зазвичай «закладаються» ще до його написання - на підготовчому етапі. У чому особливості підготовки до створення фейлетону? Головна з них - пошук так званого «фейлетонів факту». Пошук цей йде не завжди усвідомлено. І відбувається так нерідко тому, що автор не завжди до кінця усвідомлює специфіку фейлетону як сатиричного жанру і ототожнює його завдання з завданнями, скажімо, критичної статті, репліки і пр. Якщо це відбувається, то йому неважко прийняти будь-який «гострий» факт (який цілком можна було б, наприклад, використовувати в тій же репліці) за факт, гідний опису у фейлетоні. Але для фейлетону підходить тільки особливий факт, а саме - що містить в гіпертрофованому вигляді риси, типові для явищ того класу, до якого він належить. Причому це мають бути риси, гідні осміяння (не можна, наприклад, висміювати трагічні події). Зрозуміло, фейлетон може будуватися не на один факт, а на їх сукупності, що частіше за все і відбувається. У цьому випадку типове виступає як певна закономірність, що зв'язує ряд окремих фактів. А факти в свою чергу виступають як опорні точки сатиричної типізації, тобто створення сатиричного образу певного життєвого явища, яке таким шляхом зводиться до рівня збиткового. Інші вади фейлетону можуть виникати в результаті недостатньої продуманості логічних зв'язків, виявлених фейлетоністом явищ, невміння встановити причинно-наслідкові відносини між різними фактами, оцінити їх і передбачати подальший їх розвиток. Жанр цей є дуже трудомістким, робота в ньому вимагає від журналіста особливого таланту і постійного вдосконалення своєї майстерності. Фейлетон, як і інші художньо-публіцистичні жанри, дуже «чутливий» до мовних помилок і неточностей. Якщо ж він написаний ясним, образною мовою, то це багато в чому підвищує його можливість бути поміченим читачем.
Назва жанру фейлетон походить від французького слова «feuille», що перекладається як «лист; листок». Листком у свою чергу, називали додаток до газети, яке зазвичай розміщувалося в нижній частині смуги і відокремлювався від решти частини газети жирною лінією. У вітчизняній журналістиці ця частина газетної шпальти називалася підвалом. Тут розташовувалися не тільки матеріали, які нагадують за своїм типом сучасні фейлетони, але й твори, які зараз називаються звіти, рецензії, огляди літератури тощо Поява таких підвалів в газетах дослідники відносять до XVIII ст. З часом поняття «фейлетон» стало застосовуватися тільки по відношенню до одного виду текстів, про який і йде тут мова. Вітчизняну журналістику прославили такі видатні фейлетоністи, як М.Є. Салтиков-Щедрін, В.М. Дорошевич, А.В. Амфітеатрів, М.Є. Кольцов, І.А. Ільф і Є.П. Петров, С.Д. Нарін'яні, Е.Я. Пархомівський і багато інших У художньо-публіцистичних жанрах документальний факт ніби відходить на задній план, поступаючись місцем враженню автора від факту, його оцінці, авторській думці. Основні представники таких жанрів: нарис і замальовка, а також сатиричні — памфлет чи фейлетон. Сатиричні жанри будуються на широкому використанні іронії, сарказму, сатири, важливо розрізняти ці поняття і зіставляти їх з гумором. На іронії будується фейлетон — жанр, який викриває комічну суть негативних фактів й явищ дійсності. До того фейлетонний факт повинен мати два піки: перший (суспільно шкідлива суть факту). Інший — (комічна суть того ж факту) — насмішка. Ігор Михайлин у підручнику “Основи журналістики” пише, що фейлетон — це сатиричний жанр публіцистики, що виявляє комічну сутність негативних фактів і явищ дійсності. Головним засобом фейлетоніста є художній образ. Автор обов'язково повинен створити образ негативного героя, явища, події, в осмисленні яких виявити дві найважливіші особливості: показати їх соціальну шкідливість, з одного боку, і розкрити їх комічну сутність, з іншого боку. Цілком самобутній вид цього жанру створив Остап Вишня, назвавши його “усмішка”.
Читайте також:
|
||||||||
|