Документарний акредитив

Документарний акредитив – це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (імпортера) або від свого імені зобов’язаний:

- виконати платіж третій особі (експортеру) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги проти передбачених документів;

- надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива.

У законодавстві України документарний акредитив - це умовне грошове зобов'язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями особи - наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі (тратти) проти передбачених документів з урахуванням дотримання умов акредитива.

Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в зовнішньоекономічному договорі (контракті) між експортером та імпортером. Розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати № 500).

Уніфіковані правила визначають:

- види та типи акредитивів;

- спосіб та порядок виконання і передачі акредитивів;

- зобов'язання і відповідальність банків;

- умови, яким повинні відповідати документи, що подаються за акредитивом;

- тлумачення різних термінів;

- інші питання, які виникають при акредитивній формі розрахунків.

Акредитив за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

За операціями з акредитивами усі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов’язань, з якими можуть бути пов’язані ці документи.

Банк з належною ретельністю приймає передбачені за акредитивом документи, контролює, чи відповідають ці документи за зовнішніми ознаками зазначеним у акредитиві умовам, але не несе відповідальності за форму, чинність та юридичне значення документів.

Банк не несе фінансової відповідальності за:

- затримку при передачі чи втрату будь-якого повідомлення, листа чи документа за акредитивом;

- за перекладацькі помилки чи помилки у тлумаченні технічних термінів та залишає за собою право передавати терміни акредитива без перекладу;

- наслідки форс-мажорних обставин;

- невиконання банками-кореспондентами або іншими банками, наданих їм інструкцій, навіть, якщо банк самостійно обрав для роботи ці банки.

Застосування документарного акредитиву в зовнішньоторговельних угодах обумовлено наступними обставинами:

- взаємний ризик контрагентів: продавець ризикує тим, що його товар не буде оплачений, тоді як для покупця існує ризик непостачання товару, і він не хоче здійснювати попередню оплату, не впевнений в тому, що товар відвантажений;

- прагнення отримати додаткові гарантії за рахунок участі в угоді третьої сторони – банка.

У таблиці 2 представлені основні суб’єкти акредитивної форми розрахунків.

Таблиця 2 – Основні суб’єкти акредитивної форми розрахунків

Суб’єкти	Характеристика
Аплікант (імпортер, покупець, платник, заявник, емітент, наказодавець)	юридична особа, за дорученням якої банк-емітент відкриває акредитив
Бенефіціар (експортер, продавець)	юридична особа, на користь якої відкривається акредитив
Банк-емітент	банк платника, що відкриває акредитив за дорученням свого клієнта
Рамбурсуючий банк	банк, який призначається банком-емітентом для надання відшкодування за платежами за акредитивами
Авізуючий банк	банк у країні продавця, який у відповідь на звернення банку-емітента повідомляє умови акредитива бенефіціару без зобов’язань виконати платіж або акцептувати чи негоціювати переказний вексель (тратту), виписаний відповідно до умов акредитива
Підтверджуючий банк	банк, який бере на себе зобов’язання як додаток до зобов’язань банку-емітента здійснити платіж (акцепт тратт) бенефіціарові при дотриманні ним умов акредитива. Підтверджуючим може бути банк експортера чи інший банк
Виконуючий банк (банк-платник)	банк, вказаний в акредитиві як той, що здійснює платіж бенефіціарові проти документів, передбачених акредитивом. Ним може бути банк-емітент, підтверджуючий, авізуючий банк, будь-який інший банк, уповноважений банком-емітентом
Транспортні компанії	здійснюють транспортування вантажів і видають транспортні документи
Митні брокери	виступають як агенти імпортера, контролюють документи, перевіряють вантажі, перевіряють документи і товари, що направляються імпортерові
Страхові компанії	здійснюють страхування вантажів і видачу страхових полісів, а також відшкодовують збитки при настанні страхового випадку

Загальний механізм здійснення акредитивної форми розрахунків представлено на рис. 5

Рис. 5. Порядок здійснення розрахунків з використанням документарного акредитиву

1. Укладання угоди, в якій передбачалася акредитивна форма розрахунків.

2. Подання аплікантом заяви на відкриття акредитиву.

3. Банк-емітент відкриває акредитив і просить банк в країні покупця авізувати акредитив (повідомити експортера про відкриття на нього акредитиву) і в ряді випадків підтвердити його.

4. Пересилка акредитиву банком-емітентом банку-кореспонденту.

5. Авізуючий банк при отриманні ним акредитиву від банку-емітенту, повідомляє бенефіціара про відкриття акредитиву на його користь.

6. Отримавши акредитив від авізуючого банку і переконавшись в тому, що умови повністю відповідають контракту, експортер відвантажує товар на адресу імпортера.

7. Бенефіціар передає комплект документів, передбачених умовами акредитиву. Авізуючий банк стає виконуючим.

8. Виконуючий банк здійснює перевірку документів на відповідність умовам договору та акредитиву.

9. У разі відповідності документів вимогам акредитиву, виконуючий банк здійснює платіж.

10. Виконуючий банк відсилає документи і вимогу про відшкодування платежу в адресу банка-емітента.

11. Банк-емітент здійснює перевірку документів.

12. В разі відповідності документів умовам акредитиву, сума платежу відшкодовується банком-емітентом виконуючому банку.

13. Передача документів апліканту акредитива.

14. Банк-емітент стягує з апліканта суму платежу.

15. Аплікант акредитиву (покупець) за допомогою документів отримує товар.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Простота здійснення операції та відносно невеликі витрати на проведення розрахунків за допомогою документарного інкасо.	\|	Види документарних акредитивів в міжнародній практиці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.