• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6. Виявлення та розслідування розкрадань грошових коштів, що вчиняються обліково-бухгалтерськими працівниками

Завдання 3.

Завдання 2.

Завдання 1.

Працівник бухгалтерії БМУ № 8 Козакова А.Н. на допиті, в якості свідка з справи про розкрадання грошових коштів, засвідчила, що головний бухгалтер і касир управління розкрадають «депонентні суми», що утворюються в результаті відсутності працівника.

Які методи перевірки і документи необхідно використати для перевірки вищезгаданого факту.

Заготовлювач Андрійчук П.Ю. надав у вересні 2009 р. у бухгалтерію ТОВ «Світанок» накладну на відвантаження залізницею для ТОВ 350 метрів кубічних лісу. Одночасно він додав авансовий звіт на 657 грн., в тому числі і відомості на оплату бригаді працівників за навантаження у вагони 350 метрів кубічних лісу на суму 525 грн.

На початку жовтня 2009 р. Закарпатська обласна контора механізованого навантаження надіслала ТОВ «Світанок» рахунок за послуги в сумі 435 грн. (за навантаження 350 метрів кубічних лісу).

Треба визначити коло документів, що необхідні для викриття заготовлювача Андрійчука П.Ю. в привласненні грошових коштів.

На особистому прийомі у начальника РВВС громадянка Гришко Л.І. повідомила, що старший бухгалтер ремонтно-будівельної ділянки N 17 Співенко А.В. протягом 1 кварталу цього року у розрахунково-платіжних відомостях для виплати заробітної плати вносила прізвища осіб, які не працювали в РБУ № 17. Таким чином, Співенко А.В. і касир Тюріна С.П. незаконно отримали біля 4 тисяч гривень. Склавши довідку про бесіду з громадянкою Гришко Л.І. начальник РВВС доручив перевірку цих відомостей старшому дільничному інспектору міліції Петрик А.В.

Назвіть документи, які потрібно використати для перевірки вищеназваних відомостей.

На підприємствах і в організаціях всі матеріальні та грошові ресурси обліковуються за їх рухом, накопиченням та витрачанням, встанов­люється відповідний контроль.

В такій ситуації прямі привласнення та розтрати ведуть до невідповідальності в обліку та викриваються шляхом ревізій, інвентариза­цій та іншими методами фінансового контролю.

Тому злочинці спочатку накопичують резерви до крадіжки у вигляді необлікованих надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів.

Для цього вони використовують недоліки в документальному офо­рмленні господарських операцій, в бухгалтерському обліку та контро­лі виробничого процесу. В результаті, вони можуть складати такі об­ставини, при яких крадіжки власності та майна не приводять до нестач товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів.

Способи розкрадання, в тому числі накопичення надлишків, які не відображені у обліку, запасів сировини, готової продукції, товарів і грошових коштів, а також способи маскування злочинних дій у багатьох випадках пов'язані із знищенням деяких первинних облікових документів, внесенням в документи підроблених записів.

Крім того, крадії, як правило, ведуть неофіційні записи. Для вияв­лення та попередження таких замаскованих крадіжок виникає необ­хідність виявлення та дослідження документів, облікових записів, ма­теріалів фінансового контролю.

Тому працівники правоохоронних органів (особливо слідчі, оператив­ники) повинні знати класифікацію бухгалтерських документів та методи їх дослідження, методи фактичного контролю господарських операцій.У системі методів судової бухгалтерії методи дослідження документів посідають особливе місце у зв'язку з обов'язковістю його застосування під час формування доказової бази в окремих кримінальних справах.

Методи дослідження документів відрізняються за своїм змістом, формами здійснення, об'єктом, предметом і завданнями дослідження, колом об'єктів перевірки, сферою застосування та іншими ознаками. Виходячи з кола об'єктів перевірки, виділяють методи дослідження одного або кількох документів [13, с.114]

Методи документальної перевірки:

Замасковані правопорушення зовні відбиваються в облікових даних в основному в трьох формах:

1)протиріччя в змісті окремого документа;

2)протиріччя між змістом декількох взаємопов'язаних документів;

3)відхилення від звичайного порядку руху цінностей.

Методи дослідження окремого документавключають в себе фо­рмальну, нормативну і арифметичну перевірку.

Формальна перевірка,або зовнішній огляд документа, складається з двох основних і послідовних етапів: аналізу дотримання встановленої форми документа і детального вивчення обов'язкових його реквізитів.

На першій стадії огляду увага ревізора, оперативного працівника, слідчого може залучити вказані раніше порушення формальної вимоги.

На другому етапі огляду з'ясовують, чи немає в документі сумнівних реквізитів.

Нормативна перевіркаявляє собою глибоке вивчення змісту ві­дображеної в документі господарської операції з точки зору його від­повідності діючим нормам, правилам і інструкціям.

Арифметична перевірка — це контроль за правильністю самих рі­зноманітних підрахунків, зроблених при складанні конкретного бухга­лтерського документа. Рахункова перевірка дає змогу виявляти випадки розкрадань шляхом завищення результатів у горизонтальних і вертикальних графах платіжних відомостей та інших документів, не­правильного підрахунку відсоткового вмісту сировини і продукції різних сортів та відходів у партіях товарів, установлювати розмір заподіяного збитку.

Наприклад,

• в одному торговому центрі документальна ревізія не встановила будь-яких порушень, але увагу оперативного праг\івника притягнув акт № 5 від 17.07.2007 р. на списання овочів, що втратили свої якості, на суму— 3700,00 грн. Акт складено на бланку, який виготовлено28.09.2007 p. Протиріччя в датах дачо можливість думати про підробку з метою заволодіння вищевказаною сумою, що у подальшому підтвердилося;

• у магазині здійснювалися крадіжки грошових коштів. Бухгалтерські документи нарахування та видачі оплати праці сумніву не ви-зивали по формальних, нормативних ознаках. Тоді оперативніш працівник почав проводити арифметичні підрахунки по рядках та графах платіжної відомості і встановив великі розбіжності. Арифметична перевірка дозволила встановити завищення підсумків у графах «всього нараховано» та «до видачі на руки» у платіжній відомості. Ініціатор злочинних дій — касир, який був прийнятий на роботу за шість місяців до документальної перевірки, та бухгалтер по оплаті праці, залучений у злочинну діяльність. Документальна ревізія встановила матеріальну шкоду у розмірі 23,0 тис. грн. Дописки виконувала в основному касир, яка робила виправлення цифри «1» на цифру «4».

Методи перевірки взаємопов'язаних документів.Деякі злочини, не викликаючи протиріч у змісті окремого облікового документа, за­лишають сліди в системі взаємопов'язаної облікової документації. Для їх виявлення використовують методи зустрічної перевірки і взаємного контролю документів

Під зустрічною перевіркоюрозуміють зіставлення різних примір­ників одного й того ж документа. Зустрічна перевірка є ефективним методом з'ясування реальності та правильності відображених у доку­ментах різноманітних господарських операцій та інших обставин. З її допомогою розкриваються такі зловживання, як, наприклад, наявність різних екземплярів одного й того самого документа у кожної із сторін — учасників двосторонньої операції.

Наприклад, у їдальню надходили продукти харчування від приват­них підприємців, які надавали покупцю не заповнені бланки накладних. Шеф-кухар у ці бланки записував операції, які фактично не здійснювалися (назви товару, ціни товару, кількість товару). В результаті цих дій, шеф-кухар та комірник проводили реалізацію продуктів харчування, списували фактично не одержані продукти, а одержані гроші при­власнювали. При дослідженні документів щодо фактично проведених господарських операцій була проведена зустрічна перевірка накладних постачальників, які знаходилися у звітах шеф-кухаря та накладних, які знаходилися безпосередньо у постачальників. В результаті були встановлені види продуктів харчування та їх кількість, що були вкра­дені.

Зіставлення документів ,що відображають операції (факти), із документами їхнього обґрунтування. Цей метод спрямований на виявлення протиріч між різноманітними документами й операціями. На­приклад, можуть бути зіставлення: оплачених рахунків із договорами, прибутковими і видатковими накладними, актами приймання робіт; записами про списання матеріалів у відходи з актами на псування ма­теріалів; кошторисами на ремонт будинку з дефектними актами тощо [13, сі 18—119].

Зіставлення виконавчих і розпорядницьких документів. Зіставленняперших із другими дає змогу перевірити, чи відповідають вчинені дії змісту розпорядження [13, сі 19]

Зіставлення первинних і похідних документів. Доперших документів належать такі, що безпосередньо фіксують здійснені операції або інші фактичні обставини. У похідних документах ці операції та обставини відображаються на основі первинних або інших похідних документів. Зіставлення первинних і похідних документів може виявити протиріччя між ними, вказують на можливі зловживання. Відомі, наприклад, факти, коли для приховання нестачі під час інвентаризації матеріально відповідальні особи не долучають до останнього товарного звіту окремі прибуткові документи. Натомість вони пред'являють підроблені накладні на відпускання товарів іншим організаціям, заявляючи, що не включили їх у товарний звіт помилково [13, с.119]

Метод взаємного контролю являє собою зіставлення самих різних документів, прямо або непрямо що відображають проведену операцію метод взаємного контролю використовується, передусім, для виявлення ознак фальсифікації в конкретних облікових документах .

Наприклад, приватний підприємець із приватним сільгосптоваро-виробником оформили квитанцію на фіктивну закупку м'яса. До під­робленої квитанції були прикладені ветеринарні свідоцтва, які були складені фельдшером — учасником крадіжок. Злочин було викрито пі­сля того, як провели взаємний контроль свідоцтв із журналом де вони реєструються на ветеринарній станції. Було встановлено, що у жур­налі під відповідними номерами відображена видача довідок про огляд тварин.

Методи перевіркидокументів, що відображають однорідні опе­рації.Перевіркою декількох документів, що відображають одну і ту ж господарську операцію, нерідко вдається викрити злочинця.

Метод відновлення кількісно-вартісного обліку характеризуєтьсянайбільш вузькою сферою практичного застосування. Відновлення кіль­кісно-вартісного обліку може бути суцільним або вибірковим. Суцільне відновлення є дуже трудомістким, тож якщо дані можна отримати шля­хом перевірки руху окремих товарів або окремих груп товарів, варто про­водити не суцільне, а вибіркове відновлення [13, с.123].При контрольному звіренні вивчають дані первинної документації про залишки і рух яких-небудь конкретних товарів за певний інвентаризаційний період шляхом аналізу бухгалтерських документів отримують і зіставляють наступні дані: залишок товару за інвентаризаційною відомістю на кінець інвентаризаційного періоду, порівнюється з підсумковими даними про рух цього товару за весь період, починаючи з попередньої інвентаризації [13, с 124]

Працівники правоохоронних органів при наявності інформації про скоєння господарюючими суб'єктами зловживань, які тягнуть за собою адміністративну та кримінальну відповідальність, організують проведення позапланових інвентаризацій.

Правовими основами призначення інвентаризації по завданню пра­воохоронних органів є:

1)заяви громадян, засобів масової інформації про факти зловжи­вань, крадіжок, здійснених господарюючими суб'єктами;

2)наявність інформації про неповне оприбуткування товарно-матеріальних цінностей або реалізації необлікованих надлишків;

3)дані про випадки необгрунтованого підвищення цін на товарно-матеріальні цінності, що реалізуються, продажу неякісного товару, а та­кож при обважуванні, обмірюванні та обмані при розрахунках покупців;

4)затримання посадових, матеріально відповідальних осіб з вкра­деним, вивезенням, винесенням цінностей підприємства з метою їх крадіжки шляхом привласнення, розтрати.

Проведення інвентаризації по завданню працівників правоохоронних органів також необхідно, коли ними одержана оперативна інформація наступного характеру:

• проведення необґрунтованих розрахунків за продані не обліковані цінності;

• привласнення матеріальних цінностей посадовими особами у підприємствах колективної власності;

• навмисна розтрата чужого майна і грошових коштів, одержаних у вигляді позички;

• завищення валових витрат та податкового кредиту по ПДВ у по­датковому обліку;

• недовкладення продуктів харчування під час приготування готового продукту;

• продаж по завищеним цінам товарів, які мають застарілий фасон та модель, які загубили свою якість тощо.

Оперативні працівники, слідчі, перед тим як звернутися до керівника господарюючого суб'єкта або до головної організації з листом чи поста­новою про проведення інвентаризації, повинні виконати ряд організацій­них заходів, необхідних для найвищої ефективності перевірки. Зокрема,важливо забезпечити належний контроль за проведенням майбутньої інвентаризації. Для цього призначають групу, в яку включають оперативного працівника або слідчого, компетентних бухгалтерів, інспекторів податкових органів, представників громадськості тощо. Старший групи проводить інструктаж: визначає завдання учасникам; пояснює їм права та обов'язки; попереджує про недопустимість втручання в роботу членів інвентаризаційної комісії, вести перерахування, зважування, вимірювання цінностей, давати консультації, підписувати документи тощо.

При встановленні членами групи контролю порушень, помилок під час проведення інвентаризації, їм необхідно вказати на це голові комісії і вимагати виправлення.

Відповідальність за правильне та своєчасне проведення інвентаризації покладається на керівника та головного бухгалтера підприємства, а також на голову інвентаризаційної комісії.

При проведенні інвентаризації працівники правоохоронних органів не мо­жуть входити до складу членів комісії, але повинні бути присутніми з метою:

• забезпечення функцій конвою;

• виконання контролю за порядком проведення інвентаризації та попередження можливих викривлень її результатів;

• не допущення фізичного та негативного психологічного впливу з боку зацікавлених осіб на членів інвентаризаційної комісії.

Оперативні працівники відділів по боротьбі з економічною злочин­ністю, слідчі повинні проконтролювати, щоб у період проведення ін­вентаризації було перевірено:

♦ наявність договорів про матеріальну відповідальність;

♦ чи належним чином виконувався контроль за діяльністю матеріально відповідальних осіб;

♦ чи правильно ведеться складський облік, наявність номенклатури-цінника та матеріальних ярликів у місцях збереження товарно-матеріальних цінностей;

♦ чи правильно і своєчасно проводилися передачі матеріальних цінностей при зміні матеріально відповідальних осіб;

♦ чи достовірно відображалися в бухгалтерському обліку виявлені різниці, встановлені під час попередніх перевірок тощо.

Оперативні працівники, слідчі повинні забезпечити всі умови для роботи інвентаризаційної комісії:

• опломбувати входи і виходи приміщень, де буде проводитися ін­вентаризація;

• оглянути приміщення на предмет можливого підпалювання, вибухів, а також зробити виїмку документів перевіряємого підприємства із бухгалтерії;зробити виїмку у приміщенні перевіряємого об'єкту, а саме: складських карток, книг, журналів, чорнових записів;

• поставити підписи на документах, чорнових записах, картках, товарних звітах тощо.

Питання про проведення інвентаризації в кримінально-процесуаль­ному порядку ще не вирішено, тому посадові особи, які проводять діз­нання та розслідування, при призначенні інвентаризації використовують вимоги КПК, що сформульовані стосовно ревізії.

Проведення інвентаризації за завданням слідчого продовжує терміни розслідування, тому інвентаризацію слід призначати у випадках дійсної необхідності. До призначення інвентаризації необхідно ретельно встановити і вивчити за матеріалами справи ті прийоми і способи, які застосовували звинувачувані для розкрадання матеріальних цінностей та приховування їх в період інвентаризації.

Вимога про проведення інвентаризації оформляється-постановою слід­чого. У мотивованій постанові слідчий вказує на необхідність проведення повної чи часткової інвентаризації, ставить перед інвентаризаційною комі­сією конкретні, чітко сформульовані завдання, що випливають із обставин справи. В постанові вказуються строки закінчення інвентаризації.

Після проведення інвентаризації, в період якої встановлені факти нестач, надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, які утворилися в результаті здійснених працівниками підприємства зловживань та розкрадань майна, працівники правоохоронних органів повинні зібрати необхідні матеріали.

До числа первинних матеріалів, які підлягають збору і аналізу після проведення інвентаризації, відносяться:

• заяви громадян, засобів масової інформації про факти зловживань, крадіжок, скоєних господарюючими суб'єктами;

• матеріали інвентаризації з додатками первинних документів, які підтверджують факт нестачі (надлишків), зловживань, крадіжок, які скоєні матеріально відповідальними особами;

• висновки службової перевірки, проведеної згідно рішення зборів учасників (керівника, колективу), і клопотання про признання госпо­дарюючого суб'єкта цивільним позивачем;

• бухгалтерські та інші документи, надані підзвітними особами членам інвентаризаційної комісії, але не прийняті ними до заліку;

• бухгалтерські та інші документи, які підлягають сумніву про їх правдивість, тобто які мають елементи підробки, перекреслення, недо­пустимі виправлення, а також чорнові записи;

• пояснення членів інвентаризаційної комісії, робітників бухгалтерії підприємства про те, чому вказані документи не були прийняті до обліку;

• пояснення членів інвентаризаційної комісії про обставини, при яких були допущені ними розтрати, крадіжки, надлишки, нестачі;

• договори про матеріальну відповідальність;

• виписки із трудових книжок підозрюваних у зловживанні, роз­краданні матеріально відповідальних осіб із вказівкою даних про їх трудову діяльність (чи не звільнювались вони за втрату довіри колек­тиву, чи не були вони судимі, які мали заохочення та покарання тощо);

• матеріали перевірок різних контролюючих органів (податкової інспекції, фінансового відділу адміністрації, комітету по захисту прав споживачів), які мають інформацію про матеріально відповідальних осіб, у яких встановлено нестачу, надлишки, розкрадання або привла­снення;

• характеристики на матеріально відповідальних осіб, які підо­зрюються у зловживаннях, розтратах, розкраданнях з місця їх роботи та проживання, з вказівкою відносин щодо виконання ними посадових обов'язків тощо;

• довідки про наявність або відсутність судимості (спец перевірка) на підозрюваних, матеріально відповідальних та інших осіб, які допустили нестачу, надлишки, зловживання, розкрадання цінностей.

Оперативні працівники повинні вивчити зібрані матеріали інвента­ризації, дати їм різнобічну і об'єктивну оцінку з точки зору:

• їх повноти і якості;

• змісту свідчень кримінального характеру;

• повноти виконання завдань, вказаних в листі про необхідність призначення і проведення інвентаризації;

• можливості використання документів для доказів скоєних зло­вживань, крадіжок.

При вирішення питання про порушення кримінальної справи або відмови про порушення кримінальної справи робітникам правоохоронних органів рекомендується на більш детальному рівні встановити:

• чи всі необхідні матеріали щодо результатів інвентаризації надані для їх вивчення та аналізу;

• чи своєчасно та відповідно чинного законодавства України була проведена інвентаризація;

• чи правильно та повно оформлені матеріали інвентаризації (немає підчисток, виправлень, наявні підписи);

• чи правильно застосовані ціни на перевіряємі товари, чи проведений розрахунок природного убутку, зарахування пересортиці, списання на псування, бій, лом;

♦чи відшкодована матеріальна шкода, якщо так, то ким із підо­зрюваних у зловживаннях осіб, коли та в якому розмір чи підтверджуються результати інвентаризації іншою інформацією та доказами, зібраними по справі;

♦чи встановлені причини і умови, які спонукають виникнення нестач, зумисному виникненню надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів з метою скоєння розкрадань.

Оперативні працівники, слідчі під час вивчення, аналізу та оцінки ма­теріалів інвентаризації можуть встановити викривлення її результатів:

♦невиконання принципу раптовості проведення інвентаризації, ін­вентаризаційної комісією не в повному складі;

♦виправлення і дописки в інвентаризаційному опису;

♦перенесення облікових даних до інвентаризаційного опису перед перевіркою фактичних залишків цінностей в натурі;

♦завищення чи заниження підсумків в інвентаризаційному опису та суми природного убутку в розрахунках;

♦наявності підроблених актів на списання товарно-матеріальних цінностей під виглядом псування, лома;

♦надання підроблених (повністю чи частково) документів на відпуск товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів;

♦надання перевіряючим особам фіктивних розписок про зберігання товарно-матеріальних цінностей на тимчасовому збереженні в будь-якій комерційній або іншій організації;

♦викривлення ознак товарно-матеріальних цінностей (сорт, номе­нклатура, артикул, одиниця виміру тощо);

♦включення в опис товарно-матеріальних цінностей, які надійшли, але не оприбутковані на момент інвентаризації;

♦складення фіктивних актів оприбуткування, комерційних актів на нестачу товарно-матеріальних цінностей, які надійшли від постача­льників;

♦зумисне завищення або заниження матеріально відповідальними особами цін або норм природного убутку на товари, необґрунтований взаємний залік надлишків та нестач в результаті пересортиці тощо.

Оперативний працівник повинен взяти пояснення, слідчий — до­питати керівника, учасників товариства, посадових осіб, матеріально відповідальних осіб, а також членів інвентаризаційної комісії. Це не­обхідно для того, щоб упевнитися в правильності проведення інвента­ризації і обґрунтованості, об'єктивності її результатів. В процесі надання пояснень матеріально відповідальні особи, як правило, не визнають факти помилок, нестач, надлишків, здійснених крадіжок.

У вказаних ситуаціях перевіряємі особи посилаються на неправильне визначення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей членами інвентаризаційної комісії, яка, за їхньою думкою:не проводила точного та суцільного перерахунку, вимірювання та переважування товарно-матеріальних цінностей;

♦неправильно визначила суму природного убутку або виконала залік пересортиці товарно-матеріальних цінностей;

♦не врахувала деяких товарно-транспортних накладних, карток складського обліку та інших прибуткових або видаткових документів;

♦вказала у порівняльній відомості не дійсні документальні або фактичні залишки за окремими видами товарно-матеріальних цінностей, тарі і грошовим коштам.

Після одержання пояснень від посадових та матеріально відповіда­льних осіб оперативний працівник, слідчий повинні провести опиту­вання (допит) членів інвентаризаційної комісії, у яких належить вста­новити:

♦яким чином під час проведення інвентаризації визначалась фактична наявність товарно-матеріальних цінностей, тари і грошових коштів;

♦чи не було випадків недоліку товарно-матеріальних цінностей по кількості місць, числу ящиків, бочок — без перевірки їх місткості;

♦чи всі члени інвентаризаційної комісії та перевіряємі матеріально відповідальні особи приймали участь у інвентаризації, якщо ні, то кого не було та по якій причині;

♦чи була встановлена нестача, надлишки товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, псування, бій, лом, пересортиця товарів під час проведення інвентаризації;

♦чи правильно був складений розрахунок природного убутку та залік пересортиці;

♦чи мали місце випадки з боку зацікавлених осіб будь-яким чином впливу на членів інвентаризаційної комісії.

При встановленні причин недоліків в роботі членів інвентаризаційної комісії необхідно їх детально вивчити і по можливості провести контрольну перевірку або повторну інвентаризацію. Це підвищує від­повідальність членів інвентаризаційних комісій за якість здійснених перевірок.

Контрольні перевірки організовують згідно відповідної вказівки пра­цівників правоохоронних органів і розпорядженню керівника підприємст­ва. Для цього беруть перший екземпляр інвентаризаційного опису і у при­сутності всіх членів комісії здійснюють перевірку правильності відображення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей.

За результатами перевірки складається акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, який підписують голова та члени інвентари­заційної комісії.У випадку, коли будуть встановлені відхилення оперативний пра­цівник та слідчий вимагають від керівника підприємства видати наказ, згідно якого призначається новий склад комісії для проведення повто­рної суцільної інвентаризації.

Таким чином, інвентаризація — з одного боку, один із елементів методу бухгалтерського обліку, засіб забезпечення реальності обліко­вих даних, а з другої сторони — засіб (метод) фактичного контролю за збереження майна, грошових коштів і розрахунків підприємств і орга­нізацій. При встановленні злочинів працівникам правоохоронних ор­ганів необхідно використовувати не тільки матеріали інвентаризації, проведені за ініціативою правоохоронних органів, але й матеріали ін­вентаризацій, проведених самим підприємством, ревізорами, позаві­домчими органами тощо. Строки збереження основних інвентариза­ційних документів не менше 5 років.

Читайте також:

1. Аналіз грошових активів підприємства
2. Аналіз грошових активів підприємства.
3. Аналіз грошових коштів
4. Аналіз грошових коштів підприємства
5. Аналіз руху грошових коштів та дебіторської заборгованості
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
8. Аудит грошових документів та грошових коштів у дорозі.
9. Баланс грошових надходжень
10. Бухгалтерський облік грошових коштів
11. Бюджет грошових коштів
12. Бюджет руху грошових коштів

Переглядів: 1767