Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Ключові терміни та поняття

В ДР. ПОЛ. 50-х—НА ПОЧ. 60-х рр.

ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ


· три „К”

· КПРС

· лібералізація

· „відлига”

· культ особи

· „трійки”

· реабілітація

· реформа шкільництва

· релігія

· атеїзм

· реформи Хрущова


Смерть Сталіна відкрила нову добу в радянській історії. Виснажливий антинародний метод правління за допомогою терору та примусу не можна було застосову­вати протягом необмеженого часу. До змін прагнула на­віть радянська верхівка. Першою, хоча і тимчасовою оз­накою змін до середини 50-х років стало «колективне керівництво», що замінило одноосібне «правління» Й. Сталіна, Відбувалася гостра незрима політична бо­ротьба за першість в комітеті управління: спочатку зда­валося, що гору візьме шеф МДБ Лаврентій Берія; по­тім деякий час на передньому плані тримався Георгій Маленков; остаточно ж переможцем вийшов Микита Хрущов, чия кар'єра була тісно пов'язана з Україною (др. пол. 30-х років, др. пол. 40-х років). І хоча в 1949 р. він переїхав до Москви, стосунки з українською компар­тією не поривав. Тому вона стала першою республікан­ською організацією, яка підтримала його в боротьбі за владу й залишалася для нього своєрідною опорою.

Хрущов Україні віддавав теж свою надзвичайну ува­гу в допомозі становлення політичних структур постсталінського періоду. Через кілька місяців після смерті Сталіна за звинуваченням у русифікації вищої освіти на Західній Україні та дискримінації місцевих кадрів було усунуто з посади першого секретаря КПУ Леоніда Мель­никова, а на його місце обрано Олексу Кириченка, пер­шого українця в цій ролі (з цього часу першими секре­тарями КПУ будуть тільки українці). Високі пости от­римали також українці: уряд республіки очолив Дем'ян Коротченко, Раду Міністрів — Никифор Кальченко. Правління «трьох К» підсилювалося іншими призначен­нями, які імпонували українцям: урядові посади діста­ли критикований свого часу Олександр Корнійчук, син славетного українського прозаїка Семен Стефаник.

За короткий час українські комуністи швидко діста­лися союзного рівня: військові Родіон Малиновський, Андрій Гречко та Кирило Москаленко досягли високого рангу Маршала Радянського Союзу, а два перших були також міністрами оборони; Володимир Семичасний обі­йняв пост голови союзного КДБ; чотири українці — О. Кириченко, М. Підгорний, Д. Полянський та П. Ше­лест увійшли в одинадцятку Політбюро ЦК КПРС — найвищого органу влади в СРСР. Головною причиною їхнього піднесення було не те, що вони українці, а їхні тісні зв'язки з М. С.Хрущовим.

1953-1956 рр.. окрім боротьби за владу, позначилися іншими кардинальними змінами:

- викрито злочинну діяльність Л. Берії та його прибічників в Україні;

- розпочалася реабілітація жертв масових репресій;

- була згорнута діяльність т.зв. „трійок”, що виникли ще в 30-их роках й поступово віднолювалися демократичні норми діяльності КПРС та КПУ (регулярне скликання партійних з’їздів і пленумів, поступово відновлювалися принципи колективного будівництва, критики й самокритики тощо);

- зі сторони засобів масової інформації, з трибуни партійних з’їздів, комсомольських зібрань поступово почала зникати ідеалізація Й. Сталіна;

- здійснено ряд заходів щодо розширення прав республік;

- до України в 1954 р. Було приєднано Крим;

- українці брали активну участь в освоєнні цілинних і перелогових земель Казахстану *1954 р) тощо.

Кардинальні зміни в суспільно-політичне життя рес­публіки вніс XX з'їзд КПРС (лютий 1956 р.). Усі доко­рінні зрушення стали можливими завдяки особистості М. Хрущова — неоднозначного, неординарного політич­ного діяча. Він щиро, хоча не завжди послідовно, хотів добитися змін в суспільстві, покращати життя людей на основі розширення демократії. Сам Хрущов був учасни­ком сталінських беззаконств і злочинів, в тому числі на Україні. Іноді йому вдавалося і спасати людей, напр., від всесильного НКВС він спас М. Рильського. Але із бувшого сталінського оточення практично він один від­чував потреби покаятися, реабілітувати невинних людей.

Виступ М. С. Хрущова на XX з'їзді партії (його за­критому засіданні) про культ особи Сталіна був актом політичної мужності. Викриття культу особи поклало по­чаток оновленню суспільства, позитивно позначилося на стані суспільно-політичного життя. Весною і влітку 1956 р. почалося масове звільнення політв'язнів, відбу­вався перегляд справ і реабілітація в'язнів таборів і тю­рем, що загинули в 1937—1955 рр. На поч. 60-х рр. в Ук­раїні були повністю виправдані 250 тис. чол., переважно посмертно. Серед них: В. П. Затонський, Є. К. Квірінг, С. В. Косіор, П. П. Постишев, В. Я. Чубар тощо.

Зростали вимоги реабілітації націонал-комуністів М. Скрипника, М. Хвильового, членів КПЗУ, М. Куліша, Л. Курбаса, О. Довженка та ін. Але Москва дала зро­зуміти, що вона не піде на реабілітацію «націоналістів». В 1956 р. відбувся широко висвітлюваний суд над був­шими членами ОУН, який закінчився смертними виро­ками.

Короткий період (1956—1959 рр.) критики сталініз­му (період «відлиги») був використаний на Україні для висунення культурно-національних домагань. Ставилися питання чистоти української мови, під тиском більшості культурних діячів (А. Хижняк, М. Рильський тощо) і громадської думки вдалося дещо покращати становище в мовній ділянці — перевиданий словник української мо­ви Б. Грінченка. Краще, в порівнянні з минулим, відзначено 100-річчя від дня народження І. Франка (серпень 1956 р.). Ставилися вимоги реабілітації заборонених дія­чів, заповнення «білих плям» в літературі, театрі (М. Ку­ліш, Л. Курбас, театр «Березіль»). Проведено ряд акцій проти цензури, тобто «опікунів і службовців біля літера­тури».

У процесі десталінізації проведено ряд реформ в ад­міністративній, культурній та економічній ділянках. Лік­відовано міністерство вищої освіти СРСР і створено від­повідне міністерство в УРСР, засновано Академію Бу­дівництва і Архітектури УРСР, Спілку журналістів Ук­раїни; значних реформ зазнало судівництво УРСР з власним судоустроєм і кодексами.

В галузі економіки: внаслідок реалізації децентра­лізації економіки український уряд здобув під республі­канський нагляд понад 10 тис. промислових підприємств, в Києві засновано інститут автоматики (1957), теперіш­ній інститут кібернетики АН УРСР.

В цей час відбулися й зміни негативного характеру, особливо дві з них: 1) нищівною була реформа шкільни­цтва у листопаді 1958 року. На виконання постанови пленуму ЦК КПРС (12 листопада 1958 р.) «Про зміц­нення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти», Верховна Рада України через 5 місяців (17 квітня 1959 р.) своїм законом підтвердила постанову ЦК КПРС, метою якої був перехід україн­ського шкільництва на російську мову і поступова руси­фікація України (т.з. право батьків на вибір мови навчання своїх дітей і т.ін.).

2) Починаючи з 1957 р. проведено посилену антире­лігійну акцію в Україні, впроваджені так звані методи наукового атеїзму. Внаслідок цієї політики до 1961 р. ліквідовано майже половину всіх існуючих церковно-ре­лігійних установ: парафій, монастирів, семінарій; атеїзм як наука вивчалася в школах, вузах; було створено Інститут атеїзму при ЦК КП України.

 

З а п и т а н н я:

1. Якими внутрішніми й зовнішньополітичними обставинами була викликана лібералізація суспільного життя в СРСР? Яку назву вона дістала?

2. В яких напрямках розгорталася «десталінізація» в Україні? В чому проявлялася її специфіка в нашій республіці?

3. Як Ви думаєте, чому процеси політичної, юридичної та гро­мадської реабілітації жертв репресій сталінізму в Україні проходи­ли невпевнено, повільно й непослідовно? В чому це проявлялося?

4. Якими прикладами Ви можете довести той факт, що в Украї­ні реабілітація жертв сталінських репресій супроводжувалася новими політичними репресіями (і це був найкричущий парадокс відлиги»)?

 


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 425

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ОУН — УПА. | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.072 сек.