МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Передумови виникнення державності.Держава, як політична організація суспільства і сформована структура, з’явилася у східних слов’ян в кінці IX століття. Це, безумовно, був результат природнього закономірного розвитку слов’янського світу. Передумовами створення держави були складні і довготривалі соціально-економічні, суспільно-політичні та культурно-психологічні процеси як в східнослов’янському середовищі, так і за його межами. В VIII – IX століттях значно збільшилося населення, розширилися посівні площі та території, що використовувались у господарському процесі, поліпшилися і зросли засоби виробництва, виникло общинне і приватне землеволодіння (князівське і боярське). Прдовжувався інтенсивний розвиток ремесел, поглиблювалася спеціалізація і суспільний поділ праці, розширювалася торгівля і товарно-грошові відносини. Одночасно посилювався процес розшарування слов’янського суспільства, його диференціація. В цей же час виникає і поширюється слов’янська писемність, починається христианізація і різко збагачується духовне життя і культура. Консолідація східнослов’янського суспільства приводить до появи спільних соціально-психологічних рис і усвідомлення етнічної єдності населення. Отже, сукупність матеріальних і духовних чинників процесу політичного структурування суспільства набрала в цей час незворотний характер. Зрозуміло, що державне життя пробуджували і організовували вищі, заможні верстви, які прагнули захистити і гарантувати свою власність (насамперед, земельну) та майно і дбали про зміцнення своєї влади як верховної, так і місцевої. Однак інтереси племінної знаті (князів, дружин) на ранішній стадії формування держави об’єктивно співпадали з прагненням усього суспільства встановити і узаконити правові норми відносин, а також захистити свою землю від загарбників. В створенні Київської держави помітну роль зіграли нормани – германо-скандінавська народність, відома на Русі як “варяги”, а в Західній Європі як “вікінги”. За свідотством “Повісті врем’яних лiт” в 862 році слов’яни, знемігши від усобиць, звернулися до варягів: “Земля наша велика і багата, а наряду нема в ній, ідіть княжити і володіти нами.” З’явившись на Русі, варяги, на нашу думку, лише очолили вже сформовану державну структуру, посиливши її військову організацію і забезпечивши безпеку торговельних шляхів. Таким чином, багатовікова суперечка “норманістів”, які надавали вирішальну роль варягам у створенні східнослов’янської держави і “антинорманістів”, що заперечували її, сьогодні не є настільки непримиренною, щоб не знайти конструктивного компромісу. Більш складною і актуальною проблемою є визначення характеру цієї держави. Якою вона була – феодальною, рабовласницькою, або унікальною, самобутньою - не зовсім зрозуміло. Більшість сучасних вітчизняних і російських вчених все ж схильні вважати її ранньофеодальною. Читайте також:
|
||||||||
|