Ключові терміни та поняття

В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ

· держава

· історичний досвід

· конституційний договір

· національна символіка

· поділ влади

· суверенна держава

· унітарна держава

· правова держава

· багатопартійність

· конституційний процес

· закон

· Конституція України 1966 року

· державний кордон

Досягнення в творенні української державності. Реалізація третьої спроби українського народу відновлення своєї державної незалежності здійснювалася на основі синтезу багатовікового досвіду та всіх здорових сил народу, орієнтації на правові, демократичні та духовно-гуманістичні чинники. І на цьому шляху з грудня 1991 р. досягнуто немало:

— зроблена спроба цивілізованого й демократичного розподілу функцій влади спочатку шляхом укладання Конституційного договору між ВР і Президентом, а з прийняттям нової Конституції (28 червня 1996 р.) ці функції закріплені Основним Законом держави (рр. IV— VIII, XII);

— створена система національної безпеки та Рада національної безпеки і оборони України при Президентові;

— реконструйовані Збройні Сили і продовжується процес розбудови Армії як важливої ознаки державності та гарантії її захисту, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, за Конституцією, є Президент;

- реалізуючи угоду, підписану в січні 1994 р. Президентами США, Росії і України, почалося виведення ядерних ракет з території України, натомість Росія і США зобов'язалися гарантувати територіальну цілісність і незалежність Україні, що стало важливою зовнішньополітичною умовою для розгортання процесів державотворення;

— немало зроблено в галузі юриспруденції: ВР прийняла низку законів, що становлять законотворчу базу життєдіяльності держави в усіх сферах суспільного життя;

— прийнята національна символіка держави;

— на державному рівні законодавчо забезпечені повноцінний правовий статус всім релігійним організаціям, визнана рівноправність всіх конфесій, наповнюється реальним змістом конституційне положення про свободу совісті;

— визначено статус Автономної Республіки Крим як невід'ємної складової частини України (р. Х Конституції) ;

— з прийняттям нової Конституції України отримані відповіді на питання дискусійного порядку: Україна е республікою; Україна є унітарною державою; визначена роль місцевого самоврядування; в Україні існує єдине громадянство і єдина державна мова —українська мова.

Суперечливі моменти в державотворенні України:

— Українська держава за Конституцією є унітарна держава, а в ній існує Автономна Республіка Крим;

— незважаючи на детальний розподіл функцій (новою Конституцією) всіх трьох гілок влади, на практиці вони діють неефективно: немає кваліфікованого законодавчого забезпечення реалізації їх функцій — закони є, а механізм їх реалізації, як правило відсутній, або один закон протидіє, зводить нанівець інший закон; вищі органи виконавчої влади не можуть забезпечити соціально-економічну ситуацію, яка все більше погіршується, ведучи до значного зниження життєвого рівня основної маси населення (за незначний час — помінявся склад 10 Кабінетів Міністрів); судова влада є, закони щодо її діяльності прийняті, але на практиці вона виявляється бездіяльною в умовах криміналізації всіх сфер суспільного життя;

— серйозною загрозою державотворенню є протистояння місцевих рад та органів їх виконавчої влади з місцевими державними адміністраціями, взаємне дублю- вання функцій, величезне збільшення армії державний службовців за рахунок народу;

— низький авторитет всіх ланок влади серед населення України, яке свою незгоду з існуючою політикою і практикою висловлює через акції протесту (шахтарі, пенсіонери, працівники освіти, охорони здоров'я тощо).

— серйозною загрозою розгортанню процесів державотворення є зростання корумпованості владних структур на всіх рівнях.

Особливістю державотворчого процесу в Україні є те, що існує багатопартійність, однак багатопартійної системи немає. Політичні партії України, на жаль, не стали об'єднавчими центрами в процесі державотворення. В їх діяльності відсутня єдність з основних питань розбудови незалежної держави, навіть збереження її самостійності, суверенітету. Вони малочисельні, гостро стоїть проблема фінансів, кадрів, партійної преси, а звідси — незначний вплив у суспільстві. Політичні партії не стали повноцінним суб'єктом політичної системи, переважна більшість з них еволюціо-нує в бік втрати своєї ролі. Основна причина такого стану полягає в тому, що українське суспільство ще недостатньо диференційоване, а значить не готове для багатопартійної розбудови суспільства. Окрім того, інформаційний вакуум (відсутність своїх друкованих органів, дефіцит паперу, друкарських потужностей тощо) створює сприятливі умови для політичного маніпулювання громадською думкою, не дає можливості різним політичним партіям донести до мас своє бачення різних аспектів державотворення, або критики вже існуючих.

Загрозливим явищем для процесів державотворення стає діяльність прокомуністичних організацій на території Лівобережжя і в Криму, та позиція деяких народних обранців у Верховній Раді України, які закликають до відродження СРСР, тобто до втрати державності українського народу.

З а п и т а н н я:

1. Розбудова сучасної незалежної Української держави є третьою спробою українського народу відродити свою суверенну державу. Назвіть перші дві спроби.

2. Чого досяг український народ в процесі понад 5-річного державотворення своєї незалежності?

3. В чому Ви вбачаєте кризу влади впродовж усього процесу державотворення в незалежній Україні.

4. Як різні політичні партії (і які) відносяться до державотворчих процесів в незалежній Українській державі?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття	\|	Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.094 сек.