Зміни в діяльності правоохоронних органів УРСР у воєнних умовах (1941-1945 р.р.).

22 червня 1941р. президія ВР СРСР прийняла указ «Про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані і в районах воєннилих дій».

До 1943р. трибунали діяли в складі трьох постійних членів, згодом- з участю засідателів. Терміни розгляду справ були короткими; вироки трибуналів не підлягали касаційному оскарженню; слухання справ було закритим. Командувачі арміями і округами і військові Ради могли призупинити виконання смертних вироків, які, як правило, вконувались негайно після винесення. Трибунали володіли широкою підсудністю і мали право розглядати всі злочинні діяння, виключаючи спекуляцію і хуліганство. В місцевостях, які знаходились в стані облоги, до «Провокаторів, шпигунів і ін. Агентів ворога, які закликали до порушення порядку», ростріл застосовівався без судового розгляду.

НКДБ і НКВС СРСР були об`єднані у загальне НКВС СРСР. Структура органів міліції не зазнала суттєвих змін.

Ще більш репрессивною стала діяльність органів держ. Безпеки. Було санкціоноване знищення в`язнів радянських тюрем. Органам НКВС було надано право розстрілу «у поза судовому порядку». Право застосування загороджувальних загонів та штрафних батальйонів. Встановлювалася карна відповідальність близьких родичів репресованих .

Відразу ж після визволення України відновили свою роботу обласні та народні суди, органи прокуратури.

В УРСР були створені Республіканська, обласні та міські надзвичані комісії.

Організаційні форми діяльності радяньської міліції у звільнених районах залишилися такими ж, як і до війни.

81. Зміни в діяльності радянського апарату в УРСР у воєнних умовах (1941-1945 р.р.) Нормативною базою змін державного устрою для керівництва УРСР стали закони, постанови інші рішення всесоюзного московського керівництва(про введення воєнного стану, перехід на воєнний лад тощо)В умовах війни діяли конституційні, спеціальні та надзвичайні органи влади.Державний механізм був підпорядкований фронту, воєнним потребам.В УРСР введено воєнний стан, а в прифронтовій зоні стан облоги . що привело до розширення правових повноважень військової влади.Проводилися надзвичайні заходи щодо охорони громадського порядку, запобігання паніки, грабежів, діяли військові трибуналиВлада зосередилася в Державному комітеті оборони ДКО на чолі із Сталіним, а на місцях у місцевих комітетах оборони на чолі з партійними і військовими керівниками.ДКО видава закони про створення воєнної прокуратури, про обєднання міліції і служби безпеки в єдиний спец.підрозділ НКВС, про створення батальйонів з винищення шпигунів і сіячів паніки. Міліцію переведено на казармений стан, залучено до оборонних боїв, до боротьби з бандитизмом і вилученням зброї у населення.Створені з міліції, внутрішніх військ та армії спец підрозділи проводили акції з депортації населення, ліквідації тих, хто перебував в ув’язненні. Евакуації, мобілізації, тиловому забезпеченні армії.Верховна рада та Раднарком виконували розпорядження ДКО. Військові. Промислові, оборонні наркомати дістали додаткові повноваження. Військовим органами влади стали ставки верховного командування., військові ради фронтів, Український штаб партизанського руху.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського	\|	Особливості розвитку процесуального права в Україні в період будівництва соціалізму (1917 р. по 1935 рр.).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.