• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ключові терміни та поняття

СТАНОВЛЕННЯ І УТВЕРДЖЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

· адміністративно-командна система

· економічний суверенітет

· планова економіка

· ринкова економіка

· багатоукладність народного господарства

· народно-господарський комплекс

· приватизація

· законодавча влада

· економічні закони

· історичний досвід

· економічна криза

· фінансова криза

· НТР

Взаємозалежність політичного й економічного суверенітету. Історичний досвід свідчить, що без створення високоефективної економіки, зорієнтованої на задоволення потреб широких народних мас, неможливе утвердження політичної незалежності; що погіршення економічного становища людей неминуче ставить під загрозу державну самостійність. 1

Отримана від адміністративно-командного минулого економічна спадщина була надзвичайно важкою. Потрібно було вирішити низку завдань по реформуванню уламків єдиного народногосподарського комплексу:

— докорінно реформувати економіку на ринкових заса­дах, роздержавити її, провести приватизацію, сформувати багатоукладну економіку, забезпечити рівні умови для всіх її форм — державної, приватної, колективної;

— структурно перебудувати промисловість, подолати її однобічну орієнтацію на важку промисловість, демілі­таризувати її, забезпечити її соціальну спрямованість — «виробництво заради людей»;

— на ринкових засадах створити ефективну систему економічної кооперації всередині країни, а також коопе­рації України з державами близького й далекого зару­біжжя.

Труднощі вирішення цих завдань:

— Російська Федерація, що проголосила себе правонаступницею СРСР, зайняла жорстку позицію щодо України—політичні структури Росії захопили Держ­банк СРСР, присвоїли собі золотий та алмазний фонд, проте зовнішні борги Росія розподілила між республі­ками;

— республіканські органи влади, що звикли до вка­зівок «зверху», очолювала стара номенклатура, «запрограмована» на виконання чужих команд;

— невміння використати історичний досвід (позитивний і негативний) попередніх спроб творення самостій­ної держави.

Розробка відповідної законодавчої бази переходу до ринкових відносин. ВР України, як законодавча влада, розробила й прийняла низку законів про:

— економічну самостійність України;

— ціни й ціноутворення;

— про бюджетну систему;

— про власність;

— про систему оподаткування;

— про підприємства;

— про антимонопольну діяльність;

— три закони про приватизацію (підприємств, землі житла);

— про державну податкову службу;

— про підприємництво;

— про банки й банківську діяльність;

— про цінні папери і фондову біржу;

— про податок на додаткову вартість;

— про пріоритетність соціального розвитку села й її агропромислового комплексу в народному господарстві України;

— про зовнішньоекономічну діяльність та ін.

Переважна більшість з цих законів була прийнята в перші роки незалежності й була достатньо солідною, але і бажаних наслідків досягти не вдалося: закони, в пере­важній своїй більшості, не працювали; деякі з них виявилися недосконалими; недосконалим, або зовсім відсутнім був і механізм їх реалізації; один закон іноді суперечив іншому, що приводило до хаосу в економіці.

Швидка зміна Урядів України, що так і не встигали щось зробити для реформування економіки. Нестабіль­ність політичної ситуації, відсутність механізму чіткого забезпечення реформ, відсутність єдності поглядів щодо напрямів та важелів переходу до ринкової економіки у законодавчої та виконавчої влади та з-поміж політичних партій привели до того, що за короткий період поміня­лося 6 урядів — В. Фокіна, Л. Кучми, Ю. Звягільського, В. Масола, Є. Марчука, П. Лазаренка, Пустовойтенка, кожен з яких мав своє бачення й свої механізми реалізації концепції переходу до ринку. Внаслідок чого Україна опинилася в глибо­кій економічній кризі.

Коротка характеристика економічної кризи: — з самого початку були створені легальні умови для криміналізації економічного життя і великомасштабного пограбування економіки України (вільна торгівля продукцією промислового виробництва; створення малих підприємств при крупних підприємствах; «прозорі» кордони, через які вивозилася дефіцитна продукція тощо);

— зростання цін на енергоносії заганяло молоду державу в міцні фінансові лабети, змушувало підприємства, колгоспи, радгоспи переходити на бартерні розрахунки; цукор, зерно, м'ясо, олія ставали справжньою українською валютою;

— розрив економічних зв'язків при блокуванні пере­ходу до ринкової економіки з боку лівих консервативних сил поставив на грань Існування сотні підприємств, де­сятки і сотні тисяч людей залишилися без роботи;

— загострилася енергетична криза: на 20—ЗО % зменшилися поставки з Росії; катастрофічний стан української електроенергетики; зниження видобутку українського вугілля;

— складне становище в металургійному комплексі, більш як на 1/3 зменшився випуск її продукції;

— спад виробництва в нафтовій та хімічній промисловості;

— наполовину знизилося виробництво товарів народного споживання (понад 50 % підприємств легкої промисловості або стоять, або працюють напівсили), ринок заполонили товари іноземного виробництва;

— швидке зростання інфляції, підвищення цін на продуктові та промислові товари, додаткові виплати пенсіонерам, студентам, багатосімейним тощо, підвищення заробітної плати в бюджетній сфері не встигали за «мтрибком » цін;

— надзвичайно низькими темпами відбувалося реформування економічних відносин в аграрному секторі народного господарства: хоча тут і почали функціонува- ти фермерські та кооперативні господарства, різноманітні об'єднання кооперативів, акціонерні та акціонерно-пайові господарства тощо, в основі залишалася колгоспно-радгоспна система;

— не досягнуто паритетності в ціноутворенні: ціни на промислові товари в декілька разів вище, ніж продукція села. І навіть при таких «ножицях цін», розрахунки за с/г продукцію весь час запізнюються на декілька місяців;

— демонополізованою від жорсткого державного регу­лювання виявилася фінансова сфера: процес становлення комерційних банків та їх діяльність відбувався стихійно, без належної законодавчої бази та контролю з боку НБУ. Внаслідок цього були створені умови для численних зловживань;

— недосконалою виявилася податкова система, що, з одного боку, привело до згортання діяльності кооперацій та виробництва, а, з іншого, до «тінізації» економіки;

— рівень державного регулювання народним господарством різко коливався за різних урядів від 80 % до 135 % і навпаки.

Наслідки глибокої економічної кризи: виробничий потенціал України скоротився майже вдвоє. Різко впав життєвий рівень населення, посилилася його диференціація. Можливості лікування та отримання вищої освіти на безкоштовній основі різко скоротилися.

Певні зрушення, які відбулися в становленні ринко­вих відносин:

— почався процес формування багатоукладного на­родного господарства, стали функціонувати різні ви­ди власності: 1) державні; 2) державно-асоціативні (частина вкладень—держава, частина—трудовий ко­лектив); 3) асоційовані виробництва (всі працюючі во­лодіють акціями підприємства); 4) асоційовані підприєм- ства відкритого типу (коли акції розподіляються не лише серед членів колективу, а й серед інших громадян); 5) підприємства, де основні засоби взяті в оренду тру­довим колективом (сфера обслуговування, торгівлі); 6) підприємства індивідуальної власності (кіоски, ре­монтні майстерні тощо); 7) спільні підприємства за участю іноземного капіталу. Панівні позиції належать державним та державно-асоційованим підприємствам (великі заводи, виробничі об'єднання, монополісти в своїй галузі), саме вони стримують (за незначним винятком) реформування народного господарства.

—незважаючи на вели­чезні труднощі, машинобудівний комплекс зберіг і наростив колосальний науково-технічний потенціал. Далеко не кожна країна має такі унікальні підприємства, як «Мотор-Січ» (Запоріжжя), Сумське НВО ім. Фрунзе, Азовмаш (Маріуполь), КВО ім. Антонова, КВО ім. Артема. Всі вони раніше були союзного підпорядкування, і хоча сьогодні зв'язки ро­зірвані, тут вдалося зберегти ресурсні та кадрові мож­ливості.

— Успішно реалізується програма «Український ав­томобіль»: роль в цьому Запорізького з-ду «Комунар», Львівського автобусного (випустили унікальну потужну машину на 200 місць); Дніпропетровського «Південмаша» (поставив на серійне виробництво перші партії вітчиз­няних тролейбусів); Луганського тепловозобудівного (розпочав виробництво трамваїв) тощо.

З а п и т а н н я:

1. З якими труднощами зустрілася молода незалежна Україн­ська держава, приступаючи до формування ринкових відносин?

2. Що Ви знаєте про позицію різних політичних сил щодо ре­формування економіки на ринкових засадах?

3. Як формувалася законодавча база переходу до ринкової економіки? Чи спрацювали ці закони? Якщо ні, то чому не спрацю­вали?

4. У чому полягає суть глибокої економічної кризи, у якій до сьогоднішнього дня перебуває Україна?

5. Чи можете Ви назвати хоч деякі зрушення, які відбулися в народному господарстві України на шляху до встановлення ринкових відносин?

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
11. Базові (ключові) цінності.
12. Базові поняття

Переглядів: 409