Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Ключові терміни та поняття

НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УМОВАХ


· релігія

· церква

· свобода совісті

· поліконфесійна держава

· православ’я

 

· протестантизм

· релігії національних меншин

· неорелігії

· між церковні конфлікти


Релігія — складова частина духовного життя України. Вона завжди впливала на розвиток культури, моралі на­роду. В стінах церков, монастирів створювалися шедеври культури, мистецтва, книгодрукування.

Релігія і церква й сьогодні є важливим чинником духовного відродження українського народу, утвердження його менталітету, зміцнення підвалин української державності.

Релігія, церква, її діячі, як і Українська держава в цілому, пройшли тернистий шлях розвитку. Тоталітарна держава діяла методом сили і неповаги до прав людини, її переконань і віри. Значних утисків і обмежень зазнали усі церкви, віруючі та духовенство.

Здобувши незалежність, Україна засудила дії тоталі­тарної влади щодо релігії та церкви. Першим її актом було прийняття Закону «Про свободу совісті та релігій­ні організації». В новій Конституції України (ст. 35) зафіксовані чіткі гарантії свободи світогляду й віроспо­відань. В її преамбулі сказано про відповідальність не тільки перед власною совістю, нинішніми й прийдешніми поколіннями, а й перед Богом.

Україна — поліконфесійна держава. Різноманітність конфесій—складна доля українського народу. В нашій державі історично склалися чимало конфесій (всього 55 та 29,8 тис. громад різних віросповідних напрямків). Найпомітніші серед них: Українська православна церк­ва – Московський патріархат (УПЦ), Українська православна церква—Київський патріарх (УПЦ—КП), Українська автокефальна право­славна церква (УАПЦ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римо-католицька церква (РКЦ), єван­гельські християни-баптисти (ЄХБ), адвентисти сьомого дня, свідки Єгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська релігійна організації.

Домінантою релігійного життя виступає православ'я. При цьому 52,2 відсот. загальної кількості релігійних організацій належить УПЦ-МП, УПЦ-КП, УАПЦ та іншим православним осередкам.

Кількість громад УПЦ-МПстановить 10384 парафії або 36,1 відсот. Ця Церква об'єднує 36 братств, має 161 монастир, 15 духовних навчальних закладів, 5 місій та 3746 недільних шкіл. Служителями культу церква забезпечена на 83,0 відсот.

У структурі УПЦ-КПдіють патріархія, 31 єпархіальне управління, 3395 релігійних громад (11,9 відсот), 34 монастирі, 23 місії, 8 братств, 16 духовних навчальних закладів та 1086 недільних шкіл. Діяльність церкви висвітлюють 25 періодичних релігійних видань.

УАПЦмає патріархію, 12 єпархіальних управлінь, 5 монастирів (12 ченців), 7 місій, 2 братства, 7 духовних навчальних закладів (258 студентів), 325 недільних шкіл. Діяльність церкви висвітлюють 7 періодичних видань. 1156 (4 відсот.) громад обслуговують 685 священнослужителів. .

УГКЦ має митрополію, 3 екзархати – Києво-Вишгородський, Одесько-Кримський та Донецько-Харківський і 15 єпархіальних управлінь, 3340 громад (11,5 відсот.), 92 монастирі, 13 духовних навчальних закладів (1581 студент), 14 місій та 2 братства. Функціонування церкви висвітлюють 25 періодичних видань.

РКЦ має у своєму складі митрополію, 9 дієцезіальних та чернечих управлінь, 863 громади (3 відсот.), 80 монастирів (635 ченців), 37 місій, 3 братства, 7 духових навчальних закладів (782 студенти), 518 недільних шкіл. Віруючих церкви обслуговують 474 священнослужителі, із них 264 іноземці. Життя і діяльність церкви висвітлюють 13 періодичних релігійних видань.

Складова протестантських організацій становить 28,7 відсот. загальної кількості релігійних організацій України.

До складу Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів (ВСОЄХБ) входить 2517 релігійних організацій, 26 регіональних та обласних управлінських структур, 1 центр, 80 місій, 3 братства, 40 духовних навчальних закладів, в яких готується близько 7 тис. майбутніх пресвітерів, дияконів, регентів та інших працівників церкви. 2367 громад обслуговують 2818 священнослужителів в т.ч. 16 іноземців. Функціонує 1338 недільних шкіл. Внутрішнє та міжнародне життя церковної спільноти висвітлюється у 15 періодичних релігійних виданнях.

Друге місце за кількістю релігійних організацій (1519) займає Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської – п'ятидесятників (ВСЦХВЄ). До його складу входять – 1 центр, 27 обласних управлінь, 50 місій, 2 братства, 1424 громади віруючих. Богослужбові відправи проводять 2152 священнослужителі, із них 12 іноземці. Майже 900 пресвітерів і дияконів проходять підготовку в 15 духовних навчальних закладах. При громадах діє 956 недільних шкіл. Питання розвитку церкви, її релігійне життя висвітлюється у 20 періодичних виданнях.

Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня (УУКЦАСД) має у своєму складі 965 релігійних організацій в т.ч., 1 центр, 9 регіональних управлінь, 2 місії, 3 духовні навчальні заклади та 949 громад. Релігійні потреби віруючих задовольняють 1102 священнослужителі, діє 662 недільні школи. Внутрішнє та міжнародне церковне життя висвітлюється в 7 періодичних виданнях.

900 релігійних організацій в Україні створено національними меншинами . Майже половину з них складають мусульманські громади – 467 одиниць.

Іудейські організації нараховують 240 одиниць, Закарпатська (угорська) реформатська церква 112 , Німецька євангелічно-лютеранська церква 40 , Вірменська апостольська та католицька церкви 24 громади. Функціонують також поодинокі етноконфесійні громади чехів, готів, корейців, шведів, а в Автономній Республіці Крим – караїмів та кримчаків, Херсонській та Запорізькій областях –менонітів.

Найбільша частка релігійних організацій національних меншин зосереджена в Автономній Республіці Крим 406

Міжцерковні конфлікти. Бурхливий процес релігійно­го відродження проходить небезпроблемно, ускладнюю­чи державно-церковні та міжцерковні стосунки, поро­джуючи конфліктні ситуації.

Основний конфлікт в релігійному середовищі – міжправославний, стрижнем якого є проблема набуття автокефалії українським православ’ям.

Драматизм ситуації полягає в тому, що в Україні і поза її межами є сили, яких влаштовує розбрат в православному середовищі, як і в суспільстві. Адже не секрет, що міжправославний конфлікт, основними фігурантами якого є УПЦ МП, УПЦ КП та УАПЦ, втягує мільйони православних віруючих, а відтак знекровлює духовні сили народу, підточує підвалини української державності.

Зокрема, УПЦ, яка бажає лишатися в лоні Московського патріархату дотримується того що, автокефалію має дарувати Мати-Церква, тобто Російська православна церква, а набуття помісного статусу українському православ’ю вважає не на часі. Для УПЦ КП та УАПЦ питання набуття автокефалії це - відновлення історичної справедливості, а самопрголошення автокефалії є самодостатнім і вони добиваються його визнання Повнотою Світового Православ׳я.

Як відомо, в українській історії питання автокефалії (самоврядування, набуття помісного статусу) сягає своїми коріннями часів прийняття християнства й утворення Київської митрополії. Приєднання України до Росії у 1654 році, анексія Московським патріархатом Київської митрополії у 1686 році стали трагічною сторінкою в історії Української церкви, надовго поховало мрію про автокефалію. Відтоді Українська церква, родовід якої йде від княжих часів, чи не єдина твердиня українського національного духу, втратила не тільки свою самостійність, а й стала об¢єктом тотальної русифікації. Київська митрополія перетворилася на одну з провінційних єпархій Російської церкви.

Проти автокефалії українського православ’я рішуче виступає Московський патріархат, який панічно боїться:

– втрати церковно – політичної ваги в Повноті Світового Православ’я. Відхід українського православ'я від Москви рівнозначний відриву материка від острова, а об'єднана Українська Церква під омофором Константинополя буде мати більшу вагу в Православній Повноті, ніж Російська.

- визнання автентичності духовно – культурних надбань і державницьких традицій України і Київської Русі, права Київської метрополії вважатися Церквою - Матір'ю щодо Церкви Росії, незаконності перебирання Московським престолом на себе ідеї апостольського благословення, яке одержало українське православ'я від апостола Андрія Первозванного.

- нарешті, не можна не брати до уваги і те, що керівництво РПЦ у вирішенні проблем церковного життя йде в руслі загальної імперської політики Росії за утримання України в орбіті своїх стратегічних інтересів. Адже українська автокефалія не тільки духовно відокремлює Церкву в Україні від російської, а й від російських політичних впливів.

Причиною міжцерковних непорозумінь є також недостатня кількість куль­тових споруд. Майнове питання порушило спокій сотень населених пунктів, особливо західних областей України.

Часто-густо продукують міжцерковні конфлікти втру­чання у внутрішні справи церков окремих політичних організацій. Наприклад, деякі націонал-радикали наві­шують на УПЦ, яка складає третину всіх релігійних громад держави і має мільйони віруючих, ярлик «чужин­ської, ворожої»; деякі політичні лідери відверто дикту­ють, яка православна церква має право сьогодні існу­вати, яка — ні. Це веде до розпалювання ворожнечі, розбрату народу і закладає великий потенціал неста­більності в державі.

Міжнародні зв’язки релігійних організацій. Демо­кратичні перетворення в Україні надали їм широких можливостей міжнародних зв'язків з єдиновірцями. Ста­ли традиційними двосторонні обміни делегаціями, виїз­ди віруючих за кордон (конгреси, стажування тощо), візити іноземних священнослужителів на запрошення ре­лігійних організацій України.

Станом на 01.01.2004 р. в Україну за релігійною візою в’їхало 11947 представників зарубіжних релігійних центрів та організацій з-понад 14 країн світу. З метою священнослужительства, проповідництва та місіонерства Україну відвідало 3760 чол., для міжцерковної співпраці, обміну досвідом – 4835 чол., виконання гуманітарних програм - 1040, для навчання та викладацької діяльності – 801, паломництва – 557, участі у конференціях, конгресах –518, будівництва культових споруд - 66 чол.

Соціально-значима діяльність релігійних організацій.Завдяки активній співпраці релігійних організацій України з міжнародними релігійними благодійними центрами розширюються внутрішні можливості держави щодо розв'язання соціальних проблем незахищених верств населення. Так за 2003 р. релігійні організації України отримали гуманітарних вантажів від закордонних спонсорів загальною вагою більше 17 тис. тонн. В тому числі: 832,9 тонн медикаментів та медичного обладнання; 1112,6 тонн продуктів харчування; 3487,2 тонн одягу та взуття; 11915 тонн інших (комп'ютери, техніка, будівельні матеріали, сільськогосподарська техніка, устаткування тощо). Допомога надійшла більш ніж з 24 країн світу.

Релігійними організаціями надається відповідна допомога школам, будинкам-інтернатам; спілкам інвалідів, ветеранів війни, матерів дітей, хворих на ДЦП; організаціям УТОС й УТОГ; медичним закладам та управлінням соціального захисту. З цією метою при релігійних організаціях створені і діють 23 благодійні місії та місіонерські товариства. Тільки Центр реабілітації і милосердя ХВЄ «Християнський дім» м. Чернігова опікується 100 жінками і 30 дітьми будинку маляти колонії м. Чернігова.

У зв'язку з тим, що релігійні організації не рекламують своєї благодійної діяльності, посилаючись на те, що Церква не є комерційною організацією і надання допомоги людям віруючі вважають своїм обов'язком, узагальнені цифрові показники відсутні.

Таким чином, в умовах незалежної Укра­їнської держави чимало зроблено для реалізації конституційного права люди­ни на свободу совісті та релігії. Наша держава йде шляхом забезпечення пов­ноцінного правового статусу всіх релігійних організацій.

Неухильне дотримання Українською державою основоположних принципів свободи совісті як важливого елемента загальнолюдських цінностей і невід’ємних прав людини є сьогодні ознакою відкритого демократичного суспільства. В умовах нових реалій, які склалися в державі, Церква активно сприяє процесу духовного та національного відродження, розширює сферу свого соціального служіння.

 

З а п и т а н н я:

1- Які найбільш вагомі події в історії української церкви та її діячів Ви знаєте?

2. Яким методом діяла тоталітарна держава щодо переконань і віри людей, як це співвідносилося з їх правами?

3. Що Ви можете сказати про Україну як поліконфесійну дер­жаву?

4. Чи виникають в Україні сьогодні міжконфесійні непорозу­міння й конфлікти?

5. Коли було прийнято закон «Про свободу совісті та релігійні організації» і в чому його суть?


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові (ключові) цінності.
  12. Базові поняття




Переглядів: 527

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ключові терміни та поняття | Ключові терміни та поняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.035 сек.