Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Комплектування парку машин

Виробничо-комплектовочна база (ВКБ)

Основою виробничо-технічної комплектації є ВКБ, основними завданнями якої виступають :

- приймання і зберігання матеріалів, забезпечення кількісного і якісного їх збереження при максимальній механізації складських операцій і раціональному використанню площ;

- сортування, доробка, переробка матеріалів і виробів для повного виключення заготівельних операцій безпосередньо на будівельному майданчику;

- комплектація, контеризація і централізоване відправлення матеріалів на будівельні об'єкти.

У склад ВКБ входять :

1. Виробничі цехи, дільниці з виготовлення нетипових, несерійних конструкцій і виробів, з підвищення будівельної готовності і комплектуванню готових партій, які оснащені відповідними засобами виробництва.

2. Центральне складське господарство, де забезпечується приймання, зберігання і видача матеріальних ресурсів.

3. Технологічний транспорт.

4. Механізми (крани, автонавантажувачі тощо) для здійснення вантажно-розвантажувальних операцій, парк контейнерів.

ВКБ розрізняється:

- за рівнем управління;

- за номенклатурою продукції, яка поставляється;

- за видом основної діяльності;

- за районом розміщення організацій, які обслуговуються.

Кінцевий результат діяльності ВКБ - формування і постачання на об'єкти різного виду комплектів.

Критерієм оптимальності є ТЕП діяльності баз і розмір питомих капітальних вкладень на 1 млн грн кошторисної вартості БМР тресту.

Тема 2. Організація парку будівельних машин і його експлуатації

План лекції:

1. Вимоги, що ставляться до парку будівельних машин.

2. Комплектування парку машин.

3. Середньорічна потреба в машинах.

4. Форми організації експлуатації будівельних машин, перерви в їх роботі.

1. Вимоги, що ставляться до парку будівельних машин

Для забезпечення ефективної комплексної механізації будівництва комплектування машинного парку повинно здійснюватися з врахуванням ряду вимог :

- парк будівельних машин повинен мати у необхідній кількості і у відповідній номенклатурі машини, які забезпечують за своїми параметрами і конструктивною характеристикою, з найбільшим економічним ефектом, механізацію невеликих обсягів робіт, а також таких робіт, які звично виконуються вручну (зачищення дна котлованів і траншей, опоряджувальних та інших робіт);

- комплексну механізацію основних видів робіт, а також комплексну механізацію будівництва окремих об'єктів.

Удосконалення структури парку машин передбачається здійснити у наступних напрямах:

1) підвищення частки машин великої потужності і вантажопідйомності;

2) збільшення кількості і номенклатури машин для робіт, які виконуються сьогодні вручну;

3) розробка нових засобів малої механізації і універсальних машин багатоцільового призначення, уніфікованих вузлів і агрегатів.

На основі цього основними вимогами, що висуває будівництво до галузей транспортного і будівельного машинобудування є:

а) створення нових засобів механізації для забезпечення повної комплексної механізації і підвищення її ефективності (наприклад, для зрізування з/б паль тощо);

б) створення машин на базі принципово нових конструктивних рішень - гідромоніторів з дистанційним управлінням, баштових кранів з програмно-дистанційним управлінням, бульдозерів і автогрейдерів з автоматизованим управлінням);

в) створення машин підвищеної потужності, продуктивності і вантажопідйомності (спеціальних великовантажних автосамоскидів з вантажопідйомністю понад 80 т, пневмоколісних кранів з вантажопідйомністю до 250 т , баштових кранів висотою до 150 м тощо);

г) створення машин пристосованих для праці в умовах низьких і високих температур.

 

 

Потреба у нових будмашинах визначається за річними обсягами механізованих робіт різних видів із врахуванням роботи наявних машин в парку за винятком тих, що вибувають.

Річна виробнича потужність машини визначається за формулою:

 

,

де: - технічна продуктивність машини за одну годину чистої роботи при повному використанні конструктивних можливостей;

- кількість годин чистого робочого часу в зміну;

- кількість змін роботи машини на протязі року (за технічним річним режимом).

 

Річна експлуатаційна продуктивність машини визначається за формулою:

 

,

де : - виробіток машини за одну годину робочого часу з вирахуванням простою на протязі зміни;

- кількість годин роботи машини на протязі року;

- коефіцієнт внутрішньо змінного використання машини.

 

Погодинний виробіток машини визначається за формулою:

,

де: - загальний обсяг робіт, на який визначені витрати машинного часу за ДБН;

- норма часу за ДБН на виконання певного виду робіт, маш-год.

3. Середньорічна потреба в машинах

 

Середньорічна потреба в машинах визначається за формулою:

,

де: - загальний обсяг робіт в натуральних показниках, що підлягає виконанню на протязі року;

В - питома вага обсягу робіт, які виконуються машиною даного типу, %;

ПР - річна експлуатаційна продуктивність машини.

Потреба у будівельних машинах для виконання БМР окремої галузі визначається за формулою:

 

,

де: - обсяг БМР, який виконується власними силами, млн грн;

- нормативна потреба у даному виді машин на 1 млн грн, шт.

 

Потреба в окремих видах машин при будівництві в окремих галузях визначається за формулою:

,

де: VC - обсяг БМР, який виконується власними силами, млн грн;

- питома вага БМР і-тої галузі у загальному обсязі робіт ;

- частка і-ї питомої ваги БМР.

Уточнена потреба в машинах визначається за формулою:

 

,

де: - коефіцієнти, що враховують зміну обсягів робіт.

 

4. Форми організації експлуатації будівельних машин, перерви в їх роботі

 

Форми організації парку будмашин повинні:

а) відповідати загальній структурі і формам організації будівництва, які вони обслуговують;

б) залежати від видів і обсягів виконуваних робіт;

в) визначаюти ступінь територіальної концентрації будівництва.

Існує чотири основні організаційні форми експлуатації будмашин і їм відповідає певний характер взаємовідносин з певними будівельно-монтажними організаціями (БМО) і порядок розрахунку в них:

I форма - будмашини знаходяться на балансі будівельних управлінь (БМУ, ПМК тощо).

ІІ форма - будмашини і обладнання знаходяться на балансі спеціалізованих управлінь, які виконують обумовлений вид БМР механізованим способом на умовах будпідряду.

ІІІ форма - будмашини знаходяться у складі і на балансі управлінь механізації, які підпорядковані будівельним трестам.

ІV форма - будмашини і обладнання знаходяться у складі і на балансі трестів механізації або самостійних управлінь механізації (на правах підряду), підпорядкованих територіальним управлінням будівництва (корпораціям, комбінатам).

Трести і управління механізації виконують такі функції:

- заміна фізично і морально застарілих машин, комплектування парку машин, забезпечення його запчастинами, ремонти машин у відповідальності з технічними умовами експлуатації;

- виконання будівельних робіт механізованим способом на умовах підряду, а при необхідності здача під оренду техніки БМО, як разом з обслуговуючим персоналом, так і без нього;

- розроблення і затвердження графіку робіт окремих підрозділів (управлінь, дільниць, ремонтних підприємств тощо), а також забезпечення підпорядкованих підрозділів засобами механізації, матеріалами, технічною документацією;

- створення постійних кадрів, робітників і ІТП, підвищення їх кваліфікації і технічних навиків;

- розробка технічних паспортів на кожну машину парку і їх своєчасне заповнення, нагляд за технічним станом техніки;

- облік роботи окремих машин та підрозділів і своєчасне складання звітності.

При плануванні роботи машин враховують режим роботи машин, тобто розприділення календарного часу на періоди роботи і на перерви, які можуть бути викликані різними причинами.

Перерви у роботі бувають :

- конструктивно-технічні, які визначаються конструкцією, ступенем і характером завантаження машин і пов'язані з необхідністю проведення наступних робіт щодо забезпечення технічної готовності машин і безперебійної експлуатації (щомісячний техогляд з одночасною передачею машини бригаді наступної зміни, планових ремонтів і технічного обслуговування; заміна зношеної оснастки, гуми, тросу, стрічок тощо);

- технологічні, які залежать від прийнятої технології виконання механізованого процесу з участю розглянутої машини і від особливостей виробництва в цілому. Сюди відносяться перерви, пов’язані з необхідністю приведення машини у порядок, в процесі виконанні нею основних функцій.

Тема 3. Організація роботи транспорту в будівництві

План лекції:

1. Роль і значення транспорту в будівництві.

2. Класифікація вантажів.

3. Вибір виду і кількості будівельного транспорту.

4. Організація перевезень автотранспортом.

5. Організаційні форми експлуатації транспортних засобів.

6. Організація перевезень залізницею.

 

1. Роль і значення транспорту в будівництві

Виконання БМР завжди нерозривно зв’язане з переміщенням великої кількості будівельних матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів, різноманітних за розмірами, вазі, що обумовлює необхідність використання для перевезення різних транспортних засобів.

Транспорт є зв’язуючою ланкою між будівельними майданчиками і постачальниками матеріалів, конструкцій, деталей, обладнання. Від його чіткої роботи значно залежать результати діяльності БМО .

Транспорт, що використовується у будівництві, ділиться за:

1. Характером перевезення вантажів:

а) зовнішній;

б) внутрішній.

2. Напрямком переміщення вантажів:

а) вертикальний, а інколи і похилий, що призначений для підняття вантажів (крани, підйомники);

б) горизонтальний, що призначений для переміщення будівельних матеріалів, конструкцій, деталей обладнання від місць видобування або приготування до місць використання - це:

- рейковий транспорт (нормальної колії (1524мм) і вузької (600 і 750 мм));

- безрейковий транспорт (автомобільний, тракторний);

- водний і повітряний транспорт (пароплави, гелікоптери);

- спеціальний транспорт (транспортери, канатні дороги, кабельні крани тощо);

- трубопровідний транспорт.

Для визначення інтенсивності роботи транспорту існує поняття вантажний потік - це та кількість вантажів, яка переміщається через певну ділянку транспортної мережі на протязі визначеного проміжку часу (доби, місяця, кварталу, року).

Усі вантажні потоки у будівництві здійснюються при допомозі:

- зовнішніх вантажопотоків, централізовано згідно договорів, всіма видами транспорту із складів постачальників на склади БМО;

- внутрішньо побудовних вантажопотоків із проміжних складів.

 

2. Класифікація вантажів

 

Всі вантажі, що перевозяться, належать до певного виду вантажів. Вид вантажу визначає спосіб його перевезення, вид тари, метод виконання вантажно-розвантажувальних робіт, тип пересувної складової.

Залежно від способів навантаження, перевезення і розвантаження будівельні вантажі ділять на:

1. Штучні, які перевозяться без тари:

а) звичайні, які не вимагають особливих умов навантаження і розвантаження, перевезення і складування (перевозяться бортовими автомобілями).

б) специфічні, які вимагають особливих умов перевезення:

- негабаритні - це вантажі, які не поміщаються у кузові бортового автомобіля;

- великогабаритні - розміри яких перевищують - за довжиною 3,5 м, шириною 2 м і висотою 2,5 м;

- довгомірні - вантажі, довжина яких перевищує 1/3 довжини автомобіля;

- великовагові - вантажі, маса одного місця яких перевищує 500 кг.

в) небезпечні вантажі:

- малонебезпечні, що не вимагають особливих умов перевезення;

- вантажі, які легко спалахують (бітум, толь, дерев'яні вироби);

- гарячі і такі, що можуть обпекти (вапно, асфальт, кислоти);

- стиснуті гази (у балонах);

- особливо небезпечні (вибухові речовини).

г) безтарні будівельні вантажі:

- навальні (пісок, гравій, щебінь, камінь тощо);

- які перевозять у відкритих кузовах;

- сипучо-пильні (цемент, гашене вапно, гіпс), вони потребують для доставки спеціалізованого рухомого транспорту.

2. Рідкі (наливні) вантажі - (паливо, бітум), перевозять автоцистернами.

3. Напіврідкі вантажі (будівельний розчин, бетон), доставляють без тари або у спеціальній тарі.

 

3. Вибір виду і кількості будівельного транспорту

 

Вибір транспорту здійснюють, виходячи із наступних виробничих вимог:

а) термінів перевезень;

б) стану шляхів і засобів транспорту;

в) можливостей безперевантажувальної доставки вантажів, тощо.

Вид і засоби транспорту вибирають залежно від:

- відстаней перевезення;

- строків постачання;

- наявності і стану дорожньої мережі;

- характеру вантажів і вимог щодо їх зберігання;

- способів навантаження, розвантаження і вартості перевезення.

Найбільш раціональний вид транспорту вибирається, виходячи із конкретних умов будівництва і мінімальної собівартості перевезень.

Для внутрішньо побудовних перевезень вираховують питомі затрати ():

,

де:- питомі капіталовкладення, грн/т ;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (для будівельної галузі =0,12);

С - собівартість доставки вантажу, грн/т.

 

Собівартість доставки вантажу визначається за формулою:

,

де: - собівартість експлуатації транспортних споруд за розрахунковий період на одну тону вантажів;

- собівартість вантажно-розвантажувальних робіт на одну тону вантажів;

- собівартість експлуатації транспорту, яка віднесена на одну тону перевезених вантажів.

 

Робота вантажного транспорту характеризується двома основними показниками :

- обсягом перевезень;

- вантажообігом.

Розрахунковий середньодобовий вантажообіг визначається за формулою:

,

де: - річний вантажообіг - це сума вантажів в т∙км, які надходять за одиницю часу;

к – коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів (к=1,1...1,3);

n - кількість днів в році, n = 365.

 

Добову продуктивність транспортної одиниці () розраховують за формулою:

,

 

де: - вантажопідйомність автомобіля, т;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності;

- технічна швидкість руху автомобіля, км/год;

- час простою транспортної одиниці під навантаженням і розвантаженням за одну поїздку, год;

- середній час роботи автомобіля за добу, год;

- відстань перевезень, км ;

- коефіцієнт використання пробігу.

 

Необхідна кількість транспорту (N) за зміну(добу) знаходиться з виразу:

,

де: - добова кількість вантажів, яка підлягає перевезенню, т.

 

4. Організація перевезень автотранспортом

 

Автомобільний рухомий транспорт ділиться на:

- вантажний (автомобілі - тягачі, причепи, напівпричепи);

- спеціалізований (самоскиди, фургони, цистерни тощо);

- пасажирський.

Необхідна кількість автомашин для перевезення вантажів за визначеним маршрутом знаходиться за формулою:

 

,

де: - загальна кількість вантажів, які перевозяться за розрахунковий період;

- тривалість циклу роботи транспортної одиниці;

- тривалість розрахункового періоду (приймається з врахуванням витрат часу на пробіг від гаража і назад і ін.);

- корисна вантажопідйомність однієї машини.

 

Тривалість циклу машини знаходять з виразу:

,

де: - тривалість навантаження транспортної одиниці;

- тривалість розвантаження ;

- середня швидкість руху транспорту з вантажем і без нього;

- відстань перевезення;

- час на маневруври автомобіля.

 

Робочий парк автомашин знаходиться з виразу:

,

де: - добовий вантажопотік;

- кількість вантажу, що перевозиться однією машиною за добу.

 

Кількість вантажу, що перевозиться однією машиною за добу знаходять за формулою:

,

де: - тривалість корисної роботи машини на протязі доби;

- корисна вантажопідйомність однієї машини;

tЦ - тривалість циклу машини.

Списочну кількість машин знаходять за формулою:

,

де: - вантажна робота парку, т.км/рік;

- вантажопідйомність автомашини, т;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності машин (=0,90…0,95);

- коефіцієнт використання пробігу, тобто відношення загального пробігу за добу у км, до кількості км, які пройдені з вантажем (згідно норм);

- коефіцієнт використання парку машин (= 0,70).

- добовий пробіг однієї машини,

 

Добовий пробіг однієї машини знаходять за формулою:

,

 

де: Т - тривалість роботи машини на протязі доби;

- відстань перевезень, км;

tЦ - тривалість циклу машини.

5. Організаційні форми експлуатації транспортних засобів

 

Автотранспорт буває :

- загального користування - перевозять масові вантажі на тих напрямках де стійкі вантажні потоки;

- відомчий (власний) - експлуатується для перевезення, що пов'язані з технологічними процесами підприємства, а також, які визвані оперативними потребами.

Експлуатацією парку автомашин загального користування, які обслуговують будівництво, займаються господарства двох типів:

- територіальні транспортні трести (контори, автобази) - обслуговують усі промислові і будівельні організації у межах району своєї діяльності;

- спеціалізовані автотранспортні трести - обслуговують тільки будівельні організації, які підпорядковані автотранспортному главку, або Міністерству транспорта і звязку.

До відомчого (власного) транспорту відноситься автотранспорт БМО, який має дві організаційні форми експлуатації:

- автотранспортний трест у складі главку, комбінату, об’єднання;

- автотранспортна контора (відділ) у складі треста або БМУ.

Взаємовідносини з транспортними організаціями при організації перевезень будуються на основі укладених договорів, в основі яких лежать планові завдання на перевезення вантажів.

Найбільш розповсюдженні централізовані перевезення.

В залежності від віддалей перевезень, характеру вантажних потоків, автотранспортних засобів, які застосовуються є такі схеми:

- маятникова - вантажі перевозяться у прямому і зворотному напрямках;

- кільцева - машини їздять по замкненому кругу і проходять через декілька навантажувальних пунктів, що дозволяє краще їх використовувати;

- радіальна- автомобілі відправляються із одного пункту у декількох напрямках, або прибувають із різних напрямків в один пункт (ця схема найбільш розповсюджена у будівництві).

6. Організація перевезень залізницею

 

Залізниці нормальної колії (1524мм) найбільш широко використовують на великих будовах у промисловому, транспортному і гідротехнічному будівництві, а вузької колії (750 і 650мм ) - зручні для перевезення вантажів на постійних трасах до 10км і при складному рельєфі місцевості.

Надходження вагонів на будмайданчик здійснюється за такими схемами :

- тупіковою - надходження і повертання вагонів робиться по одноколійному шляху;

- кільцевою – здійснюється односторонній рух по будмайданчику;

- прохідною - дозволяє з'єднувати шлях з двома станціями, які розміщенні з двох боків від будмайданчика.

Пропускна спроможність ділянки шляху - це максимальна кількість транспортних одиниць, яка може бути пропущена по одній ділянці на протязі доби.

Провізна здатність - це максимальна кількість вантажів, яку можна перевезти по цій ділянці на протязі доби.

При одноколійному шляху з рухом вантажів в кожному напрямку, тривалість обороту транспортних засобів визначається за формулою:

,

де: і - час навантаження і розвантаження вагонів;

- довжина шляху;

- середня швидкість руху в обох напрямках.

 

При кільцевому русі проміжна здатність визначається за формулою:

,

де: Т - число днів роботи транспорту за рік;

- інтервал руху потягів.

 

Інтервал руху потягів визначається за формулою:

,

Потрібна кількість вагонів знаходиться по формулі:

,

де: - добова кількість вантажів, яка підлягає перевезенню;

- корисна вантажопідємність одного вагона;

- тривалість обороту вагона у годинах з урахуванням часу на навантаження, розвантаження, пробігу з вантажем і без нього, простою на станціях і маневри на вантажно-розвантажувальні операції.

Тема 4. Організація оперативного планування виробництва

План лекції:

1. Оперативне планування (ОП).

2. Облік і контроль за виконанням ОП.

3. Будфінплан.

4. Диспетчерська система управління будівництвом.

5. Засоби оперативного виробничого зв’язку.


Читайте також:

  1. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  2. Аеродинамічні властивості колісної машини
  3. Аналогові обчислювальні електронні машини.
  4. БАГАТОКОВШОВІ ЕКСКАВАТОРИ. ВИЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТУЮЧІ МАШИНИ. КОМПЛЕКСИ МАШИН БЕЗПЕРЕРВНОЇ ДІЇ
  5. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
  6. Боротьба ОУН—УПА з радянською репресивною машиною
  7. Будова й основні елементи машини
  8. Будова машин постійного струму
  9. Вибір будівельних машин, механізмів і технологічного транспорту для комплексної механізації монтажних робіт
  10. Вибір напівфабрикату або заготовки у машинобудівному виробництві
  11. ВИЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТУЮЧІ МАШИНИ
  12. Вимоги безпеки при експлуатації машин та механізмів.




Переглядів: 1507

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Державна комісія | Драматургія Лесі Українки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.048 сек.