Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Комплектування парку машин

Виробничо-комплектовочна база (ВКБ)

Основою виробничо-технічної комплектації є ВКБ, основними завданнями якої виступають :

- приймання і зберігання матеріалів, забезпечення кількісного і якісного їх збереження при максимальній механізації складських операцій і раціональному використанню площ;

- сортування, доробка, переробка матеріалів і виробів для повного виключення заготівельних операцій безпосередньо на будівельному майданчику;

- комплектація, контеризація і централізоване відправлення матеріалів на будівельні об'єкти.

У склад ВКБ входять :

1. Виробничі цехи, дільниці з виготовлення нетипових, несерійних конструкцій і виробів, з підвищення будівельної готовності і комплектуванню готових партій, які оснащені відповідними засобами виробництва.

2. Центральне складське господарство, де забезпечується приймання, зберігання і видача матеріальних ресурсів.

3. Технологічний транспорт.

4. Механізми (крани, автонавантажувачі тощо) для здійснення вантажно-розвантажувальних операцій, парк контейнерів.

ВКБ розрізняється:

- за рівнем управління;

- за номенклатурою продукції, яка поставляється;

- за видом основної діяльності;

- за районом розміщення організацій, які обслуговуються.

Кінцевий результат діяльності ВКБ - формування і постачання на об'єкти різного виду комплектів.

Критерієм оптимальності є ТЕП діяльності баз і розмір питомих капітальних вкладень на 1 млн грн кошторисної вартості БМР тресту.

Тема 2. Організація парку будівельних машин і його експлуатації

План лекції:

1. Вимоги, що ставляться до парку будівельних машин.

2. Комплектування парку машин.

3. Середньорічна потреба в машинах.

4. Форми організації експлуатації будівельних машин, перерви в їх роботі.

1. Вимоги, що ставляться до парку будівельних машин

Для забезпечення ефективної комплексної механізації будівництва комплектування машинного парку повинно здійснюватися з врахуванням ряду вимог :

- парк будівельних машин повинен мати у необхідній кількості і у відповідній номенклатурі машини, які забезпечують за своїми параметрами і конструктивною характеристикою, з найбільшим економічним ефектом, механізацію невеликих обсягів робіт, а також таких робіт, які звично виконуються вручну (зачищення дна котлованів і траншей, опоряджувальних та інших робіт);

- комплексну механізацію основних видів робіт, а також комплексну механізацію будівництва окремих об'єктів.

Удосконалення структури парку машин передбачається здійснити у наступних напрямах:

1) підвищення частки машин великої потужності і вантажопідйомності;

2) збільшення кількості і номенклатури машин для робіт, які виконуються сьогодні вручну;

3) розробка нових засобів малої механізації і універсальних машин багатоцільового призначення, уніфікованих вузлів і агрегатів.

На основі цього основними вимогами, що висуває будівництво до галузей транспортного і будівельного машинобудування є:

а) створення нових засобів механізації для забезпечення повної комплексної механізації і підвищення її ефективності (наприклад, для зрізування з/б паль тощо);

б) створення машин на базі принципово нових конструктивних рішень - гідромоніторів з дистанційним управлінням, баштових кранів з програмно-дистанційним управлінням, бульдозерів і автогрейдерів з автоматизованим управлінням);

в) створення машин підвищеної потужності, продуктивності і вантажопідйомності (спеціальних великовантажних автосамоскидів з вантажопідйомністю понад 80 т, пневмоколісних кранів з вантажопідйомністю до 250 т , баштових кранів висотою до 150 м тощо);

г) створення машин пристосованих для праці в умовах низьких і високих температур.

Потреба у нових будмашинах визначається за річними обсягами механізованих робіт різних видів із врахуванням роботи наявних машин в парку за винятком тих, що вибувають.

Річна виробнича потужність машини визначається за формулою:

де: - технічна продуктивність машини за одну годину чистої роботи при повному використанні конструктивних можливостей;

- кількість годин чистого робочого часу в зміну;

- кількість змін роботи машини на протязі року (за технічним річним режимом).

Річна експлуатаційна продуктивність машини визначається за формулою:

де : - виробіток машини за одну годину робочого часу з вирахуванням простою на протязі зміни;

- кількість годин роботи машини на протязі року;

- коефіцієнт внутрішньо змінного використання машини.

Погодинний виробіток машини визначається за формулою:

де: - загальний обсяг робіт, на який визначені витрати машинного часу за ДБН;

- норма часу за ДБН на виконання певного виду робіт, маш-год.

3. Середньорічна потреба в машинах

Середньорічна потреба в машинах визначається за формулою:

де: - загальний обсяг робіт в натуральних показниках, що підлягає виконанню на протязі року;

В - питома вага обсягу робіт, які виконуються машиною даного типу, %;

П_Р - річна експлуатаційна продуктивність машини.

Потреба у будівельних машинах для виконання БМР окремої галузі визначається за формулою:

де: - обсяг БМР, який виконується власними силами, млн грн;

- нормативна потреба у даному виді машин на 1 млн грн, шт.

Потреба в окремих видах машин при будівництві в окремих галузях визначається за формулою:

де: V_C - обсяг БМР, який виконується власними силами, млн грн;

- питома вага БМР і-тої галузі у загальному обсязі робіт ;

- частка і-ї питомої ваги БМР.

Уточнена потреба в машинах визначається за формулою:

де: - коефіцієнти, що враховують зміну обсягів робіт.

4. Форми організації експлуатації будівельних машин, перерви в їх роботі

Форми організації парку будмашин повинні:

а) відповідати загальній структурі і формам організації будівництва, які вони обслуговують;

б) залежати від видів і обсягів виконуваних робіт;

в) визначаюти ступінь територіальної концентрації будівництва.

Існує чотири основні організаційні форми експлуатації будмашин і їм відповідає певний характер взаємовідносин з певними будівельно-монтажними організаціями (БМО) і порядок розрахунку в них:

I форма - будмашини знаходяться на балансі будівельних управлінь (БМУ, ПМК тощо).

ІІ форма - будмашини і обладнання знаходяться на балансі спеціалізованих управлінь, які виконують обумовлений вид БМР механізованим способом на умовах будпідряду.

ІІІ форма - будмашини знаходяться у складі і на балансі управлінь механізації, які підпорядковані будівельним трестам.

ІV форма - будмашини і обладнання знаходяться у складі і на балансі трестів механізації або самостійних управлінь механізації (на правах підряду), підпорядкованих територіальним управлінням будівництва (корпораціям, комбінатам).

Трести і управління механізації виконують такі функції:

- заміна фізично і морально застарілих машин, комплектування парку машин, забезпечення його запчастинами, ремонти машин у відповідальності з технічними умовами експлуатації;

- виконання будівельних робіт механізованим способом на умовах підряду, а при необхідності здача під оренду техніки БМО, як разом з обслуговуючим персоналом, так і без нього;

- розроблення і затвердження графіку робіт окремих підрозділів (управлінь, дільниць, ремонтних підприємств тощо), а також забезпечення підпорядкованих підрозділів засобами механізації, матеріалами, технічною документацією;

- створення постійних кадрів, робітників і ІТП, підвищення їх кваліфікації і технічних навиків;

- розробка технічних паспортів на кожну машину парку і їх своєчасне заповнення, нагляд за технічним станом техніки;

- облік роботи окремих машин та підрозділів і своєчасне складання звітності.

При плануванні роботи машин враховують режим роботи машин, тобто розприділення календарного часу на періоди роботи і на перерви, які можуть бути викликані різними причинами.

Перерви у роботі бувають :

- конструктивно-технічні, які визначаються конструкцією, ступенем і характером завантаження машин і пов'язані з необхідністю проведення наступних робіт щодо забезпечення технічної готовності машин і безперебійної експлуатації (щомісячний техогляд з одночасною передачею машини бригаді наступної зміни, планових ремонтів і технічного обслуговування; заміна зношеної оснастки, гуми, тросу, стрічок тощо);

- технологічні, які залежать від прийнятої технології виконання механізованого процесу з участю розглянутої машини і від особливостей виробництва в цілому. Сюди відносяться перерви, пов’язані з необхідністю приведення машини у порядок, в процесі виконанні нею основних функцій.

Тема 3. Організація роботи транспорту в будівництві

План лекції:

1. Роль і значення транспорту в будівництві.

2. Класифікація вантажів.

3. Вибір виду і кількості будівельного транспорту.

4. Організація перевезень автотранспортом.

5. Організаційні форми експлуатації транспортних засобів.

6. Організація перевезень залізницею.

1. Роль і значення транспорту в будівництві

Виконання БМР завжди нерозривно зв’язане з переміщенням великої кількості будівельних матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів, різноманітних за розмірами, вазі, що обумовлює необхідність використання для перевезення різних транспортних засобів.

Транспорт є зв’язуючою ланкою між будівельними майданчиками і постачальниками матеріалів, конструкцій, деталей, обладнання. Від його чіткої роботи значно залежать результати діяльності БМО .

Транспорт, що використовується у будівництві, ділиться за:

1. Характером перевезення вантажів:

а) зовнішній;

б) внутрішній.

2. Напрямком переміщення вантажів:

а) вертикальний, а інколи і похилий, що призначений для підняття вантажів (крани, підйомники);

б) горизонтальний, що призначений для переміщення будівельних матеріалів, конструкцій, деталей обладнання від місць видобування або приготування до місць використання - це:

- рейковий транспорт (нормальної колії (1524мм) і вузької (600 і 750 мм));

- безрейковий транспорт (автомобільний, тракторний);

- водний і повітряний транспорт (пароплави, гелікоптери);

- спеціальний транспорт (транспортери, канатні дороги, кабельні крани тощо);

- трубопровідний транспорт.

Для визначення інтенсивності роботи транспорту існує поняття вантажний потік - це та кількість вантажів, яка переміщається через певну ділянку транспортної мережі на протязі визначеного проміжку часу (доби, місяця, кварталу, року).

Усі вантажні потоки у будівництві здійснюються при допомозі:

- зовнішніх вантажопотоків, централізовано згідно договорів, всіма видами транспорту із складів постачальників на склади БМО;

- внутрішньо побудовних вантажопотоків із проміжних складів.

2. Класифікація вантажів

Всі вантажі, що перевозяться, належать до певного виду вантажів. Вид вантажу визначає спосіб його перевезення, вид тари, метод виконання вантажно-розвантажувальних робіт, тип пересувної складової.

Залежно від способів навантаження, перевезення і розвантаження будівельні вантажі ділять на:

1. Штучні, які перевозяться без тари:

а) звичайні, які не вимагають особливих умов навантаження і розвантаження, перевезення і складування (перевозяться бортовими автомобілями).

б) специфічні, які вимагають особливих умов перевезення:

- негабаритні - це вантажі, які не поміщаються у кузові бортового автомобіля;

- великогабаритні - розміри яких перевищують - за довжиною 3,5 м, шириною 2 м і висотою 2,5 м;

- довгомірні - вантажі, довжина яких перевищує 1/3 довжини автомобіля;

- великовагові - вантажі, маса одного місця яких перевищує 500 кг.

в) небезпечні вантажі:

- малонебезпечні, що не вимагають особливих умов перевезення;

- вантажі, які легко спалахують (бітум, толь, дерев'яні вироби);

- гарячі і такі, що можуть обпекти (вапно, асфальт, кислоти);

- стиснуті гази (у балонах);

- особливо небезпечні (вибухові речовини).

г) безтарні будівельні вантажі:

- навальні (пісок, гравій, щебінь, камінь тощо);

- які перевозять у відкритих кузовах;

- сипучо-пильні (цемент, гашене вапно, гіпс), вони потребують для доставки спеціалізованого рухомого транспорту.

2. Рідкі (наливні) вантажі - (паливо, бітум), перевозять автоцистернами.

3. Напіврідкі вантажі (будівельний розчин, бетон), доставляють без тари або у спеціальній тарі.

3. Вибір виду і кількості будівельного транспорту

Вибір транспорту здійснюють, виходячи із наступних виробничих вимог:

а) термінів перевезень;

б) стану шляхів і засобів транспорту;

в) можливостей безперевантажувальної доставки вантажів, тощо.

Вид і засоби транспорту вибирають залежно від:

- відстаней перевезення;

- строків постачання;

- наявності і стану дорожньої мережі;

- характеру вантажів і вимог щодо їх зберігання;

- способів навантаження, розвантаження і вартості перевезення.

Найбільш раціональний вид транспорту вибирається, виходячи із конкретних умов будівництва і мінімальної собівартості перевезень.

Для внутрішньо побудовних перевезень вираховують питомі затрати ():

де:- питомі капіталовкладення, грн/т ;

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (для будівельної галузі =0,12);

С - собівартість доставки вантажу, грн/т.

Собівартість доставки вантажу визначається за формулою:

де: - собівартість експлуатації транспортних споруд за розрахунковий період на одну тону вантажів;

- собівартість вантажно-розвантажувальних робіт на одну тону вантажів;

- собівартість експлуатації транспорту, яка віднесена на одну тону перевезених вантажів.

Робота вантажного транспорту характеризується двома основними показниками :

- обсягом перевезень;

- вантажообігом.

Розрахунковий середньодобовий вантажообіг визначається за формулою:

де: - річний вантажообіг - це сума вантажів в т∙км, які надходять за одиницю часу;

к – коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів (к=1,1...1,3);

n - кількість днів в році, n = 365.

Добову продуктивність транспортної одиниці () розраховують за формулою:

де: - вантажопідйомність автомобіля, т;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності;

- технічна швидкість руху автомобіля, км/год;

- час простою транспортної одиниці під навантаженням і розвантаженням за одну поїздку, год;

- середній час роботи автомобіля за добу, год;

- відстань перевезень, км ;

- коефіцієнт використання пробігу.

Необхідна кількість транспорту (N) за зміну(добу) знаходиться з виразу:

де: - добова кількість вантажів, яка підлягає перевезенню, т.

4. Організація перевезень автотранспортом

Автомобільний рухомий транспорт ділиться на:

- вантажний (автомобілі - тягачі, причепи, напівпричепи);

- спеціалізований (самоскиди, фургони, цистерни тощо);

- пасажирський.

Необхідна кількість автомашин для перевезення вантажів за визначеним маршрутом знаходиться за формулою:

де: - загальна кількість вантажів, які перевозяться за розрахунковий період;

- тривалість циклу роботи транспортної одиниці;

- тривалість розрахункового періоду (приймається з врахуванням витрат часу на пробіг від гаража і назад і ін.);

- корисна вантажопідйомність однієї машини.

Тривалість циклу машини знаходять з виразу:

де: - тривалість навантаження транспортної одиниці;

- тривалість розвантаження ;

- середня швидкість руху транспорту з вантажем і без нього;

- відстань перевезення;

- час на маневруври автомобіля.

Робочий парк автомашин знаходиться з виразу:

де: - добовий вантажопотік;

- кількість вантажу, що перевозиться однією машиною за добу.

Кількість вантажу, що перевозиться однією машиною за добу знаходять за формулою:

де: - тривалість корисної роботи машини на протязі доби;

- корисна вантажопідйомність однієї машини;

t_Ц- тривалість циклу машини.

Списочну кількість машин знаходять за формулою:

де: - вантажна робота парку, т.км/рік;

- вантажопідйомність автомашини, т;

- коефіцієнт використання вантажопідйомності машин (=0,90…0,95);

- коефіцієнт використання пробігу, тобто відношення загального пробігу за добу у км, до кількості км, які пройдені з вантажем (згідно норм);

- коефіцієнт використання парку машин (= 0,70).

- добовий пробіг однієї машини,

Добовий пробіг однієї машини знаходять за формулою:

де: Т - тривалість роботи машини на протязі доби;

- відстань перевезень, км;

t_Ц- тривалість циклу машини.

5. Організаційні форми експлуатації транспортних засобів

Автотранспорт буває :

- загального користування - перевозять масові вантажі на тих напрямках де стійкі вантажні потоки;

- відомчий (власний) - експлуатується для перевезення, що пов'язані з технологічними процесами підприємства, а також, які визвані оперативними потребами.

Експлуатацією парку автомашин загального користування, які обслуговують будівництво, займаються господарства двох типів:

- територіальні транспортні трести (контори, автобази) - обслуговують усі промислові і будівельні організації у межах району своєї діяльності;

- спеціалізовані автотранспортні трести - обслуговують тільки будівельні організації, які підпорядковані автотранспортному главку, або Міністерству транспорта і звязку.

До відомчого (власного) транспорту відноситься автотранспорт БМО, який має дві організаційні форми експлуатації:

- автотранспортний трест у складі главку, комбінату, об’єднання;

- автотранспортна контора (відділ) у складі треста або БМУ.

Взаємовідносини з транспортними організаціями при організації перевезень будуються на основі укладених договорів, в основі яких лежать планові завдання на перевезення вантажів.

Найбільш розповсюдженні централізовані перевезення.

В залежності від віддалей перевезень, характеру вантажних потоків, автотранспортних засобів, які застосовуються є такі схеми:

- маятникова - вантажі перевозяться у прямому і зворотному напрямках;

- кільцева - машини їздять по замкненому кругу і проходять через декілька навантажувальних пунктів, що дозволяє краще їх використовувати;

- радіальна- автомобілі відправляються із одного пункту у декількох напрямках, або прибувають із різних напрямків в один пункт (ця схема найбільш розповсюджена у будівництві).

6. Організація перевезень залізницею

Залізниці нормальної колії (1524мм) найбільш широко використовують на великих будовах у промисловому, транспортному і гідротехнічному будівництві, а вузької колії (750 і 650мм ) - зручні для перевезення вантажів на постійних трасах до 10км і при складному рельєфі місцевості.

Надходження вагонів на будмайданчик здійснюється за такими схемами :

- тупіковою - надходження і повертання вагонів робиться по одноколійному шляху;

- кільцевою – здійснюється односторонній рух по будмайданчику;

- прохідною - дозволяє з'єднувати шлях з двома станціями, які розміщенні з двох боків від будмайданчика.

Пропускна спроможність ділянки шляху - це максимальна кількість транспортних одиниць, яка може бути пропущена по одній ділянці на протязі доби.

Провізна здатність - це максимальна кількість вантажів, яку можна перевезти по цій ділянці на протязі доби.

При одноколійному шляху з рухом вантажів в кожному напрямку, тривалість обороту транспортних засобів визначається за формулою:

де: і - час навантаження і розвантаження вагонів;

- довжина шляху;

- середня швидкість руху в обох напрямках.

При кільцевому русі проміжна здатність визначається за формулою:

де: Т - число днів роботи транспорту за рік;

- інтервал руху потягів.

Інтервал руху потягів визначається за формулою:

Потрібна кількість вагонів знаходиться по формулі:

де: - добова кількість вантажів, яка підлягає перевезенню;

- корисна вантажопідємність одного вагона;

- тривалість обороту вагона у годинах з урахуванням часу на навантаження, розвантаження, пробігу з вантажем і без нього, простою на станціях і маневри на вантажно-розвантажувальні операції.

Тема 4. Організація оперативного планування виробництва

План лекції:

1. Оперативне планування (ОП).

2. Облік і контроль за виконанням ОП.

3. Будфінплан.

4. Диспетчерська система управління будівництвом.

5. Засоби оперативного виробничого зв’язку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державна комісія	\|	Драматургія Лесі Українки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.