Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Планування діяльності енергетичного господарства

Виробничу програму енергетичного цеху підприємства формують згідно з його потребами та нормативною базою, що є основою для планування діяль-ності енергетичних цехів.

Планування діяльності енергетичних цехів здійснюють планово-економічне бюро відділу головного енергетика, економісти цехів.

Основними розділами плану є:

• виробнича програма;

• чисельність і заробітна плата;

• собівартість.
Виробничу програму енергетичного цеху складають у натуральному та вартісному вираженні.

Завдання в натуральних показниках охоплює такі види робіт:

• виробництво та розподіл електричної енергії (в умовах децентралізованої системи електропостачання); виробництво та розподіл теплової енергії, пари, стисненого повітря, кисню, вуглекислоти та інших видів енергії, забезпечення водою для господарських потреб та обігу;

• усі види планових ремонтів та міжремонтне обслуговування енергетичного обладнання; виготовлення запасних частин для енергетичного обладнання; монтаж (демонтаж) енергетичного устаткування;

• інші види послуг.
Виробничу програму в натуральному вираженні визначає відділ головного енергетика згідно з паливно-енергетичним балансом підприємства.

Обсяги виробництва цеху у вартісному вираженні визначають за планово-розрахунковими цінами, які встановлюють на підставі калькулювання планової собівартості одиниці послуг.

Зважаючи на те, що кожне підприємство використовує енергетичні ресур-си як власного виробництва, так і отримані із зовні, та витрачає на це значні кошти, варто розглянути систему енергозабезпечення, тобто визначення потре­би в енергетичних ресурсах; методику складання енергетичних балансів; сис­тему планування енергетичних цехів.

З’ясовуючи потребу в енергії та паливі, потрібно враховувати виробничу програму на плановий період, прогресивні норми витрат палива та енергії на одиницю продукції, норми витрат енергії та палива на власні потреби (опален-ня, вентиляцію тощо), організаційно-технічні заходи підприємства, відпуск енергії за межі підприємства, норми втрат енергії в мережах.

Визначення потреби промислового підприємства в енергоресурсах ґрун-тується на використанні прогресивних норм витрат. Для визначення потреби в паливі та енергії застосовують норми питомих витрат.

Під прогресивною питомою нормою витрат енергії та палива розумі-ють максимально допустимі її витрати, необхідні для виготовлення одиниці продукції або виконання одиниці робіт у найбільш раціональних умовах органі-зації виробництва й експлуатації устаткування.


Норми питомих витрат енергії поділяють на технологічні, цехові та зага-льнозаводські.

Технологічна норма визначає витрати енергії чи палива, включаючи ви-трати на здійснення технологічних операцій чи процесів, і встановлюється тіль-ки на одиницю продукції. Цехова норма крім витрат на технологічні потреби охоплює витрати енергії на допоміжні та поточні потреби, втрати енергії в це-хових мережах і перетворювальних засобах. Загальнозаводська норма визначає витрати енергії основних і допоміжних цехів, витрати енергії на підсобні пот­реби та власні енергопристрої, а також втрати в загальнозаводських мережах і перетворювальних засобах.

Коли підприємство виготовляє однорідну продукцію, то на її одиницю також можуть установлюватися цехові або загальнозаводські норми.

Норми визначають на підставі проведених випробувань, а також шляхом вивчення фактичної роботи устаткування.

Загальну потребу в енергії (Е3) визначають таким чином (одиниця вимі-рювання кВт/год):

Е3 = НеА + Евл + Ест + Евт, (9.7)

де Не - планова норма витрат палива та енергії на одиницю продукції;

А - плановий обсяг випуску продукції в натуральному або вартісному вира-

женні; Евл - витрати енергії та палива на власні потреби (опалення, освітлення

тощо);

Ест - енергія, яку буде відпущено стороннім споживачам;

Евт - втрати енергії в мережах.

Кількість електричної енергії для технологічних цілей розраховують дво-ма способами:

1) на планову програму;

2) за потужністю встановленого устаткування.

Перший метод значно точніший. Він застосовується за масового та вели-косерійного виробництва; у цьому разі кількість необхідної електроенергії (WTex) визначають так:

, (9.8)

де т- кількість найменувань виробів одного типорозміру;

Поб - потужність, яка використовується під час оброблення одного виробу,

кВт;

tM- норма машинного часу на оброблення одного виробу, год;

п- кількість виробів одного найменування, шт./рік;

К- коефіцієнт, який ураховує втрати електроенергії.

Необхідну кількість електроенергії (w;ex) за потужністю встановленого устаткування обчислюють так:

(9.9)

(9.9)

де ∑ П - загальна потужність установленого устаткування, кВт;


Фц - фонд часу роботи цеху, год/рік;

К1, К2, К3, К4 - відповідно коефіцієнти використання устаткування за потуж-ністю, у часі, машинного часу (відношення машинного часу до штучно-калькуляційного), ураховуючи втрати енергії в мережах.

Кількість електричної енергії, яка йде на освітлення, визначають так:

(9.10)

 

де S - виробнича площа цеху, дільниці, м2;

Тосв - тривалість роботи цеху з освітленням, год/рік;

П осв - питома потужність освітлюваних точок (25 Вт/м2);

К - коефіцієнт втрат в електричних мережах.

Варто звернути увагу на те, що планування загальної потреби та виробни-цтва енергії відбувається за допомогою побудови енергетичних балансів - сис-теми взаємозв’язаних показників виробництва, отримання й розподілу різних видів енергії та палива. Складаючи енергобаланс, водночас вирішують такі пи-тання: енергозабезпечення та енерговикористання; обґрунтування раціональних схем енергозабезпечення; поліпшення режимів роботи тех-нологічного та енер-гетичного устаткування; визначення та оцінювання надлишкових втрат енергії, реалізація економії енергії, включаючи вторинні енергоресурси.

Енергетичні баланси підприємств можуть бути класифіковані за призначен-ням, видами енергоносіїв, масштабами завдань, що вирішуються цими балансами, характером цільового використання енергії.

На відміну від фактичних енергобалансів, що показують досягнутий рівень енерговикористання, нормативні віддзеркалюють потенційно можливий рівень використання енергії. Тому нормативні енергобаланси має бути покладено в основу як під час визначення першочергових заходів, спрямованих на економію енергії та палива, так і в процесі розроблення перспективного енергобалансу підприємства, котрий має охопити всі види енергії (електричної, теплової, хімі-чної, механічної) та енергоносіїв (паливо, пара, гаряча вода, стиснене повітря, конденсат, кисень тощо).

Баланси, що складаються для окремих видів енергії та параметрів енерго-носіїв, називають частинними.

Черговість розроблення енергетичних балансів залежить від рівня дослі-дження об’єкта в ієрархічній системі управління виробництвом. На машинобу-дівному підприємстві в загальному вигляді можна встановити шість таких рів-нів: І - підприємство; II - виробництво чи корпус; III - цех; IV - дільниця чи тех-нологічна лінія; V - групи устаткування; VI - агрегат чи верстат.

Від рівня балансів залежить повнота та деталізація їх розроблення. Балан-си розробляють послідовно - від VI до І рівня.

На І рівні складають загальний баланс енергоспоживання підприємством усіх видів енергоресурсів. Приклад робочого електробалансу машинобудівного заводу наведено в табл. 9.2.


Потрібно мати на увазі, що план енергоспоживання підприємства - це ви-тратна частина енергобалансу, яка забезпечує виконання підприємством вироб-ничої програми та водночас є виробничою програмою енергетичних цехів.

До цієї частини балансу належать такі розрахунки:

а) потреби основного та допоміжного виробництва у всіх видах енергії та палива;

б) нормативні втрати енергії та палива в енергетичних мережах, перетво-
рювальних засобах і виробничому устаткуванні;

в) максимальні енергетичні навантаження протягом планового періоду з
урахуванням споживання енергії;

г) планові середньодобові, місячні, квартальні та річні графіки навантаження.

Для визначення загальної суми витрат енергетичного цеху складають ко-шторис на виробництво (на кожний вид робіт - окремий). Собівартість послуг на продукцію енергетичних цехів (дільниць) для внутрішньоцехових потреб ви-значають за прямими витратами, а для внутрішньозаводських потреб - з ураху-ванням і непрямих витрат. До кошторису витрат енергетичних цехів поряд із витратами на власне виробництво вносять витрати на придбання енергії анало-гічного виду, а також витрати на її перероблення.

Таблиця 9.2 Приклад робочого електробалансу машинобудівного заводу

 

 

 

 

 

№ з/п Стаття балансу Електроенергія
Прибуток Витрати
кВт/год % кВт/год %
Вироблено власними засобами 4,3 21,4
Отримано зі сторони 15,8 78,6
  Разом 20,1 100,0 17,1 85,1
Спожито електроенергії виробни-чими підрозділами а) цех чавунного литва У тому числі: силові споживачі технологічні споживачі б) цех сталевого литва У тому числі: силові споживачі технологічні споживачі та інші (наводяться дані про споживання електроенергії усіма основними та допоміжними цехами) У тому числі: силові споживачі технологічні споживачі в) механо-складальний цех У тому числі: силові споживачі технологічні споживачі   — —   — — —   — —     — — —   — —   — —   — — —   — —     — — —   — —   3,3 3,1   3,2 4,3 1,2 3,1 7,35     4,35 3,0 2,15 1,85 0,3   16,4 15,4   1,0 21,4 6,0 15,4 37,3     21,9 15,4 10,0 9,0 1,0

Продовження табл. 9.2


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  5. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  7. Автоматизація метрологічної діяльності
  8. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  9. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  11. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.
  12. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини




Переглядів: 615

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Планування діяльності ремонтного виробництва | Методи калькулювання продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.