• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 13. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК 13.1. Планування технічного та організаційного розвитку

Контрольні запитання

1. Що таке життєвий цикл продукції, який його склад і структура?

2. Який зміст і етапи науково-технічної підготовки виробництва нової про-дукції?

3. Які основні завдання підготовки виробництва нової продукції у сучасних умовах господарювання?

4. Як обчислюється трудомісткість, тривалість та вартість підготовки виро-бництва нової продукції?

5. Яким є економічне обґрунтування освоєння нової продукції на етапі про-ектування?

6. Визначте основні методичні підходи до оцінки економічної ефективності освоєння нової продукції;

7. Як здійснюється обґрунтування оптимального варіанта технологічного процесу та визначення критичної програми випуску продукції?

8. Які закономірності зміни трудомісткості виготовлення одиниці виробу? Що таке «криві освоєння»?

9. Які особливості побудови графіків зміни собівартості, якщо «криві осво-єння» мають різні характеристики?

10.Які особливості складання кошторису витрат на підготовку виробництва нової продукції?

11.Як здійснюється обчислення трудомісткості окремих циклів робіт та три-валості етапів технічної підготовки виробництва нового виробу?

12.Як проводиться визначення тривалості робіт, термінів настання подій, на-пруженості виконання окремих процесів і робіт у сітьовому плануванні пі-дготовки виробництва та освоєння нових виробів?

13.Що таке критичний шлях на сітьових графіках та які є види шляхів у сі-тьових моделях?

14.Які є критерії оптимізації сітьових моделей?

Технічний розвиток має різні форми та охоплює різні стадії розвитку ви-робництва, які характеризують, з одного боку, техніко-технологічну базу підп-риємства, а з другого - її удосконалення та нарощування.

Виробничий процес на промисловому підприємстві відбувається постійно в усіх його підрозділах. Технічний же прогрес залежно від обсягу наявних ресур-сів і орієнтації технічної політики відбувається періодично. Проте в цілому для підприємства він повинен носити безперервний характер.

Фактори технічного рівня виробництва: технологія, засоби та предмети праці. Організацію виробництва та управління характеризує рівень підготовки виробництва, елементи виробничого процесу, автоматизовані системи органі-заційного управління (АСОУ) тощо; економічний рівень формують економічна ефективність виробництва, економічна ефективність застосовуваних ресурсів та рішень, реалізація функцій прогнозування та планування, фінансування, ціноу-творення, мотивація та оплата праці; соціальний розвиток визначають різні фо-рми активізації людського чинника: професійна підготовка та підвищення ква-ліфікації персоналу, поліпшення умов праці та підтримка високого рівня безпе-ки праці, екологізація виробництва тощо.

В процесі комплексного аналізу ефективності функціонування підсистеми організаційно-економічного управління (ОЕУ) в менеджменті на підприємстві розглядають:

• єдність науково-технічних, соціальних та економічних завдань розвитку;

• наукову обґрунтованість та оптимальність рішень;

• домінування стратегічних аспектів;

• бюджетну збалансованість;

• комплексність;

• безперервність;

• гнучкість;

• еластичність.
Система планування організаційно-технічного розвитку (ОТР) на підп-
риємстві включає комплекс різноманітних планів, які взаємодіють один із од­
ним та спрямовані на здійснення основних функцій та завдань планування. Ви-
ди планів різняться за цілями, предметом, рівнями, змістом та періодом плану-
вання. Важливо виділяти фактори, які визначають склад та зміст цього компле­
ксу:

• організаційна структура та профіль інноваційної діяльності підприємства;

• склад інноваційних процесів, які здійснюються;

• рівень кооперації при їхньому проведенні, масштаби та постійність інно-
ваційної діяльності.
Технічний розвиток є визначальним чинником розвитку підприємства,

його змістом, визначає його динамічну основу. Організаційний - веде до зміни

його форми. Організаційний розвиток реалізується у технологічно раціональ-ному існуванні елементів виробництва та забезпеченні необхідної системи ви-робничих зв’язків, активно впливає на формування технології та техніки. Фор-мується чітка залежність між технічним та організаційним розвитком, що допо-внюється ефективністю реалізації економічних, соціальних та юридичних на-прямків розвитку підприємства.

Для забезпечення послідовності, цілеспрямованості організаційно-технічного розвитку підприємства та для ефективності його реалізації розроб-ляється план технічного й організаційного розвитку.

Основні складові плану групуються у такі підрозділи:

• створення, освоєння нової та підвищення якості продукції, яка випуска-ється;

• впровадження прогресивної технології, механізація й автоматизація ви-робничих процесів;

• удосконалення управління, планування та організації виробництва;

• капітальний ремонт та модернізація основних фондів;

• заходи з економії сировини, матеріалів, палива та енергії;

• науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські заходи;

• техніко-економічні рівні продукції;

• техніко-економічні результати впровадження заходів.
Етапи процесу планування організаційно-технічного розвитку:

• на першому етапі визначаються головні задачі підприємства на плано-вий період, проводиться комплексний аналіз технічного й організацій-ного рівня виробництва й економічних показників, уточнюється ресур-си, які виділяються на технічний розвиток;

• на другому етапі, виходячи з вивчення досвіду інших підприємств, ре-зультатів кінцевих науково-дослідних робіт і першого етапу, виявля-ються можливості розширення впровадження основних напрямків нау-ково-технічного прогресу: удосконалення технології та продукції, яка випускається, застосування нових технологічних процесів й прогресив-них матеріалів, механізація й автоматизація виробництва та ін. На цьо-му етапі визначаються кількісні завдання підрозділам підприємства по технічному й організаційному розвитку;

• на третьому - відбуваються інженерні й економічні розрахунки, органі-зуються конкурси та огляди пропозицій працівників підприємства, про­водиться відбір і техніко-економічна оцінка заходів;

• на четвертому етапі формується проект плану організаційно-технічного розвитку по підрозділах і підприємству в цілому та проводиться його оптимізація;

• на заключному етапі плани підприємства та його підрозділів взаємо-пов’язуються, документально оформлюються, затверджуються й дово-дяться до виконавців.

Технічний розвиток як об’єкт організаційно-економічного управління охо-плює різноманітні форми. Вони мають відображати відповідні стани розвитку

виробничого потенціалу та забезпечувати відтворення основних фондів (від ка-пітального ремонту знарядь праці до розширеного та нового будівництва пев-них виробничих ланок). Із сукупності форм технічного розвитку виокремлюють такі, які характеризують, із одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з другого - безпосередній розвиток шляхом удосконалення та нарощування.

Науково обґрунтоване управління розвитком підприємств – це техніко-економічний аналіз, який спрямований на виявлення внутрішніх резервів та за-кономірностей функціонування з метою вибору оптимальних напрямків й обся-гів робіт із технічного, організаційного удосконалення виробництва й підвищен-ня його економічної й соціальної ефективності. Без знання реальної обстановки, правильної оцінки результатів і витрат, факторів, які на них мають вплив, немо-жливо цілеспрямовано впливати на ефективність виробництва. Такий аналіз сприяє глибокому розумінню перспектив, виваженої оцінки можливостей і труд-нощів, вибору оптимальних шляхів розвитку. Існує прямий зв’язок між рівнем аналітичної роботи та якістю планів. Отже, чим складніша господарська обста­новка, тим більш високі вимоги пред’являються до виробництва, тим більш ре-тельним й об’єктивним повинен бути техніко-економічний аналіз.

Особливого значення такий аналіз набуває в сучасних умовах, які харак-теризуються значним розширенням обсягів робіт із технічного удосконалення виробництва й підвищенням ролі інтенсивних факторів в економічному розвит-ку народного господарства, необхідністю максимального використання переваг ринкової економіки для прискорення науково-технічного прогресу, а його дося-гнень - для подальшого зміцнення економічного потенціалу країни.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
10. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
11. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
12. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання

Переглядів: 1381