• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінка техніко-економічного рівня розвитку підприємства

Під техніко-економічним рівнем виробництварозуміється комплексна характеристика міри розвитку виробничої системи, прогресивності всіх елемен-тів виробничого процесу, що визначає економічну ефективність використання суспільних ресурсів (трудових, матеріальних, інвестиційних, природних) і здат-ність виконання виробництвом певних народногосподарських завдань.

Для розкриття сутності техніко-економічного рівня виробництва використо-вують класифікацію його ознак і показників по елементах виробництва та по фун-кціональній спрямованості. Виділяють декілька основних підсистем показників, які характеризують технічні елементи виробництва, організацію виробництва та управління, техніко-економічний рівень продукції, економічні й соціальні резуль-тати виробничої діяльності (рис. 13.1).

У процесі аналізу й узагальнення певної системи показників особливу увагу звертають на оцінку технічного рівня підприємства, яка повинна прово-дитися періодично (один раз на 1 - 3 роки). Така оцінка відображає:

• ступінь технічної оснащеності праці персоналу;

• рівень прогресивності застосовуваної технології;

• технічний рівень виробничого устаткування;

• рівень механізації та автоматизації основного та допоміжного виробни-цтва.

Рис. 13.1 - Структура техніко-економічного рівня виробництва підприємства

Важливим моментом є економічне обґрунтування технічних заходів до їхнього впровадження. Центральне місце в такому обґрунтуванні займає визна-чення їх економічної ефективності. Воно необхідне для вибору найбільш раціо-нальних заходів, прогнозування їхнього впливу на показники роботи підприєм-ства в плановому періоді, розрахунку премій і винагороди авторам пропозицій. Визначення інтегрального впливу певної сукупності нововведень на ключові показники виробничо-господарської діяльності підприємства за той чи інший проміжок часу.

В залежності від витрат, які враховуються, та результатів інтегральних показників розрізняють такі види ефекту від реалізації та організаційно-технічних заходів:

• економічний (вартісні показники);

• науково-технічний (новизна, корисність, надійність);

• ресурсний (споживання того чи іншого виду ресурсу);

• соціальний (соціальні результати);

• екологічний (шум, випромінювання та інші показники фізичного стану навколишнього середовища).

Розрізняють показники ефекту за розрахунковий часовий період та показ-ники річного ефекту, а також виділяють наступні фактори, які визначають три-валість розрахункового часового періоду:

• тривалість інноваційного періоду та строком служби об’єктів інновацій;

• ступінь достовірності вихідної інформації;

• вимоги інвесторів. Згідно з загальним методом оцінка ефективності організаційно-технічних

заходів, визначається як відношення ефекту (результату) до витрат. Це відно-шення може виражатися як в натуральних, так і в грошових величинах, а показ-ник ефективності при обраних способах виразу може бути різним для однієї тієї ж ситуації. Треба вміти визначати ефект і вибір найкращого варіанта реалізації інновацій, який потребує перевищення кінцевих результатів над витратами на розробку, виготовлення та реалізацію. Разом із тим порівнюють отримані ре-зультати із результатами використання аналогічних за призначенням варіантів інновацій.

Використовується загальний методичний підхід, суть якого зводиться до обчислення за спеціальними формулами основних показників, що характеризу-

ють економічну ефективність тієї або іншої сукупності запроваджених нових те-хнічних і організаційних рішень, напрямків інноваційного розвитку.

Для оцінки загальної економічної ефективності організаційно-технічних заходів, інновацій використовують систему показників:

■ інтегральний ефект;

■ індекс рентабельності інновацій;

■ норма рентабельності;

■ період окупності.

Інтегральний ефект (Е_ІН) - це різниця результатів та витрат на реаліза-

цію техніко-організаційного заходу за розрахунковий період, приведених до одного року (як правило, початкового), тобто з урахуванням дисконтування ре­зультатів і витрат:

(13.1)

де в_р - витрати розрахункового періоду;

Р_t- результат діяльності за t-й рік;

В_t- витрати на впровадження заходу;

a_t- коефіцієнт дисконтування (дисконтний множник).

Проте термінологія може змінюватися. Так, інтегральним ефектом може вважатися чистий дисконтований дохід, чиста приведена вартість або чиста су-часна вартість, чистий приведений ефект.

Індекс рентабельності (I_r) - це співвідношення приведених доходів до приведених на цю ж дату інноваційних витрат:

, (13.2)

де Д_j- дохід за j-й період;

К_t - розмір інвестицій в інновації за t-й місяць.

У чисельнику формули (13.2) показано розмір доходів, які приведені до початку реалізації організаційно-технічного заходу, а в знаменнику - величина інвестицій в останні, дисконтованих до початку процесу інвестування. Іншими словами, порівнюються дві частини потоку платежів - дохідна та інвестиційна.

В умовах дефіциту коштів перевага повинна надаватися тим рішенням, для яких I_R найбільший.

Норма рентабельності (Е_R) - являє собою ту норму дисконту, при якій доходи, які дисконтуються за певний проміжок часу дорівнюють інноваційним вкладенням. У цьому разі доходи та витрати проекту визначаються шляхом приведення до розрахункового моменту, тобто:

; (13.3)

(13.4)

Іншими словами, норма рентабельності Е_R характеризує рівень дохідності конкретного інноваційного рішення через дисконтну ставку, по якій майбутня вартість грошового потоку від інновацій приводиться до теперішньої вартості

інвестиційних коштів. Показник Е_R може мати і інші назви: внутрішня норма дохідності, внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій.

Період окупності (Т_о) - один із найбільш часто вживаних показників оці-нки ефективності капітальних вкладень. На відміну від показників, які викорис-товуються у вітчизняній практиці, показник «термін окупності капітальних вкладень» базується не на прибутку, а на грошовому потоці з приведенням ко-штів, які інвестуються в інновації та суми грошового потоку до теперішньої ва-ртості.

Інвестування у ринковій економіці пов’язано зі значним ризиком, і цей ри-зик тим більший, чим довший строк окупності вкладень. Це дуже актуально для галузей, де високі темпи НТП і поява нових технологій чи виробу швидко знеці-нює попередні інвестиції.

Показник Т_о використовують тоді, коли немає впевненості у тому, що ор-ганізаційно-технічні заходи, інновація будуть реалізовані. Тому власник коштів не ризикує довірити інвестиції на тривалий термін. Показник розраховується за формулою:

, (13.5)

де К - початкові інвестиції;

Д - щорічні грошові потоки;

Показники економічної ефективності організаційно-технічних заходів у планах підприємств повинні враховуватися протягом усього періоду, в якому ці заходи забезпечують підвищення техніко-економічних показників виробництва або вирішення інших завдань (соціальних, природоохоронних та ін.).

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
5. IV група- показники надійності підприємства
6. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
7. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
8. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
9. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
10. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
11. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
12. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.

Переглядів: 1894