Найпростіший карбюратор

Основними частинами елементарного карбюратора є змішувальна камера 10 та поплавкова камера 4. Робочий процес приготування бензоповітряної суміші в найпростішому карбюраторі (рис. 1) здійснюється так: при русі поршня з ВМТ в НМТ протягом такту впуску в циліндрі двигуна створюється розрідження. Внаслідок цього атмосферне повітря крізь повітряний патрубок 9 карбюратора надходить до дифузора 7, який має форму насадка Вентурі з різко звуженим перерізом на вході і плавно розширеним на виході. У зоні найменшого перерізу дифузора, куди виведено сопло розпилювача 8, швидкість потоку повітря значно зростає, а тиск різко знижується (порівняно з атмосферним).

Поплавкова камера 4 в цей час заповнена бензином. У результаті перепаду тисків у поплавковій камері 4 і дифузорі 7 бензин з поплавкової камери 4, призначеної для автоматичного підтримування постійного рівня палива в розпилювачі 8, крізь жиклер 6, який являє собою різьбову пробку з каліброваним отвором і забезпечує потрібне дозування палива, надходить до розпилювача 8 і , піднявшись на висоту A_h , починає витікати в дифузор 7.

Рис. 1. Схема найпростішого карбюратора

Тут паливо підхоплюється турбулентним потоком повітря, розпилюється внаслідок тертя повітря об паливо, частково випаровується, перемішується з ним у змішувальній камері 10 і крізь впускний трубопровід надходить у циліндр двигуна. Кількість горючої суміші, яка надходить до циліндра, регулюється дросельною заслінкою 5.

Кількість повітря, яке проходить крізь дифузор, можна визначити з рівняння нерозривності витрати повітря у будь-якому перерізі

G_пов= F_д ε_д ϑ_дρ (1)

де F_д– площа прохідного перерізу горловини дифузора, м² ;

ε_д– коефіцієнт стиснення струмини повітря;

ϑ_д– швидкість повітря в горловині дифузора, м/сек;

ρ_пов – густина повітря, кг/м³.

Швидкість повітря в горловині дифузора, нехтуючи втратами, можна одержати за рівнянням Бернуллі (рис. 1, переріз В — В)

ϑ_{д =}φ_д , м/с (2)

де φ_д = 0,75 … 0,90 - коефіцієнт швидкості повітря у дифузорі, при ϑ_д= 150…200 м/с і розрідженні у дифузорі ∆р_д=20…30 кПа.

Підставляючи значення ϑ_д у рівняння (1), після відповідних перетворень дістанемо вираз для витрати повітря:

G_пов= μ_д F_д , кг/с (3)

де μ_д = φ_д ε_дкоефіцієнт витрати дифузора, який враховує стиснення струмини в дифузорі ε_д і втрати швидкості у впускному тракті φ_д.

μ_д=0,7…0,8

Кількість палива, що надходить у циліндр, визначають за формулою

G_пл= μ_ж F_ж , кг/с (4)

де μ_ж – коефіцієнт витрати жиклера; F_ж – площа прохідного перерізу жиклера,м²;∆р_д – розрідження в дифузорі, кПа;

ρ_пл — густина палива, кг/м³.

Коефіцієнт витрати жиклера залежить від відношення його довжини до діаметра каліброваного отвору і розрідження в дифузорі ∆р_д

Середнє значення його лежить у межах μ_ж = 0.75… 0.85.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Явище карбюрації.	\|	Характеристика ідеального карбюратора

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.