Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно – Східної та Східної Європи

Для аграрної еволюції країн Центральної, Південно – Східної та Східної Європи протягом ХVІ-ХVІІІст. визначальним було утвердження панщинно – кріпосної системи господарства. Вона характеризувалася захопленням феодалами селянських і громадських земель, зростанням доменів і створення великих маєтків, закріпаченням селян з переважно відробітковою рентою, орієнтацією господарства не на особисті потреби феодала, а на виробництво товарної маси сільськогосподарської продукції для збуту на внутрішньому та зовнішньому ринках. Цей процес в історіографії мав назву "повторне закріпачення селян".

У сферах промисловості та обігу повільно розвивалося дрібне товарне і мануфактурне виробництво. Зовнішній ринок переважав над внутрішнім. Країни Центральної і Східної Європи перетворилися на аграрно - сировинний додаток до економічно розвинених західноєвропейських країн.

На перехід країн до панщинно – кріпосної системи господарства впливали загальноєвропейські економічні процеси. Темпи перетворень в аграрній сфері порівняно з промисловістю були повільнішими. Внаслідок "революції цін" зменшилася фінансова грошова рента, а дрібноселянське виробництво не могло забезпечити швидкого зростання. Збільшення цін на продукти харчування, розвиток міжнародної хлібної торгівлі стимулювали підприємницький характер феодальних господарств.

Класичним районом панщинно – кріпосного господарства були східнонімецькі землі між Ельбою та Одером. Дворяни зосередили у своїх руках усі три форми влади над селянами: земельну, особисту, судово – адміністративну.

Друга половина ХVІІ-ХVІІІст. – це період кризи панщинно – кріпосної системи господарства. Зміцніли позиції магнатів, яким належала у ХVІІІст. половина землі.

ХVІ - поч. ХVІІст. –період піднесення ремесла і торгівлі. Розвивалися цехи. На основі цехового і позацехового ремесла виникли підприємства мануфактурного типу:

R Керамічні;

R Паперові;

R Соляні.

Після занепаду з 20-х р ХVІст. міст, ремесел, внутрішньої та зовнішньої торгівлі почалося економічне піднесення з др. пол. ХVІІІст. Посилилася урбанізація. Розвивалися міщанські мануфактури.

В Австрійській імперії Габсбургів тільки в суто австрійських землях збереглося господарство селян. На чеських, словацьких, угорських, словено – хорватських, українських землях поширилося доменіально – панщинне господарство.

За правовою ознакою селяни поділялися на рустиколістів і домінікалістів. Перші мали наділи на правах володіння, користування і розпорядження землею, або на правах лише тимчасового користування. Селяни були зобов’язані виконувати всі три форми ренти та інші примуси, платити державні податки. Рустикалістські селяни були орендарями землі й не виконували регулярних примусів перед державою.

У кінці ХVІ- на поч. ХVІст. виникла Російська централізована держава, яка з середини ХVІст. стала багатонаціональною. До її складу ввійшли території Поволжя, Уралу, Сибіру, в 1654р на правах автономії Україна. В ХVІІІст. Росія завоювала вихід до Балтійського моря.

Змінилося економічне і правове становище селян. Прийнявши Соборне Уложення 1649р – перший узагальнюючий правовий кодекс, уряд Росії завершив остаточне встановлення кріпосного права. Значних успіхів досягло сільськогосподарське виробництво. Розширилися освоєні землі. Промислово – торгового значення набули скотарство, вівчарство, городництво. Зросла товарність селянських господарств. Збільшилася чисельність промислового населення: ремісники становили половину посадського населення країни. На основі ремісничих підприємств, селянських промислів, дрібного товарного виробництва виникла мануфактура.

У ХVІІст. в Росії розпочався процес формування всеросійського ринку. Росія активно боролася за експортування товарів на Захід.

Отже, у процесі розпаду панщинно – кріпосної системи господарства визначилися два напрями розвитку європейських країн. У Західній Європі відновлювалося парцелярне господарство, капіталістичні відносини утверджувалися фермерським шляхом. У більшості країн Центральної та Східної Європи, зокрема в Росії, аграрна революція відбувалася повільно, із збереженням феодальних пережитків. Підприємницьке сільське господарство перемогло в середині ХІХст.

Запитання для самоперевірки:

1. Назвіть економічні причини і наслідки економічних відкриттів.

2. Обгрунтуйте положення про те, що зародження індустріального суспільства у країнах Західної Європи почалося в ХVІ ст.

3. Дайте визначення мануфактури, її типів. Розкрийте особливості мануфактурного періоду в розвитку промисловості у країнах Західної Європи, США.

4. Розкрийте значення буржуазних революцій ХVІ – ХVІІІ ст. для становлення індустріального суспільства.

5. Які наслідки аграрного перевороту в Англії? Які факти свідчили про прогресивний розвиток сільського господарства у країнах Західної Європи?

6. Поясніть зміст політики протекціонізму та меркантилізму.

7. У чому полягала особливість господарського розвитку країн Центральної та Східної Європи?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи	\|	Промисловий переворот

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.