Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Сутність соціально-економічної стратегії країни.

Тема 11. Програмування та прогнозування національної економіки.

План лекції

1. Сутність соціально-економічної стратегії країни. Засоби представлення стратегії та цілей соціально-економічного розвитку країни.

2. Соціально-економічне прогнозування.

3. Принципи та методи економічного прогнозування.

4. Макроекономічне індикативне планування.

5. Державне економічне програмування.

6. Цільові комплексні програми.

 

Згідно з теорією менеджменту стратегія (від грец. стратегос — мистецтво генерала) — це детальний, усебічний комплексний план, спрямований на втілення місії організації (держави). Місія (лат. missio — призначення, визнання, доручення) держави зумовлена самою її сутністю, чітко визначеною метою її існування.

У загальному, стратегія як інструмент державної економічної політики визначає напрямок діяльності держави щодо визначення та забезпечення певного курсу розвитку суспільства в цілому та його економічної системи. У Господарському кодексі України визначено, що «економічна стратегія» - це обраний державою курс економічної політики, розрахований на тривалу перспективу і спрямований на вирішення великомасштабних економічних та соціальних проблем, завдань культурного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави, збереження і примноження її економічного потенціалу і національного багатства, підвищення народного добробуту. Економічна стратегія включає визначення пріоритетних цілей народного господарства, засобів і способів їх реалізації, виходячи зі змісту об’єктивних процесів і тенденцій, що мають місце в національному та світовому господарстві, і враховуючи законні інтереси суб’єктів господарювання.

Для реалізації стратегічного курсу економічної політики у конкретних умовах, що складаються у поточному періоді розвитку народного господарства, визначається сукупність найближчих цілей і завдань, засобів і способів їх досягнення, що становить зміст економічної тактики.

Стратегічною метою України за умов трансформації, спрямованої на поєднання механізмів ринкового саморегулювання й державного регулювання, є побудова соціально орієнтованої ринкової економіки. Цей напрямок, по суті, є вітчизняним трактуванням загальносвітової тенденції руху до постіндустріальної цивілізації, який має бути здійснений еволюційним, безконфронтаційним шляхом, і означає перехід від «людини для економіки» до «економіки для людини».

Для досягнення стратегії необхідні тактичні цілі, які можна розподілити за такими групами:

1. Соціальні цілі: формування громадянського суспільства; подолання бідності; підвищення соціальних стандартів та соціального захисту населення; формування середнього класу; формування механізмів розв’язання соціальних проблем.

2. Економічні (господарські) цілі: прискорене економічне зростання; створення сприятливого економічного середовища; формування раціональної структури економіки; формування постіндустріального технічного й технологічного способу виробництва; становлення ринкового господарства і системи ДРЕ.

3. Цілі, спрямовані на формування та розвиток системи демократії: боротьба з авторитаризмом, адмініструванням, бюрократизмом і корупцією.

4. Цілі щодо розвитку міжнародних економічних зв’язків: вступ у ЄС; залучення іноземних інвестицій; вихід на світові ринки, тощо.

З метою втілення стратегічних, тактичних і оперативних цілей, а також визначення шляхів і способів їхньої реалізації має формуватися концепція соціально-економічного розвитку. Концепція (від лат. conceptio — сприй­няття) — це система поглядів на певні явища, а також спосіб їхнього розуміння, тлумачення, інтерпретації. Розробка концепції є необхідною умовою послідовної та спадкоємної економічної політики. Вона повинна розроблятися на довго-, середньо- і короткострокову перспективу. Концепція ґрунтується на трьох основних елементах: аналізі стану економіки, аналізі цілей і виборі інструментів державного регулювання.

З аналізу стану економіки починається раціональна економічна політика. Він має базуватися на показниках динаміки, структури, ефективності, міжнародних порівняннях, охоплювати весь спектр проблем функціонування економіки. Змістовний аналіз — необхідна передумова прогнозування.

Метою аналізу цілей і пріоритетів є зіставлення стратегічних, тактичних і оперативних цілей із можливостями економіки. Результатом такого зіставлення є коригування цілей, які підлягатимуть реалізації через макроекономічні плани (прог­рами) на довго-, середньо- і короткостроковий періоди.

Відбір інструментів державного регулювання здійснюється з метою з’ясування необхідності та можливості їхнього застосування для досягнення відповідних цілей.

Найважливішими засобами формування і реалізації стратегії соціально-економічного розвитку, а також ДРЕ є прогнозування, макроекономічне планування та державне програмування.

 


Читайте також:

  1. А/. Верховна Рада України.
  2. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  3. Альтернативні стратегії за матрицею Мак-Кінсі.
  4. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
  5. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
  6. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
  7. Б/. Президент України.
  8. Базові конкурентні стратегії Портера
  9. Базові корпоративні стратегії
  10. Базові стратегії і стратегічні альтернативи
  11. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України
  12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн




Переглядів: 1110

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Державне регулювання структурних зрушень в економіці. | Соціально-економічне прогнозування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.