Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Склад паразитофауни головних таксонів тварин

Паразитичні види є не у всіх великих таксонах тварин рангу типів та підтипів, але хазяями паразитів можуть бути всі без винятку тварини. Що ж до кількісного та якісного складу паразитів у представників тієї чи іншої таксономічної групи тварин–хазяїв, тут є певні закономірності.

По-перше, велике значення має розмір хазяїна. Так, найпростіші, одноклітинні організми зазвичай мають відносно бідну фауну паразитів і, зрозуміло, не здатні перетворюватись на „зоопарк для паразитів”, як це буває з хребетними, коли в одній особині хазяїна та на його покривах одночасно співіснує кілька десятків видів паразитів різної природи. Однак це правило певною мірою поширюється і на різні види одного великого таксону, наприклад дрібні ссавці (гризуни та ін.) звичайно мають біднішу фауну паразитів та менше їх різноманіття в одній особині хазяїна, ніж більші за розміром ссавці, напр. копитні.

По-друге, багато груп паразитів тісно пов’язані з певними групами хазяїв: пантоподи з гідроїдними поліпами, трематоди – з молюсками, переважно черевоногими, моногенеї – з рибами, паразитичні гастроподи та поліхети-мізостоміди – з голкошкірими.

По-третє, паразити водних і паразити наземних тварин утворюють окремі групи, достатньою мірою ізольовані одна від одної, перехід з однієї групи до іншої відбувається нечасто. Зрозуміло, однак, що паразити наземних тварин є в еволюційному сенсі нащадками паразитів водних тварин, гідробіонтів, що „вийшли” на суходіл слідом за своїми хазяями.

Нижче розглянемо паразитофауни головних найбільших груп хазяїв.

 

Найпростіші. Паразитофауна представників одноклітинних, як уже зазначалось, небагата. У представників багатьох груп найпростіших паразити ще не відомі. Поряд з бактеріями та грибами у вільноіснуючих і паразитичних найпростіших зареєстровані паразити з найпростіших. Це переважно мікроспоридії з інфузорій, грегарин, міксоспоридій тощо, рідше знаходять кокцидій, джгутикових, амеб, інших інфузорій в інфузоріях, джгутикових та амеб в опалінах, джгутикових та інфузорій в амебах, кокцидій та джгутикових в радіоляріях. Зустрічаються також паразити інших паразитичних найпростіших, наприклад сукторії на симбіотичних інфузоріях з кишечника дамана. Проте відомі й багатоклітинні паразити з найпростіших, наприклад, нематоди з форамініфер, радіолярій та інфузорій, коловертки з колоній вольвокса, інфузорій та радіолярій).

 

Паразитофауна багатоклітинних значно різноманітніша.

У губок паразитів також небагато, до того ж важко встановити характер взаємовідносин співмешканців губок з хазяїном, відрізнити мутуалістів та коменсалів від паразитів з огляду на примітивну організацію та фізіологію цих найдавніших багатоклітинних. В „тканинах” губок, їхніх порожнинах та на поверхні тіла знаходили найпростіших (амеб, інфузорій), поліхет та олігохет, голозябрових молюсків, артропод, в тому числі ракоподібних, зокрема бокоплавів, рівноногих та декапод, личинок водяних кліщів та пантопод, голкошкірих (офіур).

Кишковопорожнинні та реброплави мають різноманітнішу паразитофауну. Поряд з найпростішими епіойками на поверхні тіла цих тварин зустрічаються ектопаразитичні амеби та інфузорії, в гастральній порожнині – джгутикові. Паразитичні наркомедузи паразитують на інших медузах та реброплавах, паразитичні корали – на інших коралах та ребропла­вах, а паразитичні реброплави – на коралах. В медузах, актиніях, реброплавах знаходять личинок трематод та цестод, в коралах – паразитич­них турбелярій та немертин, а в гідроїдних також і коловерток; на гідроїдних поліпах та коралах паразитують різні ракоподібні (мішкогруді, гіллястовусі, веслоногі раки), а також личинки пантопод.

Плоскі черви. У вільноіснуючих турбелярій відома досить різноманітна фауна паразитичних найпростіших: джгутикові (трипазономи, евгленові та ін.), мікроспоридії, грегарини, кокцидії, інфузорії (триходіни). З турбеляріями пов’язані деякі мезозої (ортонектиди), в них також знаходять паразитичних турбелярій, личинок трематод і нематод. Серед останніх є і власні імагінальні паразити кишечника турбелярій, а також личинкові паразити-мермітиди. У трематод і цестод досить часто зустрічаються найпростіші – мікроспоридії та гаплоспоридії. Іноді реєструють паразитування гельмінтів у інших гельмінтів: личинок цестод в інших цестодах, личинок нематод в цестодах, личинок волосових – в трематодах.

Нематоди вільноіснуючі та паразитичні також досить часто уражаються найпростішими – джгутиковими, мікроспоридіями, грегаринами, кокцидіями. У вільноіснуючих нематодах знаходили личинок інших нематод-мермітид.

У немертин також зареєстровані різні найпростіші (мікроспоридії, кокцидії, грегарини, а з багатоклітинних відомі мезозої – ортонектиди та паразитичні поліхети).

У кільчастих червів (анелід) паразитофауна досить багата і різнома­нітна, у представників цього типу домінують найпростіші – мікроспоридії, гаплоспоридії, актіноміксидії, апікомлекси (грегарини, кокцидії), інфузорії, рідше зустрічаються різні групи джгутикових, амеби, міксоспоридії. З багатоклітинних у анелід трапляються мезозої – ортонектиди, личинки трематод та цестод, зрідка дорослі цестоди, ектопаразитичні турбелярії. Личинки паразитичних нематод використовують олігохет як проміжних або паратенічних хазяїв, а також у них паразитують личинки мермітид, дорослі нематоди, коловертки. У деяких поліхет паразитують інші паразитичні поліхети, а у олігохет – паразитичні олігохети. Серед паразитів анелід відомі також членистоногі – пантоподи, кліщі, личинки комах (двокрилих), а у поліхет ще й паразитичні веслоногі раки.

Різноманітна паразитофауна також спостерігається у молюсків. Це численні найпростіші: мікроспоридії, гаплоспоридії, різні джгутикові, амеби, апікомлекси (кокцидії), інфузорії, а також багатоклітинні паразити: мезозої – ортонектиди у гастропод та двостулкових, дицієміди у головоногих, плоскі черви – паразитичні турбелярії та моногенеї, темноцефали, аспідогастреї, личинки трематод та цестод, а також партеноге­не­тичні покоління трематод. У молюсків можуть паразитувати як личинки нематод хребетних, так і дорослі стадії нематод - власних паразитів молюсків. З цих тварин відомі паразитичні коловертки, немертини, анеліди (олігохети, п’явки), а також різні членистоногі – пантоподи, паразитичні кліщі, ракоподібні, а у наземних ще й личинки комах (двокрилих). Серед нечисленних паразитичних черевоногих молюсків зустрічаються такі, що паразитують на двостулкових молюсках.

Набагато різноманітніша паразитофауна членистоногих. У ракоподіб­них, що є переважно водними тваринами, зустрічаються всі групи паразитів, відомі від інших безхребетних-гідробіонтів, зокрема різні групи найпростіших: джгутикові, грегарини та кокцидії з типу апікомлекса, мікроспоридії та гаплоспоридії, інфузорії. З плоских червів на ракоподібних паразитують темноцефали та удонеліди, специфічні саме для цих хазяїв, а також деякі моногенеї. Вони є також проміжними хазяями для багатьох трематод, цестод та деяких аспідогастрів – паразитів хребетних. Нерідко у ракоподібних паразитують личинки акантоцефал та нематод, водночас у них відома досить багата фауна власних паразитичних нематод, є паразитичні немертини, волосові, коловертки, олігохети і п’явки. На раках, крабах, остракодах паразитують інші ракоподібні – коренеголові, вусоногі, рівноногі, веслоногі. Серед останніх відомі прояви гіперпаразитизму (паразитування на інших паразитичних ракоподібних). З річкових раків відомі також паразитичні кліщі.

У павукоподібних паразитофауна не така багата. З найпростіших у них відомі грегарини, зокрема і певні стадії життєвого циклу гемагрегарин ящірок. Кліщі беруть участь у життєвому циклі гемоспоридій, приміром собак та свійських копитних, а також деяких трипаносом. Кліщі-орибатиди є проміжними хазяями цестод-аноплоцефалят копитних, гризунів, інших ссавців, деяких птахів; у павуків та кліщів також зустрічаються личинки нематод-мермітид. Окрему групу паразитів цих павукоподібних становлять інші кліщі та перетинчастокрилі комахи (личинки).

Паразитофауна комах дуже багата і різноманітна. З одного боку, комахи мають багату фауну власних паразитів, з іншого – вони нерідко є проміжними хазяями чи переносниками (передавачами)паразитів хребетних тварин, а інколи й паразитів рослин. Щодо перших – це досить різноманітна фауна паразитичних найпростіших. Серед них є різні амеби, наприклад, збудники хвороб бджіл та шовкопрядів, джгутикові (лептомонади та ін.), різні мікроспоридії, зокрема, збудники нозематозів бджіл та шовкопрядів, а також хвороб шкідливих кровосисних комах, кокцидії, грегарини з апікомлексів, різні інфузорії тощо. В той же час різні кровосисні комахи є переносниками збудників протозойних хвороб хребетних, в тому числі таких небезпечних захворювань людини, як різні види малярії (плазмодіїв), сонна хвороба, хвороба Чагоса (трипаносом), лейшманіози (лейшманій) тощо.

Досить часто у комах паразитують гельмінти з різних груп, переважно нематоди, а саме мермітиди, волосові, а також коловертки; ще частіше комахи є проміжними хазяями гельмінтів хребетних – плоских червів (трематод, цестод), акантоцефал та нематод, зокрема деяких цестод та нематод (переважно філярій – дірофілярії та ін.), здатних паразитувати у людини (детальніше про це піде мова пізніше). З комах відомі також личинки пентастомід, паразитичні ракоподібні – копеподи (у водних комах), різноманітні ентомопаразитичні кліщі, зокрема, вароа та акарапіс з бджіл. Особливе місце у паразитофауні комах посідають інші комахи, переважно перетинчастокрилі та двокрилі, які паразитують на чи в інших комахах, серед яких трапляються паразити паразитів.

На противагу членистоногим, відомості про паразитів голкошкірих дуже обмежені. Від різних видів голкошкірих відомі паразитичні найпростіші (джгутикові, апікомлекси, гаплоспоридії, інфузорії), а також гельмінти (мезозоа, війчасті черви, нематоди, коловертки), паразитичні поліхети, тихоходи. членистоногі, зокрема, ракоподібні (вусоногі, веслоногі) та пантоподи. Особливе місце займають паразитичні черевоногі молюски, для яких голкошкірі є головною групою хазяїв.

Хребетні. Паразитофаунацих тварин вивчена набагато краще, ніж безхре­бет­них. Великі класи їх мають багату і різноманітну фауну паразитів.

Риби є хазяями найпростіших – представників майже всіх великих таксонів цієї групи. Ці паразити нерідко спричинюють тяжкі масові захворювання, особливо у мальків та молоді, які призводять до загибелі великої кількості особин (смертності). Це саркодові (ентамеби), джгутикові (костії, трипаносоми), численні мікроспоридії та міксоспоридії, кокцидії, гемагрегарини, паразитичні інфузорії (іхтіофтіріуси, триходини). Серед нечисленних паразитичних кишковопорожнинних відомі паразити ікри осетрових риб поліподіуми. У риб паразитують представники різних груп гельмінтів – паразитичні війчасті черви (кілька видів), численні моногенеї, для яких риби є головною групою хазяїв, амфіліни, гідрокотіліди, аспідогастри, досить різноманітні цестоди, трематоди, акантоцефали, нематоди. До того ж риби є проміжними або паратенічними хазяями багатьох гельмінтів птахів та ссавців, в тому числі людини, і у таких випадках є джерелом зараження цих хазяїв відповідними гельмінтозами (дифілоботриози, опісторхоз, анізакідози та ін.). Слід також згадати кільчастих червів (анелід) – поліхет та особливо п’явок, молюсків (личинок двостулкових – уніонід), членистоногих – численні види паразитичних ракоподібних (веслоногі, вусоногі, рівноногі, амфіподи, зяброхвості).

Фауну паразитів амфібій дещо бідніша, ніж у риб. З амфібій відомі представники майже всіх груп паразитичних найпростіших, серед яких необхідно особливо відзначити опалін, різні види яких паразитують майже винятково у цих тварин. Досить широко представлені серед паразитів амфібій і різні групи гельмінтів: з відносно нечисленних моногеней вирізняються ендопаразитичні полістоми, що оселяються в сечовому міхурі, досить багата фауна трематод та нематод, менше акантоцефал та цестод. Для багатьох гельмінтів хребетних амфібії є проміжними та/або паратенічними хазяями (трематоди, цестоди, нематоди, акантоцефали). На амфібіях можуть оселятися паразитичні олігохети та п’явки, а також паразитичні ракоподібні (веслоногі, зяброхвості), останні паразитують на пуголовках.

Паразитофауна рептилій подібна до паразитофауни амфібій, особливо щодо паразитичних найпростіших (амеби, джгутикові різних груп, опаліни, апікомлекси, зокрема кокцидії та гематозої, мікроспоридії, інфузорії). З гельмінтів у рептилій відомі навіть моногенеї та темноцефали (у водних черепах). Досить багата фауна трематод рептилій, дещо менше цестод, особливо багато різноманітних паразитичних нематод, є й акантоцефали. Всі групи, за винятком моногеней, використовують рептилій як проміжних або паратенічних хазяїв (види, що у дорослому стані є переважно паразитами теплокровних хребетних), зустрічаються на рептиліях і п’явки. З членисто­но­гих на рептиліях можуть паразитувати різні кліщі, паразити їх є і серед пента­сто­мід, також зустрічаються паразитичні личинки деяких комах (двокрилих).

 

Особливо багатою і різноманітною є паразитофауна теплокровних хребетних тварин, птахів і ссавців.

У птахів трапляються представники різних груп паразитичних найпростіших: амеби, джгутикові (дуже часто трипаносоми, рідше гістомонади, дипломонади та ін.); звичайними поширеними їх паразитами є кокцидії та гемоспоридії з апікомлексів, відомі також різні паразитичні інфузорії. Дуже багата і різноманітна фауна гельмінтів птахів, особливо трематод і цестод, дещо менше нематод та акантоцефал. На відміну від холоднокровних хребетних тварин, птахи дуже рідко беруть участь у життєвих циклах гельмінтів як проміжні чи паратенічні хазяї. На гідрофільних птахів нападають і п’явки. З кліщів специфічними паразитами птахів є перові кліщі, також оселяються різні коростяні кліщі, нападають кровосисні кліщі, такі як іксодові, аргасові, гамазові та червонотільці. З комах звичайними паразитами птахів є пухоїди, поширені такі кровосисні комахи як клопи (блощиці), блохи, мухи-кровососки. Також нападають на птахів численні кровосисні двокрилі (комарі, москіти та ін.).

У ссавців зустрічають ті самі, що й у птахів групи паразитичних найпростіших (амеби, трипазономи, кокцидії, гемоспоридії, інфузорії), а також інші джгутикові, зокрема, лейшманії та апікомплекси, такі як саркоспоридії, токсоплазми та ін. З гельмінтів, як і у птахів, поширені різноманітні трематоди, цестоди (відносно менше видів), багато різних паразитичних нематод, натомість акантоцефал небагато. Ссавці є проміжними або паратенічними хазяями деяких трематод і цестод, рідше нематод. На ссавців нападають кровосисні п’явки, а також кровосисні кліщі тих самих груп, що і на птахів. З паразитичних кліщів специфічними для ссавців є демодекси, також поширені коростяні кліщі. З паразитичних комах відомі воші, що паразитують винятково на ссавцях, а також волосоїди, близькі до пухоїдів. Характерні для ссавців також оводи з різних груп, які паразитують на личинковій стадії. Водночас на ссавцях зустрічаються різні види бліх, клопи, мухи-кровососки, що нападають для ссання крові або постійно живуть у шерсті тварин, інші кровосисні види мух, ґедзі, комарі, мошки, москіти тощо. Є навіть ектопаразитичні жуки. На водних ссавцях трапляються паразитичні ракоподібні (веслоногі, вусоногі та ін.).

Паразитичні найпростіші є збудниками таких страшних інвазійних хвороб людини, як малярія різних типів, сонна хвороба, лейшманіози, хвороба Чагаса, амебна дизентерія, а також токсоплазмозу, трихомонозу, лямбіозу та ін. У людей зареєстровано майже 300 видів гельмінтів, які, зокрема, спричинюють небезпечні хвороби – трематодози, такі як опісторхоз, клонорхоз, парагонімоз, шистозоматоз; цестодози, зокрема ехінококоз та альвеококоз, дифілоботриоз, теніози, а також різноманітні нематодози - аскаридози, трихінельоз, ришта, дирофіляріоз та різні тропічні філяріатози. На людині паразитують різні кліщі, зокрема коростяні та демодекси, та комахи (воші). Для ссання крові нападають кровосисні кліщі і комахи (гнус). Детальніше паразити та паразитози людини, в тому числі й такі, що мають особливе значення для населення України, розглядатимуться у другій частині курсу паразитології – „Спеціальна паразитологія.”

Надпаразитизм (гіперпаразитизм)

Серед хазяїв паразитів, як уже відзначалось раніше, є не тільки вільноіснуючі тварини, але й інші паразитичні організми. Паразитування певних паразитичних тварин на тілі або у тілі інших паразитів отримало назву надпаразитизм (гіперпаразитизм).

Надпаразитизм, особливо двоступеневий, зустрічається в природі досить часто. Власні паразити є навіть у деяких паразитичних найпростіших, наприклад паразитичні амеби з опалін, які живуть в кишечнику амфібій. До того ж такі амеби розповсюджуються з цистами, які час від часу утворюють їхні хазяї – опаліни. Відомі також сисні інфузорії, що паразитують на ендосимбіотичних інфузоріях з кишечника коней. У багатьох найпростіших, напр., грегарин, мікроспоридій, інфузорій зареєстровані специфічні для них види мікроспоридій. Відповідні мікроспоридії здатні також паразитувати в різних гельмінтах: трематодах (маритах та церкаріях), цестодах, нематодах, а також у паразитичних комахах (блохи та ін.). Деякі паразитичні найпростіші можуть оселятися як у статевій системі нематод, що є паразитами кишечника птахів, так і безпосередньо в кишечнику хазяїна, а також передаватися від однієї особини хазяїна до іншої через яйця нематод (трансоваріально), прикладом чого можуть слугувати гістомонаси з індиків. Існують нематоди-оксіуриди Anractis trematophila, які паразитують переважно в кишечнику трематод Nematophila granae з кишечника певного виду черепах, проте можуть жити і в товстому кишечнику цієї самої черепахи. Відомий перехід ектопаразитичних інфузорій – триходин із зябер риби – на їхніх паразитів–моногеней. У відносно великих за розміром паразитичних найпростіших знаходили навіть багатоклітинних паразитів (нематоди з інфузорій, які живуть в кишечнику даманів).

У гельмінтів інколи зустрічаються личинки інших гельмінтів, зокрема метацеркарії трематод–стригеїд у редіях ехіностоматид. Личинки-партеніти деяких трематод жаб, оселяючись у гепатопанкреасі молюска, поїдають личинок інших трематод, шистозом людини, якщо останні там були. Багато гельмінтів (трематоди, цестоди, акантоцефали) здатні прикріплятися до поверхні тіла інших гельмінтів - співмешканців одного й того ж кишечника хазяїна. Особливо слід відзначити, що нерідко саме паразитичні комахи є проміжними хазяями, тобто обов’язковою ланкою життєвого циклу певних гельмінтів їх спільного хазяїна–хребетного. Це, наприклад, волосоїди і блохи для цестоди–дипілідіума собак і котів (і людини), пухоїди – для нематод– кардіофілярій лебедів.

Досить часто двоступеневий паразитизм зустрічається серед паразитичних ракоподібних, зокрема і тих, що оселяються на вільно існуючих раках. Серед них можна згадати знахідки паразитичних ізопод на сакулінах крабів або паразитичних копепод на ізоподах з десятиногих раків.

Багато подібних двоступеневих систем утворюють паразитичні комахи. Так, їздці та мухи-тахіни можуть оселятися на інших їздцях. Такі гіперпаразити нерідко перешкоджають розведенню їздців з метою їх використання у біологічних методах боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур. В деяких випадках утворюються дуже складні системи взаємовідносин комах-шкідників, їх паразитів з числа комах та гіперпаразитів останніх, серед яких можуть біти і найпростіші (мікроспоридії, грегарини тощо). У таких системах зустрічається і триступеневий, і навіть чотирьохступеневий гіперпаразитизм.

Прикладами триступеневого гіперпаразитизму може бути паразитування мікроспоридій в нематодах, які у свою чергу оселяються в паренхімі цестод з риб, або паразитування їздців-хальцид на лялечках заразихової мушки, що розвиваються в рослинах – паразитах інших квіткових рослин.

 



Читайте також:

  1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
  2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  9. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.




Переглядів: 571

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Наявність паразитичних видів серед представників різних таксономічних груп тварин | Перехід до ектопаразитизму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.