Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



УКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА ШКОЛА

(слайд 31)

Особливе місце в історії екології посідають відкриття всесвітньо відомого вченого В. Вернадського (1863-1945), автора вчення про біосферу.

(слайд 32)

Вернадський довів наявність широкомасштабного впливу живих організмів на абіотичне середовище та запропонував учення про біосферу як про одну з оболонок Землі, що визначається присутністю живої речовини.

(слайд 33)

В. Вернадський уперше ввів у вивчення біосфери кількісний підхід, що дозволило об'єктивно оцінити обсяги біогеохімічного кругообігу речовин. Вчення В. Вернадського про ноосферу додатково узагальнило численні дані про нерозривність зв'язку людини з природним середовищем.

Середина та друга половина XX ст. ознаменувалися проведенням широкого фронту екологічних досліджень, в яких помітну роль відіграють і екологи України.

Першим науковим центром екологічних досліджень в Україні був створений у 1930 р. сектор екології при Інституті зоології та ботаніки Харківського університету.

(слайд 34)

Дослідження в галузі екології, виконані в цьому центрі В. Станчинським (1930-1940), мали пріоритет з багатьох питань і відзначалися оригінальністю. Він на 10 років раніше за В. Сукачова підійшов до ідеї біогеоценозу як функціональної єдності біоценозу та абіотичних факторів. Праця В. Станчинського «До розуміння біоценозу» (1933) є класичною в галузі вивчення зв'язків між організмами в центричних системах.

Світове визнання отримали проведені у 1940-1980 рр. дослідження українських учених І. Підоплічка, Ф. Гриня, С. Стопка та багатьох інших (принципи раціонального природокористування, типологія лісів на основі едафічних мереж, роботи в екології ландшафтів та ін.).

(слайд 35)

Набули широкого визнання дослідження штучних лісів України, виконані О. Бельгардтом (1971); А. Травлєєв (1980-1985) є засновником учення про лісові підстилки та їх екологічне значення.

Праці академіка М. Холодного в екології залізобактерій зробили значний внесок у розвиток концепції про біогеохімічні цикли. Він же першим знайшов фітогенні речовини в атмосфері та заклав фундамент нової науки — алелопатії.

(слайд 36)

Нині у головних наукових центрах України - в Києві, Львові, Дніпропетровську — ведуться активні розробки складних екологічних проблем. Широке визнання отримали роботи академіків М. Голубця, К. Ситника, Ю. Шеляг-Сосонка. У працях М. Голубця та Ю. Шеляг-Сосонка розвинуті методологічні та концептуальні основи сучасної екології. Особливо важливими для розвитку екології стали монографія «Актуальні питання екології» М. Голубця та монографія «Методологія геоботаніки» (автори Ю. Шеляг-Сосонко, В. Крисаченко та Я. Мовчан). Оригінальні методи рекультивації териконів Донбасу розробив Є. Кондрагяж (1970-1980). Вони склали новий концептуальний етап у промисловій екології.

Екологи України, зокрема Д. Гродзинський, зробили ваго­мий внесок у розробку методів оцінки рівня радіоактивного забруднення великих територій та обґрунтування заходів знижен­ня екологічних збитків від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Українським екологам завжди був притаманний інтерес до філософських проблем, що виникають при аналізі системи «людина - природне середовище».

 


Читайте також:

  1. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  2. Австрійська школа маржиналізму.
  3. Австрійська школа.
  4. Американська школа.
  5. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
  6. Б. Особливості диференціації навчання у школах Великобританії
  7. Багдадська школа книжкової мініатюри ( ХІІ – ХІІІ ст..).
  8. Баденська школа
  9. Витоки культурної інверсії — Франкфуртська школа
  10. Виховання і школа Запорізької Січі. Риси козацької педагогіки
  11. Виховання і школа Запорізької Січі. Риси козацької педагогіки
  12. Виховання, школа і педагогічна думка у Стародавньому Римі. Педагогічні ідеї М.Ф.Квінтіліана




Переглядів: 2244

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
СОЦІАЛЬНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ | ЕКОЛОГІЯ ПОЧАТКУ ХХІ СТ..

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.