Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.

15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засоби):

• монокомпонентні тиреоїдні засоби — тиреоїдин, левотироксин (L-тироксин), трийодтироніну гідрохлорид;

• комбіновані препарати — тиреокомб, тиреотом.

Тиреоїдин— тиреоїдини засіб, що отримують із щитоподібних залоз тварин, містить тироксин та трийодтиронін; прискорює основний обмін. Дія препарату розвивається через 2—3 дні, триває 20—30 днів. Застосовують для лікування всіх форм гіпотиреозу (мікседеми, кретинізму, ендемічного зобу), раку щитоподібної залози. Побічна дія — кумуляція, пітливість, серцебиття, тахікардія.

15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):

• мерказоліл (тіамазол), пропілтіоурацил;

• препарати йоду (розчин йоду спиртовий, розчин Люголя, калію йодид, мікройод, антиструмін).

Мерказоліл— антитиреоїдний засіб, що зменшує синтез гормонів у щитоподібній залозі, знижує основний обмін речовин. Застосовують для лікування різних форм токсичного зобу (базедова хвороба, тиреотоксикоз, дифузний токсичний зоб). Протипоказаний вагітним, при лейкопенії.

Препарати йоду— чинять антитиреоїдну дію, гальмують синтез гормонів щитоподібної залози, порушують зворотний зв'язок у системі аденогіпофіз—щитоподібна залоза. Дія препаратів проявляється через 12—24 год. Застосовують при гіпертиреозі, ендемічному зобі, для профілактики радіаційного ураження щитоподібної залози. При передозуванні — явища йодизму (отруєння йодом).

15.3. Протидіабетичні засоби.У р-клітинах острівців підшлункової залози (Лангерганса) синтезується інсулін. Основна фізіологічна роль інсуліну в організмі — зниження вмісту цукру в крові. Це відбувається за рахунок транспорту глюкози всередину клітин, посилення засвоєння її тканинами, посилення глікогенезу (синтез глікогену з глюкози в клітинах печінки). За відсутності або недостатності інсуліну розвивається цукровий діабет.

Розрізняють 2 типи цього захворювання (за класифікацією ВООЗ):

• інсулінозалежна форма (діабет І типу, діабет юнацький);

• інсулінонезалежна форма (діабет II типу, діабет дорослих).

При цукровому діабеті з'являється сильна спрага, підвищується споживання рідини, хворий втрачає масу тіла, знижується імунітет, сповільнюється загоєння ран, виникають ускладнення з боку судин. Лабораторне — гіперглікемія (рівень цукру в крові більше ніж 6,6 ммоль/л), глюкозурія (цукор у сечі), ацидоз.

Залежно від типу хвороби застосовують 2 групи протидіабетичних препаратів:

• гормональні препарати — інсуліни;

• синтетичні протидіабетичні засоби (пероральні гіпоглікемічні препарати).

Інсуліни--це гормональні препарати, які застосовують для лікування І типу діабету (інсулінозалежного).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: ПРЕПАРА ТИ ГОРМОНІВ ТА ЇХ СИНТЕТИЧНИХ АНАЛОГІВ	\|	Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.