Різке підвищення витрат сировини тощо.

Наявна ситуація привела до збільшення кількості придбань підприємств хімічної галузі підприємствами, що функціонували в нафтовій сфері. До кінця десятиліття нафтові підприємства домінували над виробниками в хімічній галузі. Інвестиційні банки й фінансові установи надавали фінансове забезпечення та кредити, стимулюючи злиття і придбання компаній, що стало поштовхом у розвитку менеджменту організаційних змін у хімічній галузі. Процес реструктуризації в хімічній галузі тривав і на початку 90-х років, однак уже не мав масового характеру.

У харчовій промисловості в 1982 році витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи становили 917 млн. дол., а в хімічній – понад 4 млрд. дол., тому що процеси виробництва в харчовій промисловості менш технологічно складні. У свою чергу, конкуренція тут була не такою жорсткою, ніж у хімічній галузі [33].

У 60-70-х роках у США провідні продовольчі компанії, такі як Borden, Campbell Soup, Quaker Oats, Heinz, Ralston Purina, CPC International, Pillsbury і General Mills мали однакові можливості та переваги на ринку [73]. Але до 1990 року ситуація на ринку харчової промисловості змінилася. Яскравим прикладом змін була компанія General Mills. Наприкінці 60-х років General Mills започаткувала спробу вийти на нові ринки – ринки по виробництву ігор й іграшок, одягу, біжутерії, ресторанного устаткування й хімічної продукції. У 1968 році обсяг продажів у харчовій галузі досяг 89,5% від загального обсягу продажів, у 1976 році він знизився до 61,8%. Зміни у вищому керівництві привели до реструктуризації компанії в цілому. Подібна зміна в підприємстві сприяла припиненню виробництва хімічної продукції, іграшок й одягу, тобто відбулася зміна внутрішнього середовища організації, зокрема переорієнтація виробництва і випуск нової продукції. Основні зусилля підприємства General Mills сконцентрувала на виробництві харчових продуктів. У 1988 році обсяг продажів у харчовому секторі становив 72% від загального обсягу General Mills, а прибуток від цього сектора досяг 82% обсягу загального прибутку. Крім того, кошти вкладалися в придбання нового обладнання й технологій, в маркетингові дослідження, що сприяло збільшенню прибутку підприємства [73].

Інші підприємства харчової промисловості вдалися до аналогічних дій. Таким чином, у цій галузі процеси реструктуризації й управління організаційними змінами набули поширення та успішної реалізації.

Розвиток машинобудівної галузі та транспортного устаткування різко відрізнявся від хімічної (галузі високих технологій) й харчової промисловості. Довгострокове інвестування в засоби виробництва обслуговуючих галузей, наукові дослідження й дослідно-конструкторські розробки були необхідні для ефективного реагування на міжнародну і міжгалузеву конкуренцію. Злиття підприємств і придбання у 80-х роках були зорієнтовані на швидке одержання прибутку. Процес реструктурування підприємств у машинобудуванні та виробництві транспортного устаткування також набув розвитку. Це призвело до збільшення заборгованості підприємств, що, у свою чергу, зумовило зменшення обсягу інвестицій в науково-дослідні розробки і в розвиток технологій та устаткування. Забезпечення фондів для фінансування необхідних засобів виробництва обслуговуючих галузей, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт вимагало або зниження виплат по дивідендах, або зовнішніх джерел фінансування, що спричинило б збільшення заборгованості підприємств або випуск акцій без фіксованого дивіденду.

Посилена конкуренція призвела до кризи в галузі й до загрозливого стану таких провідних американських підприємств як International Harvester, Allis-Chalmers, White Motor і Studebaker-Worthington. Однак, деякі компанії, такі як John Deere, Caterpillar, Eaton, Paccar і Cummins Engine вчасно відреагували на зміни (провели комплекс програм планових змін), інвестувавши проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, а також придбали нове обладнання, щоб одночасно підтримати конкурентоспроможність основних підрозділів. Аналогічну політику проводили компанії, що зосередили увагу на стратегії поширення промислово-господарської діяльності на нові сфери ринку, наприклад, Ingersoll-Rand, Dresser Industries, McDermott, Cooper Industries і FMC. Ці підприємства здійснили організаційні зміни, що стосувались розробки нової стратегії, яка полягала в успішній перебудові виробничих процесів шляхом продажу окремих ліній виробництва і придбання прибутковіших. Слід зазначити, що підприємства машинобудівної галузі використовували новий підхід реагування на зміни – менеджмент організаційних змін (реструктуризація, перебудова та ін.), що використовували хімічні й нафтові підприємства в той самий час [71]. Подібні процеси злиття і придбань підприємств у машинобудівній галузі мали на меті реалізацію довгострокових інвестиційних проектів.

Узагальнюючи вивчення закордонного досвіду підприємств та організацій різних галузей можна зробити висновок, що менеджери підприємств Західної Європи і США придбали неоціненний досвід і навички процесу управління змінами, реструктуризації, враховуючи специфічні особливості технологічних проблем реструктурування і проблем конкуренції в певній галузі промисловості. Крім того тривала реорганізація підприємств, організаційні зміни й перетворення, процес реструктуризації мали спиратися на дослідження в галузі управління змінами, для того щоб компанія залишалася конкурентоспроможною та ефективно реагувала на зміни в навколишньому середовищі [35].

Таким чином, аналізуючи причини становлення і розвитку менеджменту змін (управління організаційними змінами) доходимо висновку, що основними передумовами процесу управління організаційними змінами є такі:

формування і розвиток світового ринку з потужною конкуренцією в післявоєнні роки, що зумовило перехід від класичних методів управління до нових підходів в управлінні, зокрема менеджменту змін і реструктуризації.

Зміни на ринку технологій та устаткування сприяли розвитку і впровадженню нових технологій, внаслідок чого відбулися зміни у виробничих процесах підприємства, а також зміни в організаційній структурі підприємств різних галузей.

прискорений розвиток наукового потенціалу підприємств, які прагнули зміцнити свої переваги порівняно з конкурентами.

Збільшення кількості процесів злиття і придбань підприємств й організацій у Сполучених Штатах Америки і Західній Європі в хімічній, харчовій промисловості, у машинобудуванні також сприяло розвитку управління організаційними змінами, оскільки почали широко здійснюватися дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища організацій, були започатковані нові підходи до управління у структурах, що утворилися, з урахуванням специфіки галузей.

Виникнення Пенсійного фонду в 1950 році зумовило розвиток ринку цінних паперів у США і зростання конкуренції. Державна підтримка в США і Західній Європі передбачала надання дотацій і пільг на наукові дослідження й розробки у сфері електроніки та літакобудування, що сприяло випуску нового обладнання й техніки.

Інвестиційні банки та фінансові установи також стимулювали розвиток підприємств і управління організаційними змінами за рахунок додаткового надходження фінансових ресурсів, що давало змогу розробляти і впроваджувати довгострокові інвестиційні проекти в хімічній, харчовій, машинобудівній та інших галузях.

Лекція 2. Зміст і сутність поняття «зміна», "управління організаційними змінами"

Сутність поняття "управління організаційними змінами" ґрунтується на вивченні відомих наукових праць у сфері управління.

І.І. Прокопенко визначає "зміну", як відмінність від колишнього стану, і вказує, що "зміна" – це заміна одне іншим, або так зване перетворення. При цьому процеси, які характеризують поняття «зміна», мають такі напрямки, як розвиток та адаптація [77].

Напрямок адаптація припускає, по-перше, ріст або стиск, за рахунок яких відбуваються зміни, по-друге, заміщення – заміна будь-якого елемента системи без істотного поліпшення всієї системи, по-третє, поліпшення – зміна окремих елементів системи без зміни принципів і структури.

У свою чергу, процес розвитку торкається також трьох напрямків:

· трансформація – метаморфоза структури та форми за рахунок зовнішнього впливу;

· відновлення, інновація – зміна принципів або всієї конфігурації за рахунок зовнішнього впливу;

· саморозвиток – зміна базових концепцій, моделі зсередини, за рахунок своїх ресурсів.

М. Кубр під терміном «зміни» має на увазі певні відмінності між двома послідовними моментами часу в ситуації, людині, організації або в ін. [51].

Вітчизняні дослідники у сфері управління проектами І. Мазур і В. Шапіро трактують зміни як заміщення одного рішення іншим внаслідок впливу різних зовнішніх і внутрішніх факторів, зокрема при розробленні та реалізації проекту [57].

Однак визначення поняття "зміна", яке пропонують І.І. Прокопенко та М. Кубр, не дає змоги чітко сформулювати це поняття, що ускладнює застосування даного терміна на практиці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вибір перерізу провідників у мережах напругою до 1000В з урахуванням автоматичних вимикачів і теплових реле	\|	Ми розглядаємо й вивчаємо організаційні зміни, тобто зміни, які відбуваються в організації, підприємстві, компанії або фірмі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.037 сек.