До місцевих мереж відносять мережі порівняно невеликого радіуса дії (15–30 км), напругою до 35 кВ включно, а також глибокі введення ліній електропередачі 110 кВ на промислові підприємства, що мають, як правило, невелику довжину і тому допускають при розрахунках ті ж спрощення, як і лінії 35 кВ.
Будь-яка лінія електричної мережі має велику кількість рівномірно розподілених уздовж нескінченно малих активних і реактивних опорів і провідності. Точний їхній облік необхідний тільки при розрахунку дуже довгих ліній, у практичних розрахунках обмежуються спрощеними методами, вважаючи, що лінія має не розподілені, а зосереджені опори і провідності.
При розрахунках місцевих мереж ідуть на ще більші спрощення, а саме:
а) провідністю ліній зневажають взагалі, тому що при обмежених довжинах місцевих мереж і порівняно не високих напругах її вплив на результати розрахунків незначний;
б) напруги в окремих точках мережі й у споживачів не визначають, обмежуючись лише розрахунком втрати напруги і порівнянням її із припустимою величиною;
в) опори і провідності трансформаторів також не враховують, тому що вважають, що втрати напруги в них уже враховані заданими припустимими значеннями втрат напруги в мережі;
г) у деяких випадках, наприклад при розрахунках кабельних мереж з невеликими перерізами кабелів, зневажають їхнім індуктивним опором, тому що він малий у порівнянні з активним опором.
Таким чином, для розрахунку ліній місцевих мереж у загальному випадку можна прийняти схему заміщення, що складається з послідовно з'єднаних активного R і реактивного Х опорів (рис. 2).