Таким чином, розрахунок мереж за втратою напруги зводиться до визначення подовжньої складової спадання напруги за формулою (1).
Втрату лінійної напруги визначають за формулою
,
(5)
причому векторна діаграма лінійних напруг буде виглядати аналогічно діаграмі фазних напруг (див. рис. 2).
При розрахунку мереж на втрату напруги користування формулами (4) і 5) становить деякі труднощі, тому що доводиться визначати струми навантаження, cosφ і sinφ у лініях. Тому частіше користуються як вихідними даними значеннями потужності, вираженої в комплексній формі:
.
Оскільки
,
де U – напруга наприкінці лінії, то, підставивши ці вирази у формулу(5), втрату напруги визначимо у вигляді:
чи .
(6)
При розрахунках часто напруга в приймачах буває невідомою, тому з достатньою точністю у формулі (6) замість дійсної напруги U наприкінці лінії можна приймати номінальну напругу мережі Uн, тоді
.
(7)
Оскільки для однорідних ліній при rо/xо = const, R = rо l, a X = xоl, то вираз (5.27) можна переписати таким чином:
.
(8)
У виведених формулах для одержання U у вольтах величину Р підставляють у ватах чи кіловатах, Q – у вольт-амперах реактивних чи кіловольт-амперах реактивних, і тоді напруга повинна бути підставлена у вольтах чи кіловольтах відповідно. Опори приймаються в омах.
Для визначення втрати напруги у відсотках користуються формулою
.
(9)
У цьому випадку одиниці виміру величин, що входять у формулу, повинні бути такими: (Вт Ом + вар Ом)/В2.