• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конвертація оцінок традиційної системи у бали за підсумковий модульний контроль

ІІ. ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ

Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Цивільний захист як система запобігання і ліквідаії наслідків надзвичайних ситуацій.

Основними видами навчальних занять із медицини надзвичайних ситуацій, згідно навчального плану, є практичні заняття та самостійна робота студентів з тематики програми навчальної дисципліни.

Практичні заняття (ПЗ) є видом навчальних занять, на яких викладач проводить із студентами детальний розгляд окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться в складі навчальної групи не більше 10-12 чоловік з метою відпрацювання навичок оцінки радіаційної і хімічної обстановки при надзвичайних ситуаціях, надання першої медичної допомоги та використання засобів індивідуального і медичного захисту.

Самостійна робота студента (СРС) є основним способом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Самостійна робота студентів забезпечується комплексом навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручники, навчальні посібники, матеріали для самостійної роботи студентів, відповідна наукова та фахова література тощо. Методичні розробки для самостійної роботи студентів передбачають можливість проведення самоконтролю з боку тих, хто навчається.

МЕТА ВИВЧЕННЯ навчальної дисципліни

Мета вивчення медицини надзвичайних ситуацій - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістових модулів і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до змістових модулів сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі вивчення дисципліни:

· ПП. 228. Засвоїти принципи і способи захисту, організації та планування медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;

· ПП. 229. Вміти надати першу медичну допомогу постраждалим.

з елективного курсу "Медицина надзвичайних ситуацій”

Структура залікового кредиту-модуля «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ»

Структура залікового кредиту-модуля “МЕДИЦИНА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”

Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.

Аудиторне навантаження – 50%, СРС (самостійна робота студентів) – 50%.

Структура залікового кредиту модулю "Медицина надзвичайних ситуацій"

Аудиторна робота – 50%, СРС – 50%

Відвідування практичних занять:

· Відвідування практичних занять обов`язкове, а при пропуску практичних занять, обов`язкове їх відпрацювання на протязі 2-х тижнів при наявності допуску з деканату.

· При наявності невідпрацьованного пропуску до наступного практичного заняття студент не допускається з виставлянням “нб”.

Поточна навчальна діяльність студентівконтролюється на заняттях у відповідності до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами. тестові завдання (для контролю теоретичної підготовки студента та шляхом опитування студентів письмово й аналізу їх участі у загальній дискусії під час занять. В кінці кожного практичного заняття викладач оголошує студенту отримані результати, які той переносить в "Індивідуальний план студента".

Критерії оцінки тестових завдань:

Перерахунок поточної успішності студента на практичних заняттях при вивченні модуля "Медицина надзвичайних ситуацій"

Поточне оцінювання студентів за відповідними темами проводиться за 4-бальною системою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

В програмі застосована така система конвертації балів у традиційну систему оцінки.

Оцінка «відмінно» виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі різного ступеню складності; бере активну участь у дискусії та обговоренні тематичних питань під час практичних занять, демонструючи володіння матеріалом основних і додаткових джерел інформації.

Оцінка «добре» виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання дає правильні, послідовні та систематичні, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; бере участь в обговоренні тематичних питань на практичних заняттях, демонструючи володіння матеріалом основних рекомендованих джерел інформації.

Оцінка «задовільно» ставиться студентові на основі його знань основного змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; розв'язує ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично дати відповідь, але на прямо поставлені питання відповідає правильно; намагається взяти участь в обговоренні окремих тематичних питань, але загальної підготовки не вистачає для адекватного ведення дискусії.

Оцінка «незадовільно» виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам «задовільної» оцінки; студент пасивно стежить за ходом обговорення тематичних питань, не беручи в ньому участі, має явні труднощі при відповіді на прямі питання викладача.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульногопідсумкового контролю – 80балів.

При засвоєнні кожної теми змістового модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за чотирибальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості занять, що оцінюються у модулі

Максимальна кількість балів, що може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5,” на кількість занять, що оцінюються у модулі, і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, що може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3,” на кількість занять, що оцінюються у модулі, і дорівнює 36 балам.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали усі види робіт, передбачені навчальною програмою, та набрали не менше 36 балів за поточну навчальну діяльність.

Форма проведення підсумкового контролю стандартизована і містить контроль теоретичної і практичної підготовки. Підсумковий модульний контроль проводиться у вигляді відповідей на білети з дисципліни (1 білет містить 4 теоретичних питання. За кожне питання студент може отримати до 20 балів).

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80, мінімальна – 50 балів, які дозволяють студенту зарахувати підсумковий модуль.

В програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бализа підсумковий модульний контроль.

(за кожне теоретичне питання)

Навчальна дисципліна вважається засвоєною, якщо студент набрав не менше 86 балів.

В програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бализа дисципліну.

Конвертація традиційної системи оцінки у бали за дисципліну

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. III. Контроль знань
5. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Філогенез кровоносної системи
9. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
10. POS-системи
11. VI. Філогенез нервової системи
12. VII Контроль постачальника

Переглядів: 1019