Розробка комплексу маркетингу.

Прийнявши рішення щодо позиціонування товару на ринку, підприємство може розпочинати розробку комплексу маркетингу.

Комплекс маркетингу – це набір засобів маркетингу, сукупність яких підприємство використовує для впливу на цільовий ринок, маючи на меті домогтися бажаного реагування з його боку.

Комплекс маркетингу охоплює усі заходи, які може запровадити фірма для активізації попиту на товар. Їх можна об’єднати у чотири основні групи:

1. Товар – це набір виробів та послуг , що їх спеціально розробляє фірма для своїх цільових споживачів.

2. Ціну товару належить визначати з урахуванням великої кількості чинників та адаптувати до вимог ринку.

3. Методи збуту (розповсюдження) – діяльність, завдяки якій товар стає доступним для цільових споживачів.

4. Методи просування (маркетингові комунікації)– діяльність, спрямована на розповсюдження інформації про фірму та її товар, формування позитивного ставлення споживача.

За всіма складовими комплексу маркетингу приймають дуже багато різних рішень, що перетворює кожну з них також на спеціальний комплекс. Найважливіші з цих рішень зображено на рис.8.6.

Рис.8.6. Комплекс маркетингу

Функціональне забезпечення маркетингової діяльності здійснюється за допомогою таких елементів:

ü Створення служби маркетингу;

ü Функціонування маркетингової інформаційної системи;

ü Визначення стратегії та планування маркетингу;

ü Маркетинговий контроль.

Типи маркетингового контролю:

- контроль за виконанням річних планів;

- контроль прибутковості;

- контроль за виконанням стратегічних рішень.

4.Маркетингове середовище підприємства.

Маркетингове середовище підприємства – сукупність активних суб’єктів та сил, які діють за межами підприємства і впливають на можливості служби маркетингу встановлювати та підтримувати стосунки ділового співробітництва зі споживачами.

1. Мікросередовищеутворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів.

Чинниками мікросередовища є такі:

1. Постачальники– юридичні та фізичні особи, які забезпечують підприємство та його конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів.

2. Маркетингові посередники – юридичні та фізичні особи, які допомагають компанії просувати, розподіляти, продавати товари на ринку. Їх види:

v Торгівельні посередники допомагають знайти покупців та/або безпосередньо продавати їм товари.

v Фірми-спеціалісти з організації руху товарів допомагають підприємству створювати запаси своїх товарів та просувати їх від місця виробництва до місця призначення.

v Агентства, які надають маркетингові послуги.

v Кредитно-фінансові установи – банки, кредитні та страхові компанії, які надають маркетингові послуги.

3. Клієнтурні ринки, їх види:

o Споживчий ринок – окремі особи чи сім‘ї, що купують товари для задоволення особистих потреб.

o Ринок виробників – організації-споживачі, що купують товари для виробництва іншої продукції.

o Ринок посередників – організації, які купують товари для подальшого перепродажу.

o Ринок державних установ – урядові організації. Які купують товари для їх подальшого використання в сфері комунальних послуг або для надання цих товарів тим, хто їх потребує.

4. Конкуренти, їх види:

§ Бажання-конкуренти – бажання, які споживач може прагнути задовольнити.

§ Товарно-родові конкуренти – різноманітні шляхи задоволення конкретного бажання.

§ Товарно-видові конкуренти – різновиди однієї категорії товарів, які здатні задовольнити конкретне бажання споживача.

§ Марки-конкуренти – різноманітні марки одного і того товару, що їх виготовляють підприємства-конкуренти.

5. Контактні аудиторії – будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до організації або може справити на неї певний вплив. Види:

· Фінансові кола, які мають вплив на здатність фірми забезпечити капіталом.

· Контактні аудиторії засобів інформації.

· Контактні аудиторії державних установ – впливають через державне регулювання підприємницької діяльності.

· Громадські організації.

· Місцеві контактні аудиторії та широка громадськість.

· Внутрішні контактні аудиторії– складаються з власного персоналу.

Мікрооточення підприємства функціонує у межах значного за обсягом і впливом макросередовища.

Чинник макросередовища – це ті сили, які не підлягають контролю з боку підприємства.

1. Демографічні– зміна чисельності населення, рівень народжуваності, розподіл населення за віком і статтю, міграція населення, його національна структура.

2. Економічні – кількісний та якісний склад споживачів, їх купівельна спроможність; економічні спади, рівень безробіття, зміни цін, заощадження населення;умови одержання кредитів, диференціація доходів у сім’ях.

3. Природне середовище – дефіцит деяких видів сировини, зростання вартості енергії, забрудненість довкілля.

4. Науково-технічне середовище – відкриття у науці та техніці, досягнення науково-технічного прогресу.

5. Політичне середовище – нормативно-правове, законодавче регулювання.

6. Культурне оточення – рівень культури споживачів, історичні традиції, звички, спосіб життя, належність до певного класу, професію, сімейний стан тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика основних концепцій та принципів маркетингу.	\|	Ринкова зрілість товару.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.