![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Функції держави.Механізм і апарат держави. Механізм держави – це система державних організацій, які забезпечують реалізацію функцій держави. Згідно з наданими їм повноваженнями і сферами діяльності вони поділяються на такі види: 1) державні підприємства – організації, які здійснюють функції держави у сфері матеріального виробництва; 2) державні установи – організації, які здійснюють функції держави, пов’язані зі створенням нематеріальних благ (заклади науки, освіти, культури, охорони здоров¢я); 3) державні органи – організації (посадові особи), які наділені державно-владними повноваженнями і компетенцією для здійснення від імені держави її функцій у суспільстві. Орган держави уповноважений приймати рішення, що в межах території, на яку поширюється його компетенція, мають загальнообов’язковий характер. Для забезпечення реалізації таких рішень органи держави наділяються правом у передбачених законом випадках застосовувати заходи державного примусу. Сукупність усіх державних органів утворює державний апарат, який є складовою механізму держави. На основі тих чи інших критеріїв органи держави поділяють на декілька груп: 1) за місцем у системі державного апарату: первинні (створюються через вибори усім населенням або його частиною) та вторинні (створюються первинними, походять від них і підзвітні їм); 2) за змістом та напрямами державної діяльності: законодавчі органи, глава держави, органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи, судові органи, контрольно – наглядові органи, правоохоронні та інші органи; 3) за способом утворення: виборні, призначувані, ті, що можуть успадковуватися; 4) за часом функціонування: постійні, тимчасові; 5) за складом: одноособові, колегіальні; 6) за територією, на яку поширюються їх повноваження: загальні або центральні, місцеві або локальні. Система органів державної влади сучасних держав будується на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, що є практичним втіленням теорії розподілу влади, основні положення якої були сформульовані Ш.Л. Монтеск’є (1689-1755). Суть цієї теорії зводиться до того, що влада у державі не повинна зосереджуватися в одній точці, бо це завжди приводить до зловживання нею. Щоб цьому запобігти, державну владу, єдиним джерелом якої є народ, слід поділити на законодавчу, виконавчу і судову гілки, кожна з яких, з одного боку, повинна бути незалежною, а з іншого – мати можливості для стримування спроб інших гілок влади виконувати непритаманні їм функції.
Функціїдержави – це основні напрями діяльності держави, що відображають її сутність і соціальне призначення. Вони можуть бути класифіковані за різними ознаками: 1) за соціальним значенням державної діяльності: основні (характеризують найголовніші напрямки державної діяльності і здійснюються багатьма ланками державного апарату) та неосновні (є додатковими, складовими основних); 2) за часом виконання: постійні (здійснюються протягом тривалого історичного періоду функціонування держави) та тимчасові; 3) за сферою суспільних відносин: економічні (діяльність держави у процесі регулювання економічних відносин), політичні (визначають порядок реалізації політичної влади в суспільстві), гуманітарні чи соціальні (спрямовані на охорону та реалізацію прав і свобод особи у сфері праці, соціального забезпечення, освіти, охорони здоров’я, культури, екології тощо); 4) за територіальною спрямованістю: внутрішні (регулятивні й охоронні) та зовнішні. До внутрішніх функцій належать: - створення демократичних інститутів для виявлення і координації інтересів різних соціальних груп; - створення умов для розвитку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності; - розвиток освіти, науки, культури; - захист навколишнього природного середовища; - захист державно – конституційного ладу; - забезпечення законності й правопорядку та інші. До зовнішніх функцій належать: - розвиток зовнішньополітичних відносин; - зовнішньоекономічна діяльність, що заснована на принципах міжнародного розподілу праці й інтеграції виробництва; - участь в міжнародних економічних, екологічних, соціальних та інших програмах; - міжнародне культурне співробітництво; - функція економічного, дипломатичного та військового захисту країни. Функції держави реалізуються у певних формах, які поділяються на три групи: - правотворчу (законодавчу); - правореалізаційну (виконавчу); - правоохоронну (судову).
Читайте також:
|
||||||||
|