• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Всі виробничі приміщення, споруди, будівлі ділять на 6 категорій за їхньою пожежовибухонебезпекою.

Таблиця 5.2

Газовість вибухових речовин для кар’єрівКривбасу

Таблиця 5.1

Вміст пилу та шкідливих газів в атмосфері залізорудних кар’єрів після

Класифікація об’єктів за пожежовибухонебезпекою

Вибух. Фактори техногенних вибухів.

Вибух –це надшвидка хімічна реакція звільнення великої кількості енергії в обмеженому об’ємі за малий проміжок часу, що викликає нагрівання продуктів згоряння до високих температур з різким підвищенням тиску [16].

Найбільшим об’єктом використання енергії вибуху є гірничовидобувна промисловість. За допомогою вибухових речовин виконується відбійка і подрібнення міцних гірничих порід. Також мирні промислові техногенні вибухи застосовують під час: штампування і зварювання металу, будівництв великих гребель, плотин, тунелів, шляхів, руйнування старих будівель, будування нових каналів, островів та озер, зміни русел річок, викорчовування пнів і валяння дерев, під час збільшення притоку газу, нафти, води, задля гасіння пожежі і навіть під час вибухового зневоднення свердловин [20;21]. Власник Патенту вибухового зневоднення є сам автор [22].

Проте промислові техногенні вибухи мають і негативні фактори, а саме: пил та шкідливі гази, детонацію та сейсмічну, ударну хвилю. Кількість одночасно вибухових речовин, які застосовуються під час масового вибуху на будівельному кар’єрі складає 20-60 тонн, а на рудному – від 200 до 1100 т. Концентрація шкідливих газів у хмарі, в атмосфері кар’єру та гірничій масі наведена в таблиці 5.1, а загальна кількість шкідливих газів у залежності від асортименту вибухових речовин (ВР) та типу гірських порід за даними Науково-дослідного інституту безпеки праці в гірничорудній промисловості (НДІБГ) досягає для ігданіту 24,9 л/кг, а для гранулотолу – 94 л/кг, що наведено в таблиці 5.2 [23].

масових вибухів^х) (кількість вибухових речовин 50-300 т)

Примітка:^х) Упилогазовій хмарі через 40-60 с, а в решті місць – через60 хв.

Отже, вміст небезпечних продуктів вибуху в першу чергу залежить від складу вибухових речовин (ВР). Саме тому в США на кар’єрах під час вибуху застосовують суміші з найбільш екологічно чистих типів ВР: суміші аміачної селітри та дизельного палива (AN-FO), обсяг яких складає 95%. В Україні це ігданіти, але їх обсяги на кар’єрах не перевищують 5%, що і призводить до надмірного забруднення довкілля.

Швидкість детонації – розповсюдження зони реакції з надзвуковою швидкістю, через що енергія передається ударною хвилею. Для промислових вибухових речовин швидкість денотації становить: длягранулотола - 4,0-5,5 км/с, для селітри без добавок у металевій трубі ⌀40мм – 1,95-2,57 км/с, а для пилу селітри– 3,4 км/с.

Сейсмічна вибухова хвиля, що виникає внаслідок потужності вибухів вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження:

1) швидкість розповсюдження хвилі;

2) максимальне значення масової швидкості;

3) час наростання напруги в хвилі до максимуму.

Бризантність –здатність вибухових речовин виконувати дрібнення свого

оточення, оболонки чи гірської маси з утворенням осколків. Саме тому на кар’єрах небезпечна зона під час масових вибухів складає, як правило, до 1500м. Проте відомі випадки ураження людей навіть за межами визначеної небезпечної зони. Бризантні речовини використовують під час виготовлення саморобних вибухових зарядів, наповнених дріб’ю чи цвяхами, наприклад, терористами.

Поміж промислових вибухових речовин найвищу бризантність мають гранулотол та алюмотол, у яких вона дорівнює відповідно 24-34 та 28-34 мм у сталевім кільці.

А –вибухопожежонебезпечні. У таких приміщеннях використовують горючі гази, або легкозаймисті рідини з температурою спалаху до 28 °С у такій кількості, що можуть утворюватисягорючі суміші повітря, при згоранні (вибуху) в приміщенні утворюється надлишковий тиск, більший 5кПа;

Б – вибухопожежонебезпечні.У таких приміщеннях використовують легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 28 °С до 61°С або горючі пили і волокна в такій кількості, що можуть утворюватисягорючі суміші, при згоранні (вибуху) яких у приміщенні утворюється тиск більший 5 кПа.

В – пожежонебезпечні.У таких приміщеннях використовують або горючі рідини (температура спалаху більша 61°С), або тверді горючі матеріали, або пили і волокна (нижня концентраційна границя розповсюдження полум’я їх суміші з повітрям 65г/м³).

Г – пожежонебезпечні. У таких приміщеннях знаходяться негорючі речовини в гарячому, розпеченому стані.

Д – пожежонебезпечні. У таких приміщеннях присутні негорючі речовини в холодному стані.

Е – вибухонебезпечні гази, пил, суміші в об’ємі, що перевищує 5% об’єму приміщення [11].

Державні будівельні норми ДБН В.1.1.-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва» встановили таку пожежно- технічну класифікацію:

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
3. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
4. Будівлі готелів, мотелів і кемпінгів
5. Будівлі органів керування, кредитування й громадських організацій
6. Будівлі підприємств громадського харчування
7. Будівлі та споруди
8. Визначення чисельності окремих категорій працівників
9. Визначення чисельності окремих категорій працівників
10. Визначення чисельності окремих категорій працівників
11. Вимоги: визначити мету учасників, вибрати приміщення, сприятливе для проведення сесії, вибрати ведучого.
12. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості

Переглядів: 983