• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи екологічних досліджень

Екологічні дослідження вимагають дотримання 4-х послідовних етапів:

1. спостереження;

2. формування на основі спостереження теорії про закономірності досліджувального явища;

3. перевірка теорії наступним спостереженням або експериментом;

4. спостереження за тим, чи передбачення, основане на цій теорії є дійсним

Науковий метод

Спостереження (дані гіпотеза оцінка гіпотези експериментом

теорія Закон

Метод дослідження систем

Хайстичний метод («хайс» - цілий)

Для вивчення цілого не обов'язково знати всі його компоненти (принцип емерджності - при об'єднанні компонентів більш функціональні одиниці, виникають нові якості; так нові властивості не можна передбачити виходячи з одного компоненту: ліс = мохи + дерева + тварини + комахи...).

Редукційний метод (аналіз частин цілого).»

Польовий метод - проводиться в природних умовах (агрохімія, землеробство...)

• еколого-географічний (порівняльної екології) спостереження, невтручання

• експериментально-екологічний метод прямого втручання (проводиться і в природі і в лабораторії), буває однофазовий і багатофазовий.

4. Перші ботаніко-географічні повідомлення екологічного характеру пов'язані з такими осередками давньої культури як Китай, Єгипет, Індія. В працях Геракліта, Гіпократа, Арістотеля ми знаходимо описання тварин і рослин , розповіді про поведінку тварин і рослин, розповіді про поведінку тварин, міграції; в староіндійській книзі розкривається роль щурів у переносі тифу.

У добу Відродження тривало нагромадження даних про рослинний і тваринний світ. Перші систематики Д. Цуалін (1519 - 1603), Д. Рей (1627 -

1705) у своїй працях подають відомості екологічного характеру, описують залежність поширення рослин від умов їх зростання.

Другий етап розвитку екологічної науки пов'язаний із великомасштабними ботаніко-географічними дослідженнями в природі.

Розвиток цього напрямку досліджень пов'язаний з іменами таких вчених К. Ліней (1707 - 1778), М. О. Северцов (1827- 1885), О. Гумбольт (1769 -1859), Ч.Дарвін (1809 -1882).

Третій етап екологічних досліджень охоплює кінець XIX- поч.. XX ст. і пов'язаний з іменами російських вчених В.В. Докучаєва (1846 - 19030, Г. Ф. Морозова (1867 - 1930), В. М. Сукочова (1880 - 1967). У середині XX ст. проблеми охорони навколишнього середовища і природних ресурсів привернули увагу світової спільноти.

(Результатами збільшення антропогенного навантаження втратили 2 млн. га продуктивних земель, перетворених в пустелі, бендленди. Сьогодні практично всі придатні землеробства землі, розорані)

Початок руху за збереження довкілля часто пов'язують із публікаціями у 60-х роках книги Рейчел Ларсон про забруднення навколишнього середовища, Мовчазна весна». Відгуком міжнародного співтовариства на появу екологічного руху стала Конференція ООН з навколишнього середовища в Стокгольмі в 1972 році. В 1989 році Комісією ООН із довкілля під керівництвом Гру Брундландта дано загальноприйняте означення збалансованого розвитку.

Збалансований розвиток - це розвиток, який дає змогу на довгостроковій основі забезпечити стабільне економічне зростання, що не призводить до де граційних змін у навколишньому середовищі; вхід на рівень стійкого розвитку, розрахований на задоволення потреб як сучасного, так і майбутнього поколінь.

1992 р. Конференція ООН з питань довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 р. „Порядок денний XXI століття".

2000 р. Саміт Тисячоліття (визначити пріорітетні цілі з розвитку людства)

2002 р. у Йоганнесбурзі Всесвітній саміт зі стійкого розвитку.

2003 р. в Києві екологічний форум „Довкілля для Європи"

На сьогодні в Україні створено декілька активно діючих природоохоронних товариств, асоціацій, видаються спеціальні „екологічні" часописи і газети, Верховною Радою України прийнято ряд законів, спрямованих на вирішення екологічних проблем; у всіх навчальних закладах у свідомості молоді формуються засади екологічної культури.

Нині наука „екологія" має набути статус нової релігії. Лише такий глибокий переворот у свідомості людей допоможе вберегти цивілізацію від деградації і загибелі!

/ / спустошенням стане земля на мешканців Ті, через плід їхніх учинків.

Старий Заповіт, Книга Пророка Михея 7:13]

5. Серед розділів сучасної екології відокремлюють загальну екологію як таку, що об'єднує різні екологічні знання.

Екологія

Космосу Загальна

Землі

Біо гео соціо техно

Біоекологія - вивчає найзагальніші закономірності взаємодії організмів, угрупувань із зовнішнім середовищем.

Геоекологія - вивчає специфіку взаємовідносин організмів, середовища їх існування в різних географічних зонах (на суходолі, в океанах, в тундрі, горах, у пустелях...), дає екологічну характеристику різних географічних регіонів, областей, ландшафтів. Розглядає екологічні наслідки геологічних процесів, видобування корисних копалин.

Техноекологія - найбільший блок прикладних екологічних напрямів, пов'язаних із такими об'єктами людської діяльності, як енергетика, промисловість, сільське господарство, транспорт, наука. Вона визначає обсяги, механізми і наслідки впливів на довкілля та здоров'я людини, розробляє регламентації природокористування і технічні засоби охорони природи, опікується проблемами утилізації відходів виробництва.

Соціальна екологія - досліджує специфічну роль людини в довкіллі як не біологічного виду, а соціальної істоти, вивчає шляхи оптимізації взаємовідносин людського суспільства з природою, формує екологічну свідомість, формулює закони про екологічне природокористування.

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Адміністративні методи управління
8. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
11. Аерометоди
12. Аксіоматизація знань та причинні зв'язки у методології наукових досліджень

Переглядів: 1099