МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Методи екологічних дослідженьЕкологічні дослідження вимагають дотримання 4-х послідовних етапів: 1. спостереження; 2. формування на основі спостереження теорії про закономірності досліджувального явища; 3. перевірка теорії наступним спостереженням або експериментом; 4. спостереження за тим, чи передбачення, основане на цій теорії є дійсним Науковий метод Спостереження (дані гіпотеза оцінка гіпотези експериментом теорія Закон Метод дослідження систем Хайстичний метод («хайс» - цілий) Для вивчення цілого не обов'язково знати всі його компоненти (принцип емерджності - при об'єднанні компонентів більш функціональні одиниці, виникають нові якості; так нові властивості не можна передбачити виходячи з одного компоненту: ліс = мохи + дерева + тварини + комахи...). Редукційний метод (аналіз частин цілого).» Польовий метод - проводиться в природних умовах (агрохімія, землеробство...) • еколого-географічний (порівняльної екології) спостереження, невтручання • експериментально-екологічний метод прямого втручання (проводиться і в природі і в лабораторії), буває однофазовий і багатофазовий. 4. Перші ботаніко-географічні повідомлення екологічного характеру пов'язані з такими осередками давньої культури як Китай, Єгипет, Індія. В працях Геракліта, Гіпократа, Арістотеля ми знаходимо описання тварин і рослин , розповіді про поведінку тварин і рослин, розповіді про поведінку тварин, міграції; в староіндійській книзі розкривається роль щурів у переносі тифу. У добу Відродження тривало нагромадження даних про рослинний і тваринний світ. Перші систематики Д. Цуалін (1519 - 1603), Д. Рей (1627 - 1705) у своїй працях подають відомості екологічного характеру, описують залежність поширення рослин від умов їх зростання. Другий етап розвитку екологічної науки пов'язаний із великомасштабними ботаніко-географічними дослідженнями в природі. Розвиток цього напрямку досліджень пов'язаний з іменами таких вчених К. Ліней (1707 - 1778), М. О. Северцов (1827- 1885), О. Гумбольт (1769 -1859), Ч.Дарвін (1809 -1882). Третій етап екологічних досліджень охоплює кінець XIX- поч.. XX ст. і пов'язаний з іменами російських вчених В.В. Докучаєва (1846 - 19030, Г. Ф. Морозова (1867 - 1930), В. М. Сукочова (1880 - 1967). У середині XX ст. проблеми охорони навколишнього середовища і природних ресурсів привернули увагу світової спільноти. (Результатами збільшення антропогенного навантаження втратили 2 млн. га продуктивних земель, перетворених в пустелі, бендленди. Сьогодні практично всі придатні землеробства землі, розорані) Початок руху за збереження довкілля часто пов'язують із публікаціями у 60-х роках книги Рейчел Ларсон про забруднення навколишнього середовища, Мовчазна весна». Відгуком міжнародного співтовариства на появу екологічного руху стала Конференція ООН з навколишнього середовища в Стокгольмі в 1972 році. В 1989 році Комісією ООН із довкілля під керівництвом Гру Брундландта дано загальноприйняте означення збалансованого розвитку. Збалансований розвиток - це розвиток, який дає змогу на довгостроковій основі забезпечити стабільне економічне зростання, що не призводить до де граційних змін у навколишньому середовищі; вхід на рівень стійкого розвитку, розрахований на задоволення потреб як сучасного, так і майбутнього поколінь. 1992 р. Конференція ООН з питань довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 р. „Порядок денний XXI століття". 2000 р. Саміт Тисячоліття (визначити пріорітетні цілі з розвитку людства) 2002 р. у Йоганнесбурзі Всесвітній саміт зі стійкого розвитку. 2003 р. в Києві екологічний форум „Довкілля для Європи" На сьогодні в Україні створено декілька активно діючих природоохоронних товариств, асоціацій, видаються спеціальні „екологічні" часописи і газети, Верховною Радою України прийнято ряд законів, спрямованих на вирішення екологічних проблем; у всіх навчальних закладах у свідомості молоді формуються засади екологічної культури. Нині наука „екологія" має набути статус нової релігії. Лише такий глибокий переворот у свідомості людей допоможе вберегти цивілізацію від деградації і загибелі! / / спустошенням стане земля на мешканців Ті, через плід їхніх учинків. Старий Заповіт, Книга Пророка Михея 7:13] 5. Серед розділів сучасної екології відокремлюють загальну екологію як таку, що об'єднує різні екологічні знання.
Екологія Космосу Загальна Землі Біо гео соціо техно Біоекологія - вивчає найзагальніші закономірності взаємодії організмів, угрупувань із зовнішнім середовищем. Геоекологія - вивчає специфіку взаємовідносин організмів, середовища їх існування в різних географічних зонах (на суходолі, в океанах, в тундрі, горах, у пустелях...), дає екологічну характеристику різних географічних регіонів, областей, ландшафтів. Розглядає екологічні наслідки геологічних процесів, видобування корисних копалин. Техноекологія - найбільший блок прикладних екологічних напрямів, пов'язаних із такими об'єктами людської діяльності, як енергетика, промисловість, сільське господарство, транспорт, наука. Вона визначає обсяги, механізми і наслідки впливів на довкілля та здоров'я людини, розробляє регламентації природокористування і технічні засоби охорони природи, опікується проблемами утилізації відходів виробництва. Соціальна екологія - досліджує специфічну роль людини в довкіллі як не біологічного виду, а соціальної істоти, вивчає шляхи оптимізації взаємовідносин людського суспільства з природою, формує екологічну свідомість, формулює закони про екологічне природокористування.
Читайте також:
|
||||||||
|