• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Формування системи соціального захисту в Україні за нових політико-ідеологічних та соціально-економічних умов

Соціально-економічна ситуація в Україні у кінці 80-х і в 90-хроках XX ст.

Тема VII(лекції 8-9-10). СОЦІАЛЬНА РОБОТА У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

На початку 90-х років XX ст. у незалежній вже Україні соціальна робота починає формуватися як фахова діяльність. Цей процес супроводжується створенням мережі соціальних установ та закладів нового типу.Поштовхом до цього стали економічна криза і стрімке зростання соціальних проблем у суспільстві. Економічна криза спричинила появу безробіття (явного і прихованого), неповну зайнятість працюючих, багатомісячні затримки з виплатою заробітної плати, пенсій, стипендій, різке зниження рівня оплати праці і пенсій, зростання цін практично на всі товари і тарифів на всі послуги. Наслідком цього стали різке зниження рівня життяпереважної більшості населення, вимушена міграція, загострення криміногенної ситуації, спад рівня народжуваності та значне збільшення смертності, розпад інституту сім'ї, зростання проституції і професійного жебрацтва, дитячої безпритульності, захворюваності населення (особливо на СНІД, туберкульоз), передусім дитячої.

Промовистими щодо цього є хоч би такі статистичні дані: 70% українських родин живе (2000 р.) за порогом бідності (малозабезпеченості), заборгованість із заробітної плати в економіці країни (на 10.09.2000 р.) становила 5,8 млрд. грн., 7 467 тис. працівників своєчасно не отримують зарплати, середня тривалість життя людей похилого віку за період 1989 - 1999 рр. скоротилася на 2,8 року, причім різниця у тривалості життя жінок (73,4 р.) та чоловіків (62,8 р.) одна з найбільших у світі, частка людей старшого покоління (пенсійного віку) за той же період зросла у загальній структурі населення на 6,5%. Кількість пенсіонерів сягнула 15 млн. осіб (понад 30% населення України), з них 2,4 млн. -інвалідів. Передбачені на 1999 р. дуже скромні видатки згідно з Державною програмою соціального захисту інвалідів у сумі 110 млн. грн. профінансовано лише на 41%.

Рівень захворюваності дітей першого року життя зріс у 1999 р. порівняно з 1991 р. на 22%, а рівень інвалідності збільшився на 25,4%*. Кількість зареєстрованих безробітних на середину 2000 р. сягнула 1,5 млн. осіб. (4,5%) хоч за методикою міжнародної організації праці їх має бути 11%, а за оцінками українських фахівців (враховуючи приховане безробіття) - близько 30% працездатного населення у працездатному віці. Через відсутність роботи і відповідних доходів масового характеру (близько 100 тис. осіб на рік) набула еміграція. Унаслідок зазначених чинників населення України вже скоротилося на 2,8 млн. від 52,2 млн. осіб 1993 р. (найвищий рівень за всю історію країни) до 49,395 у 2000 р. Щорічне зменшення населення за цей період становило 300 - 390 тис. осіб. Якщо б ці темпи вимирання населення збереглися на майбутнє, то через 126-130 років мав би вмерти останній громадянин України.

Послаблення більшовицьких ідеологічних догм, перші кроки додемократизації політичного життя і ринкової економіки було зроблено в

" Зростання рівня захворюваності та інвалідності як дітей, так ідорослих в Україні значною мірою є наслідком чорнобильської катастрофи.

колишньому СРСР у другій половині 80-х років (роки. "Перебудови"). Тоді ж стала поглиблюватися соціально-економічна криза радянського суспільства. У відповідь на це уряд СРСР намічав і впроваджував деякі реформи у системі соціального забезпечення населення. Уряд незалежної України продовжив і поглибив ці реформи, які ще далеко не завершено, вони тривають. За останні роки з'явилися нові державні так і недержавні, служби, установи, організації, які надають різноманітні соціальні послуги.

Створена за ці роки мережа державних соціальних відомств України на кінець 1999 р. мала такий склад. Очолює її, координує діяльність, втілює у життя переважну частину державних заходів щодо соціального захисту нужденних Міністерство праці та соціальної політики, яке включає такі установи й заклади:

• державна служба зайнятості населення (мережа центрів зайнятості);

• мережа обласних та міських управлінь та районних відділів
соціального захисту,

• територіальні центри обслуговування пенсіонерів та одиноких
непрацездатних громадян;

• відділення соціальної допомоги;

• дитячі будинки-інтернати;

• будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;

• спеціальні будинки інтернати;

• психоневрологічні інтернати;

• пансіонати для ветеранів;

• протезно-ортопедичні заводи;

• заклади спеціальної освіти.

Другим суто соціальним відомством є Державний комітет у справах сім'ї та молоді, що має у своєму складі Український державний центр соціальних служб для молоді (УДЦССМ), обласні, міські та районні центри соціальних служб для молоді.

Міністерство освіта опікується школами-інтернатами для дітей-сиріт, а також спеціалізованими школами-інтернатами для дітей з різними видами захворювань і дітей, які мають складнощі у навчанні, а Міністерство внутрішніх справ має у своєму складі спеціалізовані приймальники-розподільники для неповнолітніх, кімнати, тимчасового перебування та притулки для неповнолітніх, служби у справах неповнолітніх, підпорядковані районним, міським державним адміністраціям. З'явилися за останній час і недержавні притулки. За станом на 1.06.1998 р., в Україні було 68 притулків усіх типів, а також 21 кімната тимчасового перебування дітей.

Слід зазначити, що в широкому розумінні до соціальних слід віднести і всі установи та заклади міністерства охорони здоров'я, міністерства освіти, виховно-трудові колонії міністерства внутрішніх справ, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки їхня діяльність спрямована на розв'язання соціальних проблем населення і фінансується за рахунок держави. Щоправда, це не стосується значного тепер вже контингенту студентів і учнів державних навчальних закладів і клієнтів державних медичних закладів, що самі оплачують надані їм послуги.

Функції створеної в Україні системи соціального захисту можна було б згрупувати (за О. Івановою та Т. Семигіною) так.

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Поняття соціального процесу.
6. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
7. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
8. IV. Розподіл нервової системи
9. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
10. IV. Філогенез кровоносної системи
11. POS-системи
12. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок

Переглядів: 1150