Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Політичні партії як важливий елемент політичної системи України.

 

Окрім держави як головного елемента політичної системи, у ній істотну роль відіграють недержавні структури, особливо політичні партії. З огляду на те, що формвання партій як інституту політичної системи в Україні ще не завершилось, їм варто привернути більшке уваги.

Соціальна диференціація суспільства, його поділ на величезну кількість соціальних груп, кожна з яких має специфічні економічні, культурні і т.д. інтереси, створює потребу у представництві, врахуванні цих інтересів у курсах державної політики. Фактично, йдеться про встановлення стабільних каналів взаємозв’язку між громадянським суспільством і державою. Одним з найефективніших і найпоширеніших каналів такого взаємозв’язку є політична партія. Причому політичні партії виникають як продукт громадянського суспільства, але, водночас, в процесі свого функціонування виступають одним з найважливіших елементів політичної системи.

Що ж вважати політичною партією? Інколи політичними партіями називають станові і, навіть, територіальні форми самоорганізації громадян Стародавньої Греції та Риму; партії торі і вігів в Англії; політичні клуби часів Великої французької революції. В Нові часи партіями часто називали об’єднання депутатів-однодумців у парламентах, тобто те, що в ХХ – ХХІ ст. прийнято називати фракціями – ми звикли до того, що парламентські фракції створюються на основі політичних партій, а не навпаки. Отже, уявлення про сутність політичних партій історично змінюється. Усі перераховані вище інститути ми можемо назвати лише протопартіями. Сучасного, звичного для нас вигляду партії набувають у другій половині ХІХ ст. В цей час в багатьох європейських країнах утверджуються конституційні режими, створюються представницькі органи влади, що супроводжується виходом на політичну арену робітничого класу та інших менш заможних верств населення. Партії перестають бути клубами для вибраних. Цей процес супроводжується висуненням правових вимог до політичних партій, що організаційно оформлюється в інститут реєстрації політичних партій.

Безперечно, кожна країна встановлює свої вимоги щодо політичних партій, проте, можна виділити декілька стандартних завдань, що стоять перед групою осіб, які хочуть створити партію:

наявність статуту, що розкриває організаційні засади партії;

наявність програми, що містить ідеологічні засади;

відсутність у програмі положень, що закликають до повалення існуючого в країні ладу (те, що партія хоче зареєструватись, вже свідчить про те, що вона погоджується „грати за правилами”), або розпалюють міжнаціональну чи міжрелігійну ворожнечу;

відсутність у партійній структурі воєнізованих формувань (це є прерогативою держави).

Отже, отримавши можливість зареєструватись, політична партія перетворюється на політичну та юридичну одиницю, яка може єдиним фронтом всіх своїх членів вирушати у похід за владою. Саме це, останнє твердження вказує на принципову відмінність сучасної політичної партії від усіх інших форм громадсько-політичних об’єднань громадян, оскільки мета партії – влада, отримавши яку можна реалізувати свою програму. Однією з таких форм є громадсько-політичні рухи. Розглянемо основні відмінності між політичною партією і громадсько-політичним рухом:

- метою будь-якої партії є влада – рухи безпосередньо за владу не змагаються, здійснюючи лише тиск на неї;

- партії формуються людьми, об’єднаними політичною ідеологією – рухи створюють люди з різними суспільно-політичними поглядами, об’єднані необхідністю вирішити одну суспільну проблему;

- наслідком цього є те, що партії, зазвичай, є значно більш стійкими, довготривалими об’єднаннями – рухи у разі вирішення (чи тривалої неможливості вирішення) „своєї” проблеми розпадаються або стають основою для утворення політичних партій;

- партії мають більш-менш чітку організаційну структуру – у рухах організаційна структура зазвичай відсутня або майже відсутня.

Можна зробити висновок, що політична партія – форма організованої участі громадян у політиці, що виражає інтереси певних соціальних груп, спирається на ідеологію і ставить за мету здобуття, реалізацію та утримання влади або здійснення впливу на неї.

Для кращого розуміння сутності діяльності політичних партій та їх місця в політичній системі, розглянемо їх суспільні функції.

Первинною функцією політичних партій є виявлення та представництво групових інтересів, їх врахування і реалізація через курси державної політики. Значною мірою інші функції партій є вторинними, пов’язаними із реалізацією вищевказаної (функції). До них належать:

- підготовка і проведення виборчих кампаній;

- розробка ідеологій як бази для формування політичних курсів;

- політична соціалізація як наслідок популяризації партією своїх поглядів і дій;

- участь у формуванні владних структур;

- добір і підготовка кадрів для державних структур.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  6. III. Українські ліберальні партії.
  7. IV. Розподіл нервової системи
  8. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  9. IV. Філогенез кровоносної системи
  10. POS-системи
  11. VI. Філогенез нервової системи
  12. А/. Верховна Рада України.




Переглядів: 623

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Органи державної влади. | Типи політичних партій та партійних систем в Україні. Формування багатопартійності в Україні як чинник розвитку політичної системи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.