• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть управлінської діяльності полягає у здійс­ненні впливу на процес шляхом прийняття рішень.

Необхідність управління пов'язана з процесами поділу праці на підприємстві і відокремленням управлінської пра­ці від виконавчої.

Зростання значення фактора управління в епоху науко­во-технічної революції послужило основою для появи кон­цепції «менеджеріальної революції», згідно з якою влада переходить від власників до управлінців.

Основоположником управління вважається американсь­кий інженер і дослідник Ф. Тейлор (1856-1915). Запропоно­вана ним раціоналізація праці і відносин на виробництві дозволила докорінно змінити організацію і управління, а значить, і ефективність виробництва. Ф. Тейлор розглядав управління як «мистецтво знати точно, що слід зробити і як це зробити найкращим і найдешевшим способом».

Сьогодні у світовій практиці використовують три інст­рументи управління: ієрархію, культуру і ринок. Кожен з них є домінуючим в тій чи іншій економічній системі, на­приклад, ієрархія в адміністративно-командній економіці.

Наука управління за останні два-три десятиріччя пережи­ла більш глибокі зміни, ніж за весь попередній період свого розвитку. Вдосконаленню управлінської практики посприяв прогрес в оргтехніці, і те, що відбувається сьогодні в теорії і практиці управління, називається «тихою управлінською революцією». її початок збігся із вступом західного суспіль­ства в інформаційну стадію. На зміну старій раціоналістичній концепції управління приходить нова неформальна, яку прийнято називати маркетинговою, інформаційною.

Суть раціоналістичної концепції полягає в перекона­ності, що успіх фірми залежить від раціональної організації виробництва, зниження затрат за рахунок використання внутрівиробничих резервів, ефективності використання виробничих ресурсів, тобто від внутрішніх факторів. Фір­ма розглядається як закрита система, мета і завдання якої є заданими і стабільними протягом тривалого часу. Основа стратегії такої фірми - поглиблення спеціалізації виробни­цтва, організаційна структура будується за функціональним принципом, вирішальне значення має контроль.

Неформальна концепція має за основу ситуаційний під-чі д до управління. Фірма розглядається як живий організм, нк відкрита система, головна передумова успіху якої ле­жить поза нею. Успіх пов'язується з тим, наскільки успішно фірма вписується в зовнішнє середовище (економічне, соці-ішьно-політичне, науково-технічне) і пристосовується до ньо-і о. Ситуаційний підхід до управління означає, що вся внутрі­шня будова системи управління є відповіддю на різні впливи нинішнього середовища. Організаційні механізми пристосо­вуються до нових проблем і вироблення нових рішень.

Реалізацією цього нового підходу стало стратегічне управління, яке передбачає врахування майбутніх станів середовища для розробки стратегії розвитку фірми.

Зміст управління визначається суспільною діяльністю людей, і тому, як особливий вид трудової діяльності, воно виконує ряд функцій:

Вивчення потреб споживачів та закономірностей їх формування передбачає врахування різноманітності потреб, які змінюються. Тому з цією функцією межують функції маркетингу та інновацій. Вони спрямовані на залучення нових споживачів, створення нових ринків збуту, форму­вання нових потреб у потенційних клієнтів, що пов'язане з розробкою нових видів продукції.

3 точки зору необхідності задоволення потреб, слід користуватись принципом - максимум результативності при раціональних витратах. Управління за допомогою цієїфункції повинно забезпечувати відповідність мети вироб­ництва засобам її досягнення.

3. Планування - це процес визначення мети діяльності, передбачення майбутнього розвитку та спрямування інди­відуальних і колективних цілей (завдань) на одержання за­гального кінцевого результату.

4. Організація передбачає формування структури керо­ваної системи, розподіл завдань, повноважень і відпові­дальності між працівниками підприємства для досягнення загальної мети діяльності.

5. Мотивація - це причина, яка спонукає членів трудо­вого колективу до спільних погоджених дій з метою забез­печення досягнення поставленої мети. На підприємстві по­винні бути створені такі умови, за яких виконавці відчува­тимуть, що вони задовольнять свої особисті потреби тільки тоді, коли буде досягнута ціль підприємства в цілому.

6. Контролююча функція полягає у встановленні пара­метрів діяльності підприємства, їх вимірюванні та порів­нянні із запланованими, а за необхідності - коригуванні цієї діяльності для поліпшення результатів роботи.

Ці основні функції тісно пов'язані між собою в єдиному процесі управління. Ігнорування вивчення потреб спожива­чів, можливостей ресурсного забезпечення їх задоволення, незадовільне планування, слабка мотивація тощо негативно впливають на кінцеві показники діяльності.

Принципи управління, які є актуальними і сьогодні, роз­робив сучасник Ф. Тейлора француз А. Файоль. Всі здійс­нювані на підприємстві операції він поділив на шість груп:

· технічні;

· комерційні;

· фінансові;

· обчислювальні;

· охорона майна і осіб;

· адміністративні.
Власне до управління він відніс останню групу і вважав, що процес управління полягає в тому, щоб: передбачати, організовувати, узгоджувати, розпоряджатися,контролювати.

В управлінні сучасною економікою зазвичай керуються такими принципами:

►чіткий розподіл праці;

►додержання дисципліни і порядку;

►повноваження і відповідальність;

►використання мотивації високопродуктивної праці;

►забезпечення рівної справедливості для всіх;

►впевненість у постійності і стабільності роботи;

►дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно
* ієрархічним ланцюгом;

►заохочення ініціативи.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I визначення впливу окремих факторів
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. II. Поняття соціального процесу.
6. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
7. IV. План навчального процесу.
8. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
9. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
10. Iзобаричний процес
11. Iзотермiчний процес
12. Iзохоричний процес

Переглядів: 2737