Характеристика капітальних вкладень підприємства

Інвестиціями, які забезпечують підприємству зміцнення і розвиток його матеріально-технічної бази, впровадження но¬вих технологій виробництва, зростання потужностей, є капітальні вкладення або виробничі інвестиції.

Під капітальними вкладеннями розуміють сукупність од¬норазових витрат, що спрямовуються на просте і розширене відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфра¬структури підприємства.

До складу капіталовкладень включають витрати на будівни¬цтво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на при¬дбання обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Велика різноманітність капітальних вкладень потребує їх правильної класифікації. З метою планування, обліку і контро¬лю капітальні вкладення класифікують за такими ознаками: відтворювальна структура, технологічна структура, призна¬чення, галузева належність, спосіб ведення робіт, джерела фі¬нансування, форми власності (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Класифікація капітальних вкладень підприємства

Відтворювальна структура капітальних вкладень відо¬бражає співвідношення довгострокових витрат підприємства на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння і підтримання потужностей діючих підпри¬ємств.

До нового будівництва належить спорудження на нових майданчиках об'єктів основного, допоміжного і невиробничо¬го призначення новостворюваних підприємств, а також філіа¬лів та окремих виробництв, що здійснюються з метою ство¬рення нової виробничої потужності і які після введення в екс¬плуатацію знаходитимуться на самостійному балансі.

Розширення діючих підприємств передбачає будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також бу¬дівництво нових і розширення існуючих окремих виробничих цехів та об'єктів основних фондів на території діючих підпри¬ємств та прилеглих до них майданчиках. Розширенням є також будівництво філій та виробництв, які після введення в експлу¬атацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.

Під реконструкцією діючих підприємств розуміють пере¬будову існуючих цехів та об'єктів основних фондів, пов'язану з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки та техніки.

Технічне переозброєння діючих підприємств - це комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня окремих ви¬робництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації таавтоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, продуктивнішим.

Підтримання потужностей діючого підприємства перед¬бачає проведення робіт з відновлення основних фондів, що ви¬бувають у процесі виробничої діяльності.

За технологічною структурою капіталовкладення поді¬ляються на витрати, пов'язані з будівельними і монтажними роботами, придбанням усіх видів устаткування, інструменту та інвентарю, іншими капітальними роботами та послугами.

До будівельних належать роботи зі спорудження, перебудо¬ви, розширення і відновлення існуючих будівель та споруд або їх окремих частин і пов'язані з ними роботи з монтажу збірних залізобетонних, металевих, дерев'яних та інших будівельних конструкцій, що входять до складу будівель і споруд, а також спеціальні (електромонтажні, сантехнічні, меліоративні тощо) та інші роботи, які відносять до будівництва будівель і споруд.

Монтажними є роботи, пов'язані зі складанням та встано¬вленням технологічного, енергетичного, підйомно-транспорт¬ного та іншого устаткування, що може експлуатуватись лише після його встановлення на фундамент.

До витрат на обладнання, інструмент, інвентар нале¬жать: вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транс¬портного та всіх інших видів устаткування (верстатів, пресів, двигунів, генераторів, насосів тощо); транспортних засобів, технологічно пов'язаних з процесом виробництва (борошновозів, панелевозів, електрокарів тощо); обладнання для лабора¬торій, майстерень, дослідницьких установок тощо; вартість виробничого інструменту та інвентарю, у тому числі малоцін¬ного і швидкозношуваного, яке включається до кошторисів на будівництво як перший комплект для підприємств та об'єктів, що будуються.

Устаткування поділяють на таке, що потребує і не потребує монтажу.

До складу устаткування, що потребує монтажу, нале¬жить устаткування, яке може бути введене у дію лише після складання його частин і прикріплення до фундаменту чи ін¬ших конструкцій будівель і споруд (конвеєрні лінії тощо).

До устаткування, що не потребує монтажу, відносять вер¬стати та машини, які не потребують витрат на установку та прикріплення до фундаменту або інших конструкцій будівель і споруд (автомобілі, тепловози, інші транспортні засоби, вер¬стати, що стоять вільно, обчислювальна техніка тощо).

До складу інших капітальних робіт і витрат включають проектно-пошукові роботи, які проводяться за рахунок капіталь¬них вкладень, а також витрати на утримання дирекції підпри¬ємств, що будуються, витрати, пов'язані з формуванням штату робітників, інші роботи і витрати, передбачені в кошторисі бу¬дівництва.

За призначенням капітальні вкладення поділяються на та¬кі, що спрямовані для виробничого і невиробничого викорис¬тання.

До капіталовкладень виробничого призначення включають вкладення капіталу в об'єкти, які після завершення їх будівни¬цтва будуть функціонувати у сфері матеріального та нематері¬ального виробництва: у промисловості, сільському господарс¬тві, будівництві, на транспорті, зв'язку тощо.

До капіталовкладень невиробничого призначення відносять вкладення капіталу в об'єкти житлового та комунального гос¬подарства, установи охорони здоров'я, фізичної культури, со¬ціального забезпечення, освіти тощо.

За галузевою належністю капітальні вкладення поділяють на такі, що здійснюються у промисловості, сільському госпо¬дарстві, транспорті, будівництві та інших галузях господарства країни.

За способом здійснення будівельно-монтажних робіт(БМР) капіталовкладення поділяють на такі, що виконуються підрядним і господарським способами.

Підрядний спосіб ведення будівельно-монтажних робіт пе¬редбачає виконання їх постійно діючими спеціалізованими під¬рядними будівельно-монтажними організаціями. Підприємст¬ва, для яких створюються основні фонди і які здійснюють для цього певні вкладення капіталу, називаються забудовниками.

При господарському способі будівництво здійснюється са¬мим підприємством-забудовником. При цьому роботи на об'єкті будівництва ведуться власними силами та засобами підприємства нарівні з основною виробничою діяльністю.

При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторисна вартість будівництва, яка об¬числюється згідно зі встановленими цінами, тарифами і розцін¬ками на БМР і є ціною на спорудження об'єкта.

За формою власностірозрізняють державні та приватні капітальні вкладення. Державні капіталовкладення здійсню¬ються за рахунок державних коштів і призначені для виконан¬ня державних програм розвитку окремих галузей господарства і підприємств. Приватні капіталовкладення фінансуються за рахунок як власних коштів підприємств, організацій, так і з залученням зовнішніх джерел (позики, кредити). Метою здійснення при¬ватних капіталовкладень є зміцнення підприємствами своєї позиції на ринку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інвестиції класифікують за різними ознаками.	\|	Оцінка ефективності капітальних вкладень підприємства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.