• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальна характеристика сучасного стану інформаційних систем управління підприємствами.

Перехід України на ринкові форми розвитку призвів до того, що останні декілька років були ознаменовані значним розвитком інтересу до комп’ютерних систем, що спроможні забезпечити ефективне управління підприємством. Причому попит продовжує рости саме на інтегровані системи управління — автоматизація окремої функції, як то бухгалтерський облік або збут готової продукції, рахується вже пройденим етапом для багатьох підприємств.

І хоча ринок подібних інтегрованих систем формується поступово, досить часто можна зустріти в списку учасників тендера на вибір системи, наприклад, для середнього промислового підприємства (які як в Україні, так і у усьому світі переважна більшість) SAP/R3, Platinum, ПАРУС і “1С – підприємство” одночасно.

Для розроблювачів і розповсюджувачів інтегрованих систем у США і Західній Європі існування такого списку — нонсенс. Більшість підприємств добре знає основних діючих осіб саме в тому сегменті ринку, що максимально відповідає діяльності конкретного підприємства. Вибір проводиться з 2-4-х систем одного або близьких класів. Інші — просто не розглядаються. Такий підхід значно спрощує самому процедуру вибору і знижує часові і грошові витрати підприємства, що зрештою, сприяє прийняттю більш ефективного рішення.

В наших умовах дуже проблематично відповісти на запитання, хто саме виграє подібний тендер: швидше за все — ніхто, тому що при ближньому розгляді захочеться взяти ціну системи “1С – підприємство” і функціональні можливості SAP/R3, що в принципі неможливо.

Сьогоднішній стан ринку комп’ютерних систем в Україні обумовлений, в першу чергу, історичним розвитком українських систем, приходом західних розроблювачів і партнерів на ринок і активну експансію російських систем.

Більшість інформаційних систем почала з’являтись в нашій країні на рубежі 90-х років, коли, з одержанням більшої свободи у веденні бізнесу підприємства і фірми стали задумуватися про комп’ютеризацію. В силу об’єктивних причин ринкової економіки першими змогли виділити необхідні фінансові кошти підприємства торгівлі і сфери послуг. Промисловість значно відставала через більш тривалий цикл оборотності капіталу і багатьох інших причин.

Саме тому практично всі системи почали розвиватися як облікові бухгалтерські системи. Багато з них продовжують залишатися чисто обліковими, дозволяючи автоматизувати одну або декілька функцій підприємства, але не даючи цілісної картини для управління підприємством.

Тільки одиничні розробники (а їх усього більш сотні) змогли адекватно передбачити розвиток подій і віддали перевагу еволюційному якісному росту простому збільшенню продажу «коробкових» рішень, вкладуючи засобу в розвиток систем і науково-дослідні роботи. Західні системи перетерплювали складність іншого масштабу. Перші спроби прорватися на український ринок, що здавався «багатим і багатообіцяючим», були зроблені на початку 90-х років. Спочатку були створені невеличкі представництва або були підписані партнерські угоди з місцевими компаніями. Потім експансія набула більш масованого характеру, і на вітчизняні фірми і підприємства обрушилася вся міць типової західної рекламної компанії. Незнайома, але дратівлива з одночасною обіцянкою повного добробуту, за умови вкладення 1-2-х мільйонів доларів, компанія мала визначений успіх.

Проте перші спроби впровадження показали, що реклама рекламою, але і працювати також варто вміти. І добре б було одночасно з західним програмним продуктом мати навчений персонал, провести локалізацію і настроювання системи на «дуже динамічні» вимоги законодавства і бухгалтерського обліку. Тому перші 2-4 року були витрачені західними постачальниками на одержання досвіду і приведення систем у відповідність із місцевими вимогами.

Не претендуючи на винесення якогось остаточного рішення про готовність тієї або іншої системи до всіх перипетій місцевого ринку, можна сказати, що перший етап адаптації частково або цілком пройдений практично всіма серйозними постачальниками, що вирішили спробувати щастя на просторах колишнього СРСР.

Одночасно відбувається процес зближення вітчизняних і західних систем, що успішно конкурують за право працювати на підприємствах.

У табл. 9.1 приведений один із підходів до класифікації інформаційних систем управління підприємствами.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. ERP і управління можливостями бізнесу
3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
4. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
5. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
6. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
7. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
8. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
9. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
10. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
11. III етап. Системний підхід
12. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ

Переглядів: 1061