Система оподаткування.

Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт, частину якого використовує держава , який переходить у її власність у вигляді різного роду платежів. Саме ця частина валового внутрішнього продукту, яка переходить у власність держави, і складає державні доходи, якими можуть розпоряджатися органи державної влади.

Державні доходи – це різноманітні грошові надходження, які в процесі розподілу і перерозподілу національного доходу надходять державі і використовуються нею для здійснення своїх завдань і функцій.

Податок – це встановлений законом, для досягнення загальнодержавних або місцевого значення цілей, обов’язковий індивідуальний безвідплатний грошовий платіж, який вноситься юридичними та фізичними особами до Державного чи місцевого бюджетів за наявності матеріальних передумов (доходу, прибутку чи майна) у чітко визначені строки та у передбачених законодавством розмірах і не призначений для конкретних витрат.

Визначення податку як правової категорії мусить містити головну ознаку фінансових відносин.

Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податок є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду коштів, необхідного для здійснення державою своїх функцій.

Податок – категорія не тільки економічна, але й правова, оскільки встановлюється виключно вищим органом державної законодавчої влади і базується на актах вищої юридичної сили.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

На зміну багатьох спеціальних законів щодо оподаткування було прийнято 2 грудня 2010 року Податковий кодекс України, що набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Кожна держава встановлює власну систему оподаткування, тобто визначає:

1) платників податків;

2) об’єкти оподаткування;

3) види податків і порядок їх сплати.

Тип системи оподаткування визначається співвідношенням чотирьох секторів формування податків і зборів (обов’язкових платежів):

1) державного; 2) комерційного; 3) фінансового сектора; 4) населення.

Систему оподаткування в Україні умовно можна поділити на три підсистеми, в яких знаходять своє відображення сукупність діючих на території України податків, зборів та інших обов’язкових платежів:

1. Підсистема оподаткування юридичних осіб (підприємств).

2. Підсистема оподаткування фізичних осіб.

3. Внески до державних цільових фондів.

Самостійна робота – 2 год.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура бюджетної системи України	\|	Види податків і зборів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.