Поняття та ознаки злочину, класифікація злочинів, склад злочину.

Особлива частинавключає 20 роздiлiв, систематизованих за групами спорiднених суспiльних вiдносин. Наприклад, в роздiлi І. Злочини проти основ нацiональної безпеки

України передбачено вiдповiдальнiсть за элочини, що посягають на основнi цiнностi української державностi. У роздiлi ІІ. «Злочини проти життя i здоров’я особи>> вмiщено статтi, норми яких охороняють людину, й життя i здоров’я, честь і гiднiсть, недоторканнiсть i безпеку.

Статтi КК України, норми яких охороняють основнi права і свободи людини, об’єднанi в роздiлi V. Злочини проти виборчих, трудових та iнших особистих прав i свобод людини і громадянина. Подiл Особливої частини КК України на роздiли робить його зручним для користування.

Змiст окремих частин у статтях, що належать до Загальної частини, характеризується великою рiзноманiтнiстю. Найчастiше в них роэкривається змiст вiдповiдної норми, ви значаються особливостi її застосування за якихось умов або встановлюються випадки незастосування цiєї норми чи виключення її з дiї. Так, у ч. 1 ст. 55 вказано строк, на який може бути призначене покарання у виглядi позбавлення права обiймати певнi посади чи займатися певною дiяльнiстю.

В абсолютнiй бiльшостi норм Особливоi частини встановлена кримінальна вiдповiдальнiсть за окремi види злочинiв. Тому їхня структура однорiдна i складається, як правило, iз двох елементiв — диспозицiї i санкцiї.

Диспозiщiсю називаеєься частина норми Особливої частини, в якiй визначається змiст злочинного дiяння. За вчинений злочин у законi залежно вiд його суспiльної небезпеч ностi встановлено санкцiю.

У санкцii визначаеться вид i розмiр покарання за склад дiяння, зазначений в диспозицiї. За видом i розмiром покарання можна встановити, якої тяжкостi злочин вчинено — особливо тяжкий, тяжкий чи середньої або невеликої тяжкостi.

У КК України застосовуються вiдносно-визначенi та альтернативнi санкцiї. Вiдносно-визначеною є санкцiя, що має один вид покарання i вказує його нижчу та вищу межi.

Розрiзняють два види вiдносно-визначених санкцiй:

1) нижчою (мiнiмумом) i

2) вищою (максимумом) межами покарання (на строк вiд 1 до 5 р.цьому разi в законi передбаченi нижча та вища межi певното покарання.

Злочин— це вчинок людини. Йому притаманнi всi тi об’єктивнi та суб’єктивнi ознаки, що характеризують поведiнку людини. Це фiзичнi властивостi (рух або утримання вiд нього); психологiчнi властивостi (наявнiсть свiдомостi, волi, мотивацiї, поведiнки, цiлеспрямованiсть або спонтаннiсть) тощо.

У кримiнальному правi поняття злочину є фундаментальною категорiєю, оскiльки воно лежить в основi всiх кримiнально-правових iнститутiв.

Злочин — це суспiльно небезпечне i передбачене кримiнальним законом дiяння.

КК України дає саме таке його визначення. Стаття 11 встановлює: «Злочином є передбачене цим Кодексом суспiльно небезпечне винне дiяння (дiя або бездiяльнiсть), вчинене суб’єктом злочину.

У зазначенiй статтi закрiпленi три ознаки злочину: а) суспiльна небезпечнiсть дiяння, б) виннiсть i в) передбаченiсть дiяння в законi про кримiнальну вiдповiдальнiсть. Першi двi ознаки — суспiлъна небезпечнiсть i виннiсть — є матерiальними, що розкривають соцiально-психологiчну природу злочину; третя — формальна, що вiдбиває юридичну природу злочину, тобто його протиправнiсть.

Таким чином, поняттiтя элочину можна визначити як суспiльно небезпечне, винне, протиправне та кримiнально каране дiяння (дiя чи бездiяльнiсть), вчинене суб’єктом влочину.

Кримiнальна вiдповiдальнисть настає тiльки за наявностi вини, що випливає із ст. 62 Конституцiї України.

Особа вважається невинуватою у вчиненнi элочину i не може бути пiддана кримiнальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку i встановлено обвину вальним вироком суду (ч. 2 ст. 2 КК України). Вина визначає стiйкий, випадковий чи ситуативний характер дiяння і ступiнь його тяжкостi.

Протиправнiсть— це формальна ознака злочину. Вона означає обов’язок передбачення його в криминальному законi. Кримiнальна протиправнiсть складає правову оцiнку суспiльної небезпечностi злочину, що закрiплена в конкретнiй нормi закону. Кримiнальний закон дає вичерпний перелiк злочинiв. Будь-яке дiяння, що становить небезпеку для суспiльства, але за нього не передбачена кримiнальна вiдповi дальнiсть, не може розглядатися як злочин.

Одним з елементiв протиправностi є каранiсть злочину. Каранiсть злочину випливає iз суспiльної небезпечностi та протиправностi дiяння

У ч. 1 ст. 12 КК України залежно вiд ступеня тяжкостi злочини подiляються на злочини невеликої тяжкостi, середньої тяжкостi, тяжкi та особливо тяжкi.

1. Злочином невеликої тяжкостi є злочин, за який передбачене покарання у видi позбавлення волi на строк не бiльше двох рокiв, або iнше, бiльш м’яке покарання.

2. Злочином середньої тяжкостi є злочин, за який передбачене покарання у видi позбавлення волi на строк не бiльше п’яти рокiв.

3. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у видi позбавлеквя вот на строк не бiльше десяти років.

4. Особливо тяжким злочином с злочин, за який передбачене покарання у видi позбавлення волi на строк понад десять рокiв або довiчного позбавлення волi.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роздiл ХV.Особливостi кримiнальної вiдповідальності та покарання неповнолітніх	\|	Склад злочину, його елементи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.