МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Морфема як мінімальна значуща частина в структурі слова. Види морфем
За В.Горпиничем: Морфема — це мінімальна узагальнююча нелінійна значеннєва одиниця, яка реалізується в морфах. Наприклад: коренева морфема у словоформах рука, руці, ручний представлена морфами рук-, руц>-, руч-; суфіксальна морфема у словоформах свисток, свистка представлена морфами -ок-, ‑к-, флексійна морфема родового відмінка у словоформах Чернівців, Чернівець представлена морфами -ів і -0 (нульовим морфом). Отже, в тексті морфема рук-/ц-/ч- реалізується в морфах рук-, руц'-, руч-; морфема -ок-/-к у морфах -ок-, -к-; морфема -ів/-0 —у морфах -ів, -0. Можна говорити, що морфема складається з морфів, а морфи є компонентами морфеми. Поєднання морфів формує словоформу. Вона в тексті є представником слова, так само і морф у словоформі є представником морфеми слова. Однотипні морфи (кореневі, суфіксальні, префіксальні) різних словоформ об'єднуються в одну морфему, якщо ці морфи тотожні за значенням і близькі (подібні, споріднені) за фонемним складом. Наприклад: кореневі морфи ног-, ніг-, ніж-, но/з'/у словоформах нога, ніг, ніжка, нозі об'єднуються в кореневу морфему ног/ніг-/ж-/з'-, тобто всі ці словоформи мають ту саму кореневу морфему (корінь), яка в тексті реалізується чотирма морфами ніг-, ног-, ніж:-, но/з>/; суфіксальні морфи -ець і -ц- і у словоформах українець/українці, -чик і -ик (моторчик/кущик), ‑ан-и і -чан-и (кияни/чернігівча- ни), -ств-о і -єство (багатство/уболсество) становлять відповідні суфіксальні морфеми (суфікси); префіксальні морфи з- і зі- у словоформах з 'єднати і зіставити також становлять одну префіксальну морфему (префікс); флексійні морфи -а і -ая у словоформах чорнява/чорнявая становлять одну морфему. Морфема може бути представлена і єдиним морфом, наприклад флексійна морфема -у (в дієсловах 1-ї особи однини теперішнього часу) реалізується лише єдиним морфом -у. пиш-у, нес-у, читай-у. В усіх цих прикладах морфи, що об'єднуються в морфеми, є тотожними за значенням: 1) кореневі морфи ног-, ніг-, ніж-, но/з'/ означають частину тіла людини чи тварини; 2) суфіксальні морфи -ець і -ц-і вказують на осіб за національністю, місцем проживання чи іншими ознаками (полтавець, полтавці); 3) суфіксальні морфи -чик та -ик мають зменшувально-пестливе значення (моторчик — кущик)', 4) флексійні морфи -а та -ая вказують на називний відмінок прикметників жіночого роду (добра — добрая). Разом з тим за формою вони не тотожні, а лише подібні, близькі й обов'язково споріднені, тобто фонемна будова морфів морфеми має споріднену основу, але з частковими відмінностями. Наприклад, морфи -ан-и і -чан-и спільні, мають споріднений елемент -ан- і часткову відмінність — фонему ІчІ. Можливі такі часткові відмінності між морфами: 1) різні фонеми в одній і тій самій позиції кількох багатофонемних подібних морфів: рук-/руч-/руц'-; -чик/-щик, пол-/піл'- (поле —Добро- пілчя); 2) відсутність внутрішньої фонеми одного морфа в іншому: день — дня, сон — сну; 3) наявність додаткової фонеми при спільній частині кількох морфів у препозиції або постпозиції: -ок/-к-и (мішок — мішки), ‑чук/ук (Іванчук — Личук), з-/зі- (з'єднати — зібрати), від-/віді- (віддати — відіслати), -ств-о/-еств-о (людство — божество).
За М.Плющ: Кожна одиниця мови має свою структуру, яку утворюють взаємопов'язані і співвідносні елементи значення і вираження (крім фонеми). Слово як морфологічна одиниця-конструкція — це єдність взаємопов'язаних і співвідносних морфем, які його утворюють. Морфема (грец. цорсрг| — вигляд, форма) — це найменша неподільна значуща частина слова. Морфема є носієм певного лексичного чи граматичного значення і регулярно відтворюється у процесі мовлення відповідно до моделей слів, властивих певній мові. Наприклад, у слові братній виділяються три морфеми: брат-н-ій; перша з них наявна в споріднених словах брат, братів, брататися, братство; друга — властива прикметникам відіменникового творення на зразок муж-н-ій, друж-н-ій (від друг), а третя — функціонує в усіх прикметниках м'якої групи в називному відмінку. Читайте також:
|
||||||||
|