Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Морфема як мінімальна значуща частина в структурі слова. Види морфем

 

За В.Горпиничем: Морфема — це мінімальна узагальнююча нелінійна значеннєва одиниця, яка реалізується в морфах. Наприклад: коренева морфема у словоформах рука, руці, ручний представлена морфами рук-, руц>-, руч-; суфіксальна морфема у словоформах свисток, свистка представлена морфами -ок-, ‑к-, флексійна морфема родового відмінка у словоформах Чернівців, Чернівець представлена морфами -ів і -0 (нульовим морфом). Отже, в тексті морфема рук-/ц-/ч- реалізується в морфах рук-, руц'-, руч-; морфема -ок-/-к у морфах -ок-, -к-; морфема -ів/-0 —у морфах -ів, -0. Можна говорити, що морфема складається з морфів, а морфи є компонентами морфеми. Поєднання морфів формує словоформу. Вона в тексті є представником слова, так само і морф у словоформі є представником морфеми слова.

Однотипні морфи (кореневі, суфіксальні, префіксальні) різних словоформ об'єднуються в одну морфему, якщо ці морфи тотожні за значенням і близькі (подібні, споріднені) за фонемним складом. Наприклад: кореневі морфи ног-, ніг-, ніж-, но/з'/у словоформах нога, ніг, ніжка, нозі об'єднуються в кореневу морфему ног/ніг-/ж-/з'-, тобто всі ці словоформи мають ту саму кореневу морфему (корінь), яка в тексті реалізується чотирма морфами ніг-, ног-, ніж:-, но/з>/; суфіксальні морфи -ець і -ц- і у словоформах українець/українці, -чик і -ик (моторчик/кущик), ‑ан-и і -чан-и (кияни/чернігівча- ни), -ств-о і -єство (багатство/уболсество) становлять відповідні суфіксальні морфеми (суфікси); префіксальні морфи з- і зі- у словоформах з 'єднати і зіставити також становлять одну префіксальну морфему (префікс); флексійні морфи -а і -ая у словоформах чорнява/чорнявая становлять одну морфему. Морфема може бути представлена і єдиним морфом, наприклад флексійна морфема -у (в дієсловах 1-ї особи однини теперішнього часу) реалізується лише єдиним морфом -у. пиш-у, нес-у, читай-у.

В усіх цих прикладах морфи, що об'єднуються в морфеми, є тотожними за значенням: 1) кореневі морфи ног-, ніг-, ніж-, но/з'/ означають частину тіла людини чи тварини; 2) суфіксальні морфи -ець і -ц-і вказують на осіб за національністю, місцем проживання чи іншими ознаками (полтавець, полтавці); 3) суфіксальні морфи -чик та -ик мають зменшувально-пестливе значення (моторчик — кущик)', 4) флексійні морфи -а та -ая вказують на називний відмінок прикметників жіночого роду (добра — добрая). Разом з тим за формою вони не тотожні, а лише подібні, близькі й обов'язково споріднені, тобто фонемна будова морфів морфеми має споріднену основу, але з частковими відмінностями. Наприклад, морфи -ан-и і -чан-и спільні, мають споріднений елемент -ан- і часткову відмінність — фонему ІчІ. Можливі такі часткові відмінності між морфами: 1) різні фонеми в одній і тій самій позиції кількох багатофонемних подібних морфів: рук-/руч-/руц'-; -чик/-щик, пол-/піл'- (поле —Добро- пілчя); 2) відсутність внутрішньої фонеми одного морфа в іншому: день — дня, сон — сну; 3) наявність додаткової фонеми при спільній частині кількох морфів у препозиції або постпозиції: -ок/-к-и (мішок — мішки), ‑чук/ук (Іванчук — Личук), з-/зі- (з'єднати — зібрати), від-/віді- (віддати — відіслати), -ств-о/-еств-о (людство — божество).

 

За М.Плющ: Кожна одиниця мови має свою структуру, яку утворюють взаємопов'язані і співвідносні елементи значення і вираження (крім фонеми). Слово як морфологічна одиниця-конструкція — це єдність взаємопов'язаних і співвідносних морфем, які його утворюють.

Морфема (грец. цорсрг| — вигляд, форма) — це найменша неподільна значуща частина слова. Морфема є носієм певного лексичного чи граматичного значення і регулярно відтворюється у процесі мовлення відповідно до моделей слів, властивих певній мові. Наприклад, у слові братній виділяються три морфеми: брат-н-ій; перша з них наявна в споріднених словах брат, братів, брататися, братство; друга — властива прикметникам відіменникового творення на зразок муж-н-ій, друж-н-ій (від друг), а третя — функціонує в усіх прикметниках м'якої групи в називному відмінку.


Читайте також:

  1. I. Вступна частина
  2. II Основна частина
  3. II Основна частина
  4. II Основна частина
  5. II частина.
  6. II. Основна частина
  7. II. Основна частина
  8. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  9. III Заключна частина
  10. III Заключна частина
  11. III Заключна частина
  12. III Заключна частина




Переглядів: 4726

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття про морфеміку сучасної української літературної мови | Типи морфем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.