Державна символіка України

Державні символи України - це закріплені в законодавстві офіційні графічні чи звукові зображення, в яких знайшли своє втілення національні ідеї, які символізують державність України.

Згідно зі ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - це емблема держави, символ її суверенітету. Він являє собою стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Його підіймають на будинках органів державної влади І управління, органів місцевого самоврядування, дипломатичних І консульських представництвах України за кордоном та ін.

Наразі існує малий Державний Герб України у вигляді тризуба - знака Княжої Держави Володимира Великого. Великий Державний Герб України має бути встановлений з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького. Зображення Великого Державного Герба розміщують на печатках органів державної влади і управління, судових органів, грошових знаках тощо.

Державний Гімн України - це національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву П. Чубинського. Його виконують під час підйому Державного Прапора України, відкриття і закриття чергової сесії парламенту України, прийняття військової присяги і в інших урочистих випадках.

Детальний опис державних символів нашої держави і порядок їх застосування встановлюється конституційними законами.

Правонаступництво України

Правонаступництво держави - це перехід певних прав і обов'язків від одної держави до іншої. Питання про правонаступництво звичайно виникає у випадках виникнення нової незалежної держави в результаті національно-визвольного руху, створення нової держави внаслідок об'єднання двох і більше, держав, при територіальних змінах тощо.

Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. викликало необхідність прийняття закону "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 р., в якому знайшли своє закріплення наступні положення:

- з моменту проголошення незалежності України вищим органом державної влади України є Верховна Рада України;

- законодавство УРСР діє на території України в тій частині, в якій воно не суперечить законам незалежної Української держави;

- Україна підтвердила свої зобов'язання по міжнародних угодах які були заключені УРСР до проголошення незалежності України;

- Україна є правонаступником прав і обов'язків по міжнародних договорах СРСР в частині, в якій вони не суперечать Конституції України та інтересам республіки;

- усі громадяни СРСР, які на час проголошення незалежності України постійно проживали на її території, є громадянами України;

- Україна гарантує забезпечення прав і свобод людини кожному громадянину України згідно з міжнародно-правовими актами про права людини та іншими важливими положеннями.

Державна мова в Україні. Статус мов національних меншин

Державного мовою прийнято вважати визнану Конституцією чи законом основну мову держави, обов'язкову для використання в законодавстві, офіційному діловодстві, навчанні тощо.

Згідно зі ст. 10 Конституції України державного мовою в Україні є українська. Держава зобов'язана забезпечити всебічний розвиток і функціонування української мови у всіх сферах громадського життя на всій території України. Тому українська мова є обов'язковою для застосування в органах влади і управління, Збройних Силах, судових і прокурорських органах та інших державних організаціях і установах.

Норми Основного Закону України містять вимоги обов'язкового знання державної мови Президентом України (ст. 103), професійними суддями (ст. 127), суддями Конституційного Суду України (ст. 148). У чинному законодавстві України є також вимога знання державної мови в обсязі, необхідному для спілкування, особам, які вступають в громадянство України.

Питання мовної політики в державі регулюються Й іншими конституційними нормами: ст. 24 закріплює положення про недопустимість привілеїв чи обмежень за мовними ознаками; ст. 92 встановлює, що порядок застосування мов визначається виключно законами України.

Україна також повинна гарантувати вільний розвиток і захист російської мови (як мови, якою користується значна частина населення), інших мов національних меншин.

За українським законодавством до національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності. їм гарантується право на користування і навчання рідною мовою у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Чинний Закон України "Про мови в Україні” від 20.10.1989 р. також, як І Конституція, визначає українську мову як державну. Мовами міжнаціонального спілкування на території України закон називає українську, російську та ін.

Важливе значення має і норма Конституції України, згідно з якою держава повинна сприяти вивченню мов міжнародного спілкування, тобто найбільш вживаних іноземних мов. Так, наприклад офіційними мовами ООН є англійські арабська, іспанська, італійська, російська та французька.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конституція України – Основний закон суспільства і держави.	\|	Основні конституційні права, свободи і обов'язки людини та громадянина.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.