Цілі і системи управління запасами

Ефективне управління товарними і матеріальними запасами в логістичних системах підприємства - одна з найбільш важливих функцій управління основною діяльністю, оскільки запаси вимагають великої кількості капіталу, і його обсяг відбивається на поставках товару покупцям. Управління запасами впливає на всі сфери бізнесу, особливо на виробництво, маркетинг і фінанси.

Цілі та етапи управління запасами існують усередині однієї фірми, досить суперечливі. З точки зору фінансів переважно зберігати низький рівень запасів, оскільки високий рівень запасів сприяє заморожуванню капіталу. З точки зору маркетингу доцільно наявність високого рівня запасів для збільшення продажів, тоді як з точки зору виробництва необхідно мати рівень запасів, достатній для ефективного виробництва. Завдання управління запасами - знайти баланс між цими суперечливими цілями і управляти рівнем запасів відповідно до інтересів фірми в цілому.
Запаси - це склад матеріалів, використовуваних в процесі виробництва або для задоволення потреб споживачів. Запаси зазвичай включають сировину, незавершене виробництво і готову продукцію. Мета створення запасів - утворення певного буфера між послідовними поставками матеріалів і виключення необхідності безперервних поставок для безперебійної роботи малого підприємства.

Цілі створення запасів

Первинна мета організації запасів - розділення різних фаз основної діяльності. Запас сировини відділяє виробника від своїх постачальників, запас незавершеного виробництва - різні стадії виробництва, запас готової продукції - виробника від споживачів цієї продукції.

В основному існує чотири причини створення запасів:
1. Захист від невизначеності. В системі запасів існують невизначеності при постачаннях матеріалів, відвантаженнях готової продукції, а також у циклі виробництва. На складі підтримується певний рівень запасів, щоб захиститися від подібних невизначеностей. Якби купівельний попит був відомий, було б можливо (хоча і не обов'язково економічно) виробляти продукцію зі швидкістю споживання. У цьому випадку не потрібно було б наявність складу готової продукції. Однак будь-яка зміна попиту негайно відбилося б на системі виробництва.

2. Облік економічного виробництва і закупівель. Часто буває економічніше виробляти товар партіями. У цьому випадку партія товару може бути здійснена протягом короткого проміжку часу, і потім виробництво не поновлюється до тих пір, поки не виникне необхідність в новій партії. Це дає можливість покрити виробничі витрати за рахунок великого обсягу партії, а також дозволяє використовувати одне і те ж обладнання для виробництва різних продуктів. Аналогічна ситуація зберігається при закупівлях сировини. Внаслідок видатків на замовлення, знижок, транспортних витрат інколи буває економічніше купувати сировину великими партіями, навіть якщо частина цієї сировини потім зберігається на складі для подальшого використання.

3. Покриття очікуваних змін попиту і поставок. Існують деякі ситуації, коли зміни попиту і поставок можна передбачити. Один з таких випадків - коли міняється ціна або доступність сировини. Інше джерело інформації - це плановане просування товару на ринок, коли великий обсяг готової продукції може знаходитися на складі до певного моменту часу.

4. Облік перевезень. Транзитні запаси складаються з матеріалів, які знаходяться в дорозі від однієї точки до іншої. На рівень цих запасів впливає розташування виробництва і вибір перевізника. Запаси, які рухаються від однієї стадії виробництва до іншої в межах одного підприємства, також можуть бути класифіковані як транзитні запаси.

Проблеми, які необхідно вирішувати:
1. Яку продукцію слід тримати на складі?

2. Скільки потрібно замовляти?

3. Коли розмістити замовлення?

4. Яку систему контролю використовувати?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Управління оборотним капіталом організації	\|	Структура витрат на запаси

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.646 сек.