• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Процес планування переговорів поділяють на три етапи

Ділове спілкування

ДІЛОВА ЕТИКА

Висновки

Одне із важливих завдань морально-психологічного забезпечення – домагатися глибокого вивчення, відмінного зберігання, грамотної експлуатації особовим складом підрозділу зброї і бойової техніки, удосконалення системи планового ремонту і чіткої організації парково-господарських днів, мобілізувати воїнів на скорочення термінів вивчення бойової техніки, на скоріше придбання твердих навичок ефективного застосування зброї і техніки в сучасному бою.

Ділове спілкування - спілкування між співрозмовниками (партнерами, опонентами), спрямоване на повне або часткове вирішення конкретних проблем, організацію спільної діяльності, дій.

Види ділового спілкування:
Менторський
Конфронтаційний
Інформаційний
Спілкуваннявключає:

♦ сприйняття, пізнання і розуміння партнерів по спілкуванню (перцептивна сторона спілкування);

♦ обмін інформацією (комунікативна сторона спілкування);

♦ вироблення єдиної стратегії взаємодії (інтерактивна сторона спілкування).

За деякими даними, 60—80% інформації від співрозмовника ми отримуємо по невербальному каналу.

Виділяють дев´ять типів співрозмовників:

1) безглузда людина;

2) статечна людина;

3) всезнайко;

4) балакун;

5) боягуз;

6) неприступна людина;

7) незацікавлена людина;

8) "велике цабе;

9) чомучка.

Культура мовлення – володіння учасниками мовлення уміннями спілкування відповідно до мети і змісту комунікації.

Людина з високим рівнем комунікативної культури володіє такими рисами:

Доброзичливість;
Конкретність –

Ініціативність

Відкритість

Чуттєвість

Ділова мова:

Словниковий склад(виключає нецензурні слова і висловлювання. плітки, жаргонні слова, діалектизми);
Словниковий запас( чим він багатше, тим яскравіше, різноманітна мова, тим менше вона втомлює слухача, тим більше дивує, захоплює);
Граматика(ділова мова потребує дотримання загальних правил граматики, а також звіт деяких специфічних відмінностей);
Стилістика–точність висловлювань, менше зайвих слів, правильний порядок слів, відсутність стандартних виразів.
2.Переговори.

Виділяють три основні стратегії переговорів:

— зводиться до протистояння крайніх позицій партнерів;

— це золота середина між м'якістю та жорсткістю, тобто досягається поставлена мета і водночас не псуються стосунки з людьми;

— передбачає розв'язання проблем, виходячи із їхнього змісту, не допускаються дебати з приводу позицій,

• підготовка до переговорів;

• безпосереднє ведення переговорів;

• аналіз результатів і підсумків переговорів.

П. Мицич зазначає, що, готуючись до бесіди, потрібно:

— обрати найбільш вдалі момент і місце для проведення бесіди і лише після цього домовлятися про зустріч;

— з´ясувати все про співрозмовника (його ставлення до ініціатора бесіди та рівень моральної культури;

— зібрати і систематизувати інформацію, необхідну для розмови;

— створити відповідну атмосферу довіри, щоб схилити до себе співрозмовника;

— визначити мету, стратегію й тактику проведення бесіди, скласти детальний план розмови, виділити базові слова, ключові речення;

— уявити собі позицію співрозмовника з цього питання та хід бесіди, передбачити нюанси, які можуть вплинути на її перебіг і результат.

Практичні рекомендаціїщодо підвищення ефективності проведення ділової бесіди, зокрема:

• уважно вислуховуйте співбесідника до кінця;

• уникайте непорозумінь і неправильних тлумачень;

• поважайте свого співбесідника, будьте ввічливі, тактовні й дипломатичні;

• якщо потрібно, будьте наполегливі, але зберігайте витримку, коли "температура" бесіди піднімається;

• Готуючись до бесід, потрібно пам´ятати певні правила етикету:

— кожну бесіду проводити так, щоб вона переросла в подальшу співпрацю;

— заздалегідь треба знати тему зустрічі;

— призначаючи зустріч, треба чітко домовитися про дату та час, повідомити клієнтові, як краще до вас дістатися;

— коли клієнт зайде, організаторові зустрічі потрібно підвестися, потиснути йому руку, запропонувати зручне місце;

— розпочинати бесіду потрібно точно в призначений час;

— перед собою організатор повинен мати інформацію про посаду, ім´я та по батькові клієнта (його візитівку);

— у кабінеті годинник має бути розміщений так, щоб його добре бачили як господар, так і клієнт, це допоможе орієнтуватися в часі;

— потрібно намагатися менше говорити, а більше слухати співрозмовника, щоб його зрозуміти;

— якщо пропозицію клієнта прийнято, потрібно йому про це сказати і домовитися про те, як надалі розвиватимуться ділові стосунки;

— клієнтові потрібно чітко сказати, коли буде дано остаточну відповідь;

— якщо пропозиція клієнта не влаштовує, потрібно одразу йому про це сказати;

— прощаючись із клієнтом, організатор зустрічі має встати з-за столу, подати руку, провести до виходу, сказати йому добрі слова, побажати успіхів у справах і висловити надію на майбутнє співробітництво.

3.Протокол — це сукупність загальноприйнятих правил, традицій і умовностей, яких дотримуються урядами, відомствами закордонних справ, дипломатичними представництвами, офіційними особами і дипломатами при виконанні своїх функцій в міжнародному спілкуванні.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
4. II. Поняття соціального процесу.
5. III. Етапи розробки програмного забезпечення
6. IV. План навчального процесу.
7. Iзобаричний процес
8. Iзотермiчний процес
9. Iзохоричний процес
10. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
11. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
12. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.

Переглядів: 864