• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИЗНАЧЕННЯ КА, ЙОГО ВИДИ

Термін "контент-аналіз" є транслітерацією англійського "content-analysys", що в перекладі буквально означає "аналіз змісту" (content – зміст). Що ж стосується контент-аналізу як методу, то існує чимало різних його визначень, хоча головна суть у них спільна. Класичним у науковій літературі вважається визначення контент-аналізу Б. Берельсона, зроблене ним ще в середині ХХ століття: "Контент-аналіз – це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту комунікації". Недоліком цього визначення є ігнорування ним якісної сторони контент-аналізу (у часи Б. Берельсона кількісний контент-аналіз був значно більш поширений, ніж якісний). Інші відомі дослідники Д. Мангейм і Р. Річу в праці "Політологія та методи досліджень" визначають контент-аналіз як "систематичну числову обробку, оцінку та інтерпретацію форми і змісту інформаційного джерела" [9, с. 270].

Вітчизняні дослідники М. Костенко та В. Іванов визначають контент-аналіз як "якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів" [9, с. 66]. В. Різун і Т. Скотникова визначають контент-аналіз як "метод збирання кількісних даних про досліджуване явище чи процес, які містяться в документах… це статистична (квантативна) семантика і метод для об'єктивного кількісного аналізу змісту комунікації" [10]. Дослідники наголошують, що важливим є не абсолютна, а відносна частота появи в тексті досліджуваної одиниці аналізу.

Найчастіше відмінності у визначенні контент-аналізу різними дослідниками значною мірою зумовлені тим, якому типу контент-аналізу вони віддають перевагу – кількісному чи якісному.

Кількісний контент-аналіз ґрунтується на аналізі частоти згадувань вибраних дослідником змістовних одиниць, співвідношення частоти їх появи у тексті, оцінок, з якими вони згадуються. Кількісний контент-аналіз застосовується при аналізі великих масивів інформації. При якісному контент-аналізі дослідник зосереджується не на кількості появи певних змістовних одиниць у тексті, а на факті їх присутності чи відсутності, на аналізі їх суті, формі подачі. Як правило, якісний контент-аналіз застосовується відносно невеликих за обсягом текстів або окремих змістових одиниць. У складних комплексних дослідженнях кількісний і якісний контент-аналізи поєднують, що дає можливості використовувати переваги обох методів.

У різних визначеннях контент-аналізу, незважаючи на певні відмінності, все ж більше спільного, що дозволяє досить чітко ідентифікувати даний метод серед інших і зрозуміти його суть.

М.Хилько визначає контент-аналіз як системно формалізований метод дослідження змісту комунікації (тексту, документу тощо) шляхом виявлення кількісно-якісних зв'язків і співвідношень її змістовних складових з метою встановлення закономірностей цих зв'язків і співвідношень, а також інтерпретації передумов появи, мети, суті і можливих впливів даної комунікації на її споживача.

Проте КА різниться за якісним і кількісним типам і виступає як метод виявлення особливостей і закономірностей у різноманітті.

Кількісний метод контент-аналізу має найбільший інтерес в основному тому, що припускає досить відшліфовану, стандартизовану процедуру, що дозволяє знизити небезпеку суб"єктивної інтерпретації дослідників.

Однак перевага якісного методу полягає насамперед у можливості роботи з латентними шарами тексту і виявлення протиріч. У цьому випадку досліджується не тільки те, про що говориться, але й те, як і де йдеться і пр. Відповідно, кожен дослідник, виходячи з конкретної мети, вибирає найбільш доцільний метод КА.

Таким чином, КА – це застосовуваний за заздалегідь встановленим правилам метод достовірного, верифікованого і об"єктивного дослідження повідомлення, спрямований на виявлення виражених в текстах соціальних процесів (об"єктів, явищ, контексту).

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
12. Біуретовий метод визначення білків

Переглядів: 902