Способи визначення податкових зобов”язань

Податкових зобов”язань

Тема 4. Визначення, декларування та погашення обсягу

1. Способи визначення податкових зобов"язань.

2. Визначення податкових зобов"язань платником податків. Податкові декларації, їх види та терміни подання.

3. Визначення податкових зобов"язань органом податкової служби. Непрямі методи визначення податкових зобов"язань.

4. Податкове повідомлення та податкова вимога.

5. Узгодження податкових зобов"язань.

6. Податковий компроміс.

7. Терміни давності за податковими зобов"язаннями.

8. Подання податкової звітності.

9. Обробка податкових декларацій органом податкової служби.

10. Терміни та джерела погашення податкових зобов"язань

11. Рострочення та відстрочення податкових зобов"язань.

Світова фіскальна практика знає наступні способи визначення належних казні сум податків:

- декларування об”єкта оподаткування та суми податку платником;

- визначення податкового зобов”язання податковим агентом;

- визначення податкового зобов”язання фіскальним органом.

На ранніх стадіях розвитку оподаткування для визначення зобов”язання платника податку використовувалися кадастри.

Кадастри – це опис об”єктів майна, у якому за зовнішніми ознаками встановлювались тверді норми доходності кожного виду об”єкта (поземельні, подомові, промислові).

Робота із підготовки таких кадастрів була досить трудомісткою, що приводило до зростання витрат на збирання податків. Крім того, кадастри швидко застарівали, що приводило до неадекватної оцінки об”єкта оподаткування. В результаті кадастровий метод поступово втрачав своїх прихильників.

Найбільшого поширення набув спосіб, за якого об”єкт оподаткування та сума платежів визначаються самостійно платником податків та у встановлені законодавством терміни заявляється фіскальному органу.

В деяких випадках фіскальна служба вдається до збирання податків через податкових агентів.

Податковим агентом визнається особа, інша ніж платник податків, на яку покладаються обов'язки нарахувати податок, утримати його з платника та перерахувати до бюджету. Прикладом такого підходу є практика прибуткового оподаткування доходів найманих працівників, коли обов"язки утримати податок та перерахувати його до бюджету покладаються на роботодавця.

В окремих випадках, як правило, коли платник ухиляється від оподаткування або подає недостовірні дані, обсяг платежів визначається контролюючими органами.

4.2. Визначення податкових зобов"язань платником податків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зв’язки Бальзака з Україною.	\|	Податкові декларації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.