Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Формула вибору професії.

План

Тема І.2. СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

 

1. Суть, характеристика і фактори соціально-професійного самовизначення як процесу.

2. Формула вибору професії.

3. Ситуації, мотиви, правила і помилки вибору професії.

4. Особистий професійний план: зміст і послідовність складання.

 

Література: 8, 9, 12, 14, 20, 26, 27, 31, 36, 39, 43, 53, 54, 55, 61, 62, 63, 66, 75, 77, 81, 98, 112, 114, 116, 119, 122, 135, 148, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 166, 174, 176, 179, 193, 194,195, 201, 206, 213, 214, 218, 239.

 

1. Суть, характеристика і фактори соціально-професійного самовизначення як процесу.

Спираючись на теоретичні позиції і результати досліджень ряду вчених було сформульовано уточнені положення системи профорієнтації стосовно сучасних умов. Професійна орієнтація являє собою систему соціально-економічних, правових, психолого-педагогічних, медико-фізіологічних та виробничо-технічних заходів, спрямованих на забезпечення активного, мобільного, свідомого особистісно-зорієнтованого професійного самовизначення та трудового становлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон’юнктури ринку праці для повноцінної самореалізації та самоствердження в професійній діяльності.

Професійне самовизначення у психології розглядається як значущий компонент професійного розвитку особистості, а також як критерій одного з етапів цього тривалого і складного процесу. Завершується він тільки тоді, коли у людини сформується позитивне емоційно забарвлене і реалістичне ставлення до себе як до суб’єкта професійної діяльності. Тому свідомий вибір професії виступає показником сформованості професійного самовизначення і переходу його у нову фазу професійного розвитку. Цей показник є основним критерієм ефективності роботи з профорієнтації в шкільний період, так як кожний учень до закінчення навчання в школі повинен уміти свідомо вибирати професію. Але вибір професії є одночасно актом самообмеження, відмови від багатьох інших видів діяльності. В майбутньому людина може змінювати вид своєї професійної діяльності під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх факторів. Тому під професійним самовизначенням розуміється неодноразовий вибір професії, а перманентний процес самопізнання, формування інтересів, основних та резервних професійних намірів стосовно вибору форм навчання та навчального закладу, професійної перспективи, визначення напрямків перекваліфікації, який проходить через всі етапи навчальної та трудової діяльності людини.

Право людини на вільний вибір фаху, роду діяльності в нашій країні розширює можливості молоді у професійній структурі суспільства. Але ця вільність не вказує на нічим не обмежене виконання будь-яких інтересів і намірів особистості. Під вільним вибором слід розуміти усвідомлене професійне самовизначення, при якому установки особистості при виборі професії, з одного боку, узгоджуються з потребами суспільства, а з другого боку, співвідносяться з особистими даними, тобто здібностями, покликанням, професійною підготовкою, освітою і психофізіологічними якостями. Тому існує об’єктивна соціально-економічна, виробнича і психофізіологічна обумовленість вибору професії, що обмежує можливості адекватного професійного розподілення. Але це не означає, що існує фатальна обумовленість вибору професії вродженими задатками, особистими даними. Життя показало, що люди з нормальним фізичним і психічним розвитком біологічно придатні до оволодіння більшістю професій, хоча тривалість пристосування їх до відповідної галузі трудової діяльності буде неоднаковою у зв’язку з відмінностями у здібностях і психофізіологічних особливостях. Тому проблему взаємовідношення «Людина - професія», тобто проблему відповідності особистих даних професійним вимогам в обраній сфері праці, не слід трактувати однозначно, у плані абсолютної придатності людини до відповідної професії.

Виходячи з цього професійна орієнтація має два аспекти: перший - її вплив на формування професійних інтересів людей, насамперед позитивних мотивів вибору професії, які забезпечують узгодження інтересів особистості і суспільства; другий - виявлення професійних вимог і психологічний аналіз професії, з одного боку, та оцінка психофізіологічних властивостей і якостей учнів з урахуванням проби їх сил в обраній діяльності, з другого.

Вибір професії є складним процесом і обумовлюється діями багатьох різноманітних факторів:

· факторами суспільного, економічного і виробничого впливу на професійні інтереси і мотиви вибору професії, тобто факторами, які впливають на формування ціннісних орієнтацій та професійної спрямованості в цілому;

· факторами особистісного характеру: потребами, інтересами, нахилами, намірами, здібностями і психофізіологічними якостями людей, рівнем їх загальноосвітньої і професійної підготовки, характерологічними рисами;

· факторами, які пов’язані з потребами суспільства в кадрах, з характером вимог професій і трудової діяльності до людини, з народними традиціями.

Урахування всіх цих факторів є необхідною умовою добре організованої профорієнтації, яка, не обмежуючи свободу професійного самовизначення людей, підвищує ймовірність правильного вибору професії. Крім об’єктивних, на створення і реалізацію професійних планів, суттєво впливають фактори соціально-психологічного і власне психологічного порядку. Перші впливають через суспільну думку про престиж професій, через соціально-економічні та виробничі умови, а також через установки, моду і традиції безпосереднього соціального оточення, формальних і неформальних груп, найавторитетніших осіб.

Власне психологічний фактор, який визначає придатність до тієї чи іншої професійної діяльності, включає комплекси установок, рис характеру, досвіду, що сформувались під впливом життя і які відображають діючі умови виховання й освіти, а також здібності, інтереси і домінуючі мотиви на даний момент. Цей фактор особливо складний для визначення і управління, так як його дія визначається тривалим процесом розвитку, багатством різнорідних зовнішніх і внутрішніх станів особистості, колом спілкування, в які вона включалась, різноманіттям попереднього життєвого досвіду. Саме від цього фактору, головним чином, залежить наявність чи відсутність рішення про вибір професії, його адекватність і реалістичність.

Остання група факторів суб’єктивного характеру. Це фактори індивідуально-психологічних відмінностей, які базуються на природних даних, від яких залежить можливість вибору і успішність оволодіння рядом професій, що висувають особливі, підвищені вимоги до деяких спадково обумовлених якостей: сили, рухливості, лабільності нервових процесів та ін. До цієї групи факторів можна віднести і ряд фізіологічних, медичних, фармакологічних, антропологічних показників, які є суттєвими для деяких професій.

Таким чином, структура професійного самовизначення включає в себе потребу, зміст якої складають мотиви. Потреба породжує різнопланові протиріччя. Діяльність особистості з усунення протиріч формує професійну спрямованість і професійну самосвідомість, які, в свою чергу, формують і розвивають професійний інтерес, який визначає нахили. Нахили спонукають особистість до перетворювальної діяльності. В процесі активної проби сил проходить перевірку самооцінка професійної придатності людини. Кінцевим результатом цього процесу є виникнення відповідного професійного наміру, який полягає в змісті індивідуального професійного плану особистості.

Все сказане вище дозволяє розглядати професійне самовизначення як складне і багатопланове явище, яке поєднує економічні процеси з соціальними, освітянські з психологічними, фізіологічними, виробничими, як сукупність виховуючих і навчаючих впливів, що забезпечують самостійність, свідомість у виборі, оволодінні і реалізації кожним членом суспільства професійної діяльності, яка відповідає нагальним потребам країни і дозволяє максимально реалізувати здібності і нахили особистості. Враховуючи перетворення, які відбуваються в нашому суспільстві (створення ринкової економіки, появи ринку праці, перебудова системи освіти і т. д.), формуються і нові підходи у профорієнтації, які повинні ґрунтуватися на творчому активному співробітництві всіх суб’єктів профорієнтації: системи освіти всіх рівнів, включаючи учнів і педагогів, служби зайнятості, центрів професійної орієнтації, сім’ї, громадськості, засобів масової інформації, підприємств, організацій молоді та ін. При сучасних темпах зміни умов, змісту і засобів праці необхідна систематична оперативна і довготривала професійна орієнтація, яка виступає важливою складовою неперервної освіти. Тому для фахівців у галузі профорієнтації результатом діяльності в професійному самовизначенні, як відмічає Є.О.Клімов, є стан готовності підростаючої людини до свідомого, самостійного обмірковування (і зараз і надалі) свого професійного майбутнього у відповідності з найважливішими загальнолюдськими ціннісними уявленнями і соціальними нормами. Тому необхідність у керівництві професійним самовизначенням постійно відтворюється в суспільстві як результат нормальних протиріч його розвитку і у зв’язку з цим відповідні питання складають органічну ланку в системі роботи школи, служби зайнятості та молоді.

Кожна людина хоча б раз в житті обирала собі професію Уважно придивляючись до себе, об’єктивно оцінюючи свої інтереси, здібності, нахили, риси характеру, можна визначити домінуючі професійно важливі якості особистості. Їх необхідно співставити з вимогами професії до людини, потребами в ній народного господарства, тобто з тим, що потрібно для суспільства. Тому оптимальним вибором професії є поєднання наступних компонентів: “хочу” – “можу” – “є” – “треба”, які визначають так звану “формулу вибору професії”, яка в загальному вигляді показує первинний алгоритм прийняття оптимального рішення. Розкриємо коротко суть цих компонентів.

I. ”Хочу” – намагання особистості (інтереси, нахили, мотиви, плани, намагання, професійні наміри): можуть співпадати один з одним, можуть бути до одного, декількох, багатьох об’єктів і видів діяльності. Це те заняття, яке учень робить з інтересом, з бажанням, за власною ініціативою (як у школі, так і в позаурочний час). Якщо вибрана справа подобається, то він охоче буде працювати, підвищувати свою кваліфікацію, користуватися авторитетом, і в результаті, більше заробляти.

II. ”Можу”– можливості особистості (стан здоров’я, досвід, психофізіологічні якості, здібності). Здібності поділяють на загальні і спеціальні. Загальні – розумові (логічність мислення, ширина, глибина, гнучкість розуму і т.д.); вольові якості (самоволодіння, ініціативність, цілеспрямованість, працездатність та ін.) – які необхідні для широкого кола занять. Про їх наявність свідчать добрі і відмінні оцінки з більшості предметів. Можна планувати вибір широкого кола професій. Спеціальні – організаторські, комунікативні, оперативно-виконавчі, психомоторні, гностичні та інші, які необхідні для вузького кола занять. Про їх наявність свідчать показники успішності чи оригінальності в деяких видах діяльності (в школі – з окремих предметів відмінні оцінки). Можна планувати вибір професії у відповідності із діяльністю, в якій проявилися спеціальні здібності. Здібності проявляються і розвиваються тільки в діяльності. Приймаючи рішення про вибір професії потрібно порадитися з лікарем.

III. ”Є” – ставлення особистості (характер або сукупність стійких індивідуальних властивостей особистості, які проявляються в поведінці, ставленні людини до праці, себе, інших, навколишньої дійсності, того, що закріплене в якості стержневих особливостей її особистості).

IV. ”Треба” – потреби суспільства (уявлення про обов’язок, моральні установки, ціннісні орієнтації, знання світу професій і перспективних спеціальностей, потреб суспільства в кадрах). Слід врахувати, що отримання статусу безробітного – невиграшний початок трудової кар’єри. Тому вибираючи професію потрібно узгодити свій вибір з потребами суспільства в кадрах, кон’юнктурою ринку праці.

Оптимальний вибір професії може бути тільки тоді, коли співпадуть між собою хоча би частково всі компоненти формули вибору професії, що умовно показано на схемі (див. Мал. І.2.1.).

 

– зона оптимального вибору професії.

Мал. І.2.1. Схема оптимального вибору професії.


Читайте також:

  1. E) теорія раціонального вибору.
  2. Абсолютні й відносні посилання у формулах
  3. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
  4. Аспекти вибору системи складування
  5. Аспекти незалежності аудиторської професії.
  6. Барометрична формула
  7. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
  8. Варіанти вибору ділової їжі (буфет або a la carte).
  9. Варіанти вибору ринкових сегментів
  10. Види механізмів вибору
  11. Види та критерії вибору заходів медичного характеру
  12. Визначення коректних варіантів вибору




Переглядів: 5590

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Діагностичний, виховний і розвивальний характер профорієнтації. | Ситуації, мотиви, правила і помилки вибору професії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.