Профдіагностичний висновок особистості.

Всі результати профорієнтаційної психодіагностики людини, незалежно від прийнятої структури особистості, фіксуються у відповідній карті особистості, яка являє собою профдіагностичний висновок. Для тривалого, систематичного вивченя особистості оптанта з метою профорієнтації використовуються різноманітні варіанти карти особистості, яка заповнюються оптантом на протязі, як мінімум, 4‑х років. Підходи до її побудови найрізноманітніші. Один із них ґрунтується на розумінні професійного самовизначення як процесу формування ставлення особистості до себе як суб'єкту майбутньої особистості (за С.Я.Рубінштейном) або співвідношення “Образу Я” з образом майбутньої професії. Реалізація такого підходу дозволяє підготувати людину в майбутньому до зміни професії, адаптації до умов життя і праці, які не є стабільні. Для визначення здатності людини до професійного самовизначення застосовується також підхід С.Фукуями і розроблені ним діагностичні засоби для оцінки ефективності формування вміння вибирати професію шляхом самоаналізу, аналізу професій і професійних проб. Така “Діагностична картка особистості” умовно складається з декількох розділів, у яких подані методи і засоби діагностики особистості. Все це забезпечує можливість фіксації і цілеспрямованого управління процесом формування і розвитку “Образу Я» в професії.

За змістом “Діагностична карта особистості” включає загальні відомості про оптанта, його рідних, здоров'я, психодіагностичний компонент “Образу Я”, розділ інтегрованих показників здатності людини до самостійного і свідомого вибору професії та її перевибору і розділ оцінки здатності оптанта до обґрунтованого професійного самовизначення на основі модифікованого варіанту F‑тесту С.Фукуями. Психодіагностичний компонент, як необхідний елемент системи профорієнтації, дозволяє людині отримати інформацію про свої психологічні якості та оцінити їх з точки зору вираженості, можливостей самовиховання та відповідності до вимог тієї чи іншої професійної діяльності. Крім того, у процесі проведення діагностичних процедур оптант виступає не тільки в ролі об'єкту дослідження, але й сам є дослідником, що відповідає завданням самопізнання. А це означає, що кожній психодіагностичній процедурі повинно передувати вивчення необхідних теоретичних відомостей, які дозволяють оптанту чітко зрозуміти мету дослідження, професійну значимість якості, яку визначають, адекватно оцінити отримані результати і співставити їх зі своєю професійною спрямованістю. Все це ще раз вказує на необхідність розширення профорієнтаційних курсів, які необхідно вивчати у 8-11 (12) класах у загальноосвітніх навчальних закладах або центрах професійної орієнтації. Зараз розроблено різні варіанти курсів “Людина і світ професій” для 8-9 класів та “Побудова кар’єри” для 10-11 (12) класів.

Спираючись на концепцію динамічної функціональної структури особистості, в профорієнтаційній роботі використовується карта особистості, яка заповнюється на основі діагностичного дослідження людини з використанням різноманітних методів. На основі цієї карти напрацьовано різні види профдіагностичних карток оптанта. Одна з них наведена в посібнику Янцур М. С. Професійна психодіагностика: практикум. – К.: МПУ ДЦЗ, МОУ РДПІ, 1995. (див. лабораторну роботу № 12). Там же описана методика роботи з нею. Вона складається з трьох розділів: І — анкетні дані, ІІ — результати профорієнтаційної психодіагностики і ІІІ — висновки профконсультанта. Перший розділ заповнюється на основі вивчення документів людини і співбесіди з нею. Другий розділ складається з 5 підрозділів, які відповідають 4‑м підструктурам особистості та її узагальненим властивостям за концепцією К.К.Платонова. Заповнюється він за результатами профорієнтаційної психодіагностики за методиками, які наведені в самій “Діагностичній карті особистості” і розглянуті нами вище. Третій розділ заповнюється профконсультантом на основі вивчення анкетних даних і результатів профорієнтаійної психодіагностики та їх співставлення з вимогами професії, яку обирає оптант.

Необхідно також відмітити, що до самої “Діагностичної карти особистості”, яка містить зведені результати анкетування, опитування, тестування, особистого професійного плану, програми і результатів самовиховання і т.п., додаються стимулюючі матеріали методик (питання, малюнки і т.п.), інструкції оптантам для роботи з кожною методикою, для заповнення ОПП, плану професійного самовиховання. Заповнюватися “Діагностична карта особистості” повинна учнем систематично під постійним контролем вчителя курсу “Основи вибору професії” або “Людина і світ професій”, психолога чи профконсультанта (профорієнтолога). Проведення профорієнтаційної психодіагностики за наведеною системою з використанням такої карти дозволить набагато покращити процес підготовки людини до свідомого вибору або перевибору професії.

Спираючись на результати профорієнтаційної психодіагностики будується подальша профорієнтаційна робота: професійна активізація, профконсультація, профвідбір, профадаптація, професійне виховання.

Завдання і запитання для самоконтролю

1. Визначте суть попередньої профорієнтаційної психодіагностики особистості на основі психологічної структури особистості.

2. Визначте завдання попередньої профорієнтаційної психодіагностики учнів та шляхи їх реалізації.

3. Визначте методи діагностики психічних процесів та функцій особистості з метою профорієнтації.

4. Проаналізуйте суть і структуру вивчення співвідношення індивідуальних особливостей особистості з різними професійними сферами.

5. Назвіть і проаналізуйте методики вивчення темпераменту з метою профорієнтації; методики вивчення професійних інтересів та нахилів особистості.

6. Проаналізуйте інтегровані показники здатності людини до професійного самовизначення.

7. Визначте структуру і порядок складання профдігностичного висновку особистості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Використання ЕОМ у профорієнтаційній психодіагностиці учнів.	\|	Суть, мета і завдання професійної активізації учнів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.