МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Суть, мета і завдання професійної активізації учнів.Тема ІІ. 3. ПРОФЕСІЙНА АКТИВІЗАЦІЯ УЧНІВ І МЕТОДИКА ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ
План. 1. Суть, мета і завдання професійної активізації учнів. 2. Форми професійної активізації учнів. 3. Професійна проба, як основа професійної активізації: суть, зміст, структура, методика проведення та умови реалізації.
Література: 1, 3, 5, 21, 120, 121, 155, 156, 158, 176, 185, 227, 229, 242.
професійне самовизначення, як зазначалося раніше, буде ефективним лише тоді, коли особистість проявляє активність у процесі пошуку „своєї” професії, перевіряючи себе в ній. Слово „активність” походить від латинського activus − діяльний, енергійний, ініціативний, той, що розвивається. Отже, активність проявляється через діяльність, в основі якої лежить потреба. Внутрішніми стимулами активності крім потреби є інтереси та мотиви, які визначаються метою діяльності. Активність проявляється в різних видах діяльності: громадській, пізнавальній (навчальній), ігровій, трудовій, професійній тощо та на різних рівнях: потенційному, тобто готовності і прагненні до діяльності; реалізаційному − діяльність енергійна, інтенсивна, ініціативна, самостійна, але ситуативна, епізодична, швидко згасаюча; системному − діяльність чітко спрямована і ґрунтується на основі комплексу потреб, інтересів, ідеалів та реалізується системно і творчо. У професійному плані активність напряму пов’язана з проблемою вибору в найскладнішому прояві: вибір професії, шляху її отримання, побудови кар’єри і т.п. Основою професійного самовизначення є професійний інтерес, який спонукає особистість до активної діяльності. А як свідчать результати психолого-педагогічних досліджень, обдумані професійні інтереси, що мають сформовану психологічну основу, з’являються в 13-14 років, тобто в старшому підлітковому віці. У цей період провідною діяльністю дітей виступає суспільно-корисна праця. Однак, як показує практика, професійні інтереси у більшості учнів цього віку нестійкі, поверхові, не відіграють істотної ролі в професійному самовизначенні. Багато школярів старшого підліткового віку не мають також достатньо чіткого уявлення про зміст і характер праці масових професій, яке є основою формування професійних інтересів. Більшість з них переоцінюють свої сили, можливості та здібності і, зрозуміло, що вони не зможуть адекватно співвіднести їх з вимогами, що висуваються вибраною професією. Формування в учня активного, глибокого інтересу до різних професій, як доведено низкою психолого-педагогічних досліджень, відбувається тільки в процесі активної трудової діяльності індивіда. У процесі такої діяльності найяскравіше проявляються індивідуальні якості учнів, здібності й інтерес стають видимими. Тому, щоб сформувати адекватну самооцінку своїх особистих якостей і здібностей у школярів цього віку, їх необхідно включати в різноманітну трудову діяльність. Підліток, спробувавши себе у різноманітних видах професійної діяльності, зможе об’єктивніше підійти до вибору свого життєвого шляху. І більше за все цьому вибору сприяє трудова діяльність. Участь школярів у праці виховує в них як психологічну і моральну, так і практичну готовність до трудової діяльності і сприяє формуванню активної життєвої позиції. Найдієвіша реалізація професійної спрямованості учнів відбувається тоді, коли їх праця організована в виробничих чи близьких до них умовах із застосуванням сучасної виробничої техніки, передової технології і нових колективних форм її організації. Тому перевірка на практиці своїх професійних інтересів та нахилів з урахуванням власних психофізіологічних якостей відбувається в процесі реалізації такого компонента системи професійної орієнтації, як професійна активізація. Професійна активізація − це розвиток інтересів, нахилів, здібностей учнів у різних видах професійної діяльності (реальної чи змодельованої), що передбачає включення їх в активну „пробу сил”, у процесі якої вони отримують реальний досвід початкової праці в обраній сфері діяльності. Цей компонент профорієнтації в значній мірі реалізується в підлітковому і юнацькому віці. Відомо, що підлітки, особливо старші, характеризуються відповідним рівнем усвідомлення свого „Я”. У них виникає стійкий інтерес до своєї особистості, до виявлення своїх можливостей в різних видах діяльності та їх оцінки. У школярів поступово формується сфера самооцінки, а на її основі відповідний рівень потреб. І якщо учню не дати можливості реалізувати свої наміри, перевіряючи таким чином свої можливості, то це призведе до неадекватної самооцінки, а потім до спотворення професійного самовизначення або його невизначеності. Умови, у яких підліток перебуває в школі і вдома, породжують у нього потреби і мотиви, які характеризуються бажанням увійти в світ діяльності дорослих. Але цього недостатньо для професійного самовизначення, так як будь-яка професія характеризується своїми знаннями, вміннями, навичками і професійно важливими якостями особистості, тобто операційно-технічною сферою. Вони розвиваються, перш за все, в процесі всієї трудової підготовки школярів, на всіх уроках і в позаурочний час. Але для забезпечення цього процесу особливу увагу важливо надавати індивідуальній роботі з учнями: необхідно кожному знайти відповідне заняття, яке максимально відповідає його особистим якостям і можливостям. Таким чином професійна активізація це система заходів, спрямованих на активізацію питань професійного самовизначення і розвитку для людини, спонукання, заохочення, підтримка власних практичних кроків молодої людини на шляху від невиразних переживань і відчуттів сенсу до реалістичних цілей і програм їх втілення. Виходячи з суті профактивізації метою цього компоненту системи профорієнтації є забезпечення професійного самовизначення особистості шляхом включення учнів в різні види професійної діяльності на основі їх інтересів, нахилів, мотивів і здібностей. Для досягнення визначеної мети профактивізації необхідно вирішити наступні завдання: − розробити зміст та методику реалізації різних видів професійної активізації; − створити навчально-матеріальне забезпечення профактивізації школярів; − забезпечити розвиток професійних інтересів та нахилів учнів в різних видах діяльності. Досягнення поставленої мети та вирішення вказаних завдань можливе лише за умови використання різноманітних форм професійної активізації. Читайте також:
|
||||||||
|