Типологія профконсультаційних ситуацій.

У процесі профконсультацій можуть виникати різноманітні ситуації, які Є.О. Клімов відносить до одного з п’яти типів з точки зору наявності чи відсутності у школяра професійного плану, нахилів та їх узгодженості. Наводимо типологію цих ситуацій

1.Мотив невизначеності – учень не має профплану і не виражені нахили, не усвідомлює необхідність своєчасного вирішення проблеми, але з’являється потреба виходу з невизначеної ситуації (нульовий варіант).

2.Мотив альтернативного вибору – учень має декілька варіантів профплану, але не знає, який вибрати (може бути декілька варіантів професії). Існує потреба у виборі одного з варіантів (альтернативний варіант).

3.В учня є сформований промплан, чітко виражені нахили до вибраної професії, існує потреба в підтвердженні профплану (підтверджуючий варіант).

4.“Конфліктна ситуація” – учень має профплан, але для його здійснення є перешкода (зовнішня або внутрішня), виникла конфліктна ситуація, з якої самостійно вийти не можна, але він усвідомлює потребу виходу з цієї ситуації (конфліктний варіант).

5.Мотив самопізнання - звертається за консультацією з метою реалізації потреби в самопізнанні (дізнатись, на що я здатний).

Для вирішення основного питання індивідуальної профконсультації необхідно знати: з одного боку, відомості про інтереси, здібності, особливості особистості; з другого – відомості про світ професій, вимоги професій до людини, навчальні заклади (наявність робочих місць), тобто виявлення блоків – “хочу”, “можу”, “треба”, “є”.

Критерії вираженості ситуації:

1) вважаємо, що професійний план у підлітка є, якщо він називає область діяльності або професію і навчальний заклад, в якому він сподівається її отримати;

2) нахили можна вважати вираженими в тому випадку, якщо підліток займається самостійно або в гуртку будь-яким видом діяльності – любить майструвати, шити, конструювати, поглиблено вивчає певний предмет (займається цим довгий час, наприклад, більше року);

3) узгоджений вибір професії і нахилів рахуємо в тому випадку, якщо зміст діяльності, що характеризує нахили, можна співвіднести з вибраним видом праці.

Дії профконсультанта в класифікованих ситуаціях.

Ситуація І. У підлітка відсутній професійний план і не виражені нахили. “О” варіант.

Це найскладніший для профконсультанта тип ситуацій. Не рідко складається в даній ситуації уявна невизначеність. З одного боку випускник не знає, яку професію йому вибрати, з другого відкидає більшість спеціальностей, що пропонує йому профконсультант.

Профконсультант:

1. Вивчає спрямованість особистості.

2. Пропонує відповідний даному підлітку тип професії і рівень навчання.

3. Планує стратегію і тактику педагогічного впливу на учня з врахуванням:

- позиції батьків, друзів;

- ціннісних орієнтацій учня;

- його самооцінки.

Велика роль відводиться інформаційній бесіді, в процесі якої необхідно показати учневі роль запропонованих професій в системі економіки України, зв’язок з подібними професіями і спеціальностями, зміст діяльності й перспективи професійного росту.

Ситуація ІІ. У підлітка відсутній професійний план, але нахили вираженні (альтернативний варіант).

Причини відсутності професійного плану:

1. Дев’ятикласник не вибрав конкретної професії, але вирішив продовжити навчання в 10-11 класах, а вибрати професію по закінченню школи. Є варіанти:

а) майбутня сфера діяльності співвідноситься учнем з нахилами. Профконсультант повинен враховувати, чи дійсно є нахили, чи співвідносяться вони тільки з професіями, що потребують вищої освіти, або реалізація нахилів можлива на різних рівнях навчання. Профконсультант інформує учня про професії, погоджених з його нахилами, обмірковує з підлітком всі “за” і “проти” вибору кожної із них, розмовляє з учнем про важливість своєчасного вибору і необхідності детального ознайомлення в 10-11 класах з майбутньою професією.

б) підліток не надає своїм нахилам значення і не має уявлення навіть про тип професії. Профконсультант з’ясовує причину, за якою учень не пов’язує свої нахили з майбутньою діяльністю, повідомляє йому необхідну інформацію і діє так, як у варіанті (а).

2. Учень намітив для себе тип навчального закладу (ПТНЗ, ВНЗ), але професія ним не вибрана (у нього є декілька варіантів). Профконсультант виявляє мотиви кожного варіанту, обмірковує з підлітком всі ”за” і “проти” вибору тієї чи іншої професії, аргументує рекомендацію групи подібних професій.

3. Учень збирається вибрати професію у відповідності зі своїми нахилами, але не має достатньої інформації про конкретні спеціальності, які найбільш відповідають його здібностям.

4. Учень не хоче вибирати професію з врахуванням своїх нахилів, а про інші не достатньо інформований. Профконсультант з’ясовує причини, за якими підліток не бажає вибрати професію у відповідності з захопленнями. Якщо причина серйозна, діяти як у ситуації І. Якщо причина в хибному уявленні про майбутню професію – проводиться інформуюча бесіда, учневі пропонується декілька суміжних спеціальностей, що відповідають його нахилам.

5. Учень взагалі не знає про майбутню професію, вибере професію коли закінчить 9 класів (“поступлю в будь-яке училище, все рівно в яке”). Дуже часто з’ясовуються такі заяви й методом виключення можна виявити групу професій, яку можна запропонувати підлітку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Форми та методи профконсультаційної роботи з учнями.	\|	Ситуація ІІІ. Є професійний план при відсутності нахилів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.