Методи соціально-психологічного дослідження процесу адаптації.

Дослідження виробничої адаптації молодих працівників до підприємства передбачає використання сукупності соціально-психологічних методів дослідження. Коротко розглянемо їх.

Метод спостереження найраціональніше застосовувати у тих випадках, коли об’єкт вивчення включений в реальні умови діяльності колективу. Спостереження дозволяють отримати особливо важливу інформацію, яка виявляється в ході виконання працівниками відповідальних завдань. Процедура спостереження здійснюється за стандартною схемою: фіксування учасників ситуації, яка досліджується, їх цільової спрямованості, мовних комунікацій, характеру емоційного фону.

Спостереження дозволяє виявити різні показники виробничої адаптації: динаміку психічних станів і властивостей особистості, характеристику форм спілкування; різні відтінки адаптаційної задоволеності. Але основним недоліком спостереження є те, що воно ніколи не дозволяє проникнути в суть явищ. Це може привести до невірної інтерпретації спостережень.

Метод бесіди. Необхідною стороною соціально-психологічних досліджень процесу адаптації є збір таких матеріалів, які характеризують особливості особистості піддослідних: інтереси, прагнення, ставлення до трудового колективу, переконання. Ефективним засобом дослідження в цьому випадку виступає метод бесіди, яка проводиться за наперед складеними питаннями, які зацікавили дослідника. Труднощі використання цього методу в тому, що від дослідника вимагається встановлення особистого контакту з піддослідним, ретельного плану бесіди, щоб бесіда не перетворилась в усне анкетування.

Найбільш поширеним методом дослідження виробничої адаптації є метод анкетування. Дослідження адаптаційного процесу, його динаміки може бути здійснене в тому випадку, коли анкетування проводиться не менше двох разів. Анкетний метод дозволяє виявити різні показники адаптаційної задоволеності (ступені усвідомлення особистістю свого статусу в трудовому колективі, розуміння значення своєї праці) і з’ясувати причини незадоволеності, недостатньої продуктивної діяльності. Тому анкети містять різні питання, які повинні з’ясувати особливості професійно-кваліфікаційних характеристик, мотиви вибору професії, ставлення до її умов та ін.

Метод аналізу документів (кваліфікаційне посвідчення, табелі про заробітну плату за рік, відомості про загальні доручення) дозволяють з’ясувати успішність професійної діяльності. Велику інформативність несуть в собі індивідуальні картки молодих працівників, які заповнюються керівником. У них відображені показники професійної адаптації і відмічаються особистісні якості – відповідальність, активність тощо.

Метод оцінок і самооцінок також є актуальним при вивченні адаптаційних процесів. Він передбачає опитування молодих працівників, оцінку ними плюсів і мінусів професійної діяльності, трудового колективу, його членів і самих себе.

Соціометричні методики також використовуються при вивченні виробничої адаптації. Вони дозволяють з’ясувати характер ставлення до адаптанта з боку членів трудового колективу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фактори, показники і критерії соціально-професійної адаптації.	\|	Стан та психологічні особливості дослідження професійної переорієнтації особистості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.