МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Класичний підхідПринципи системного підходу 1. Принцип преорітету глобальної мети і послідовного переміщення етапами створення. Додержання цього принципу означає, що система повинна досліджуватися з початку на макрорівні, тобто взаємодії зовнішніх оточуючих середовищ (дослідження глобальної мети). На цьому рівні формуються основні функції, властивості та алгоритми функціонування системи по відношенню до оточуючого середовища. Потім досліджуються елементи системи та встановлюються взаємозв’язки між ними. 2. Принцип модульної побудови системи. Згідно з цим принципом доцільна розбивка системи на більш прості складові. 3. Принцип узгодження інформаційних матеріальних та надійних характеристик системи. Приклад: всі елементи автомобіля повинні мати однакові надійні сні характеристики. 4. Принцип відсутності конфліктів між цілями окремих елементів та цілями всієї системи. У випадку виникнення таких конфліктів необхідно знайти компроміс шляхом виділення найбільш важливої цілі. Дані викладача: 093-676-7770 096-978-2308 jennysh@meta.ua
Означає перехід від часткового до загального (індукція). Формування системи при такому підході проходить шляхом злиття необхідних компонентів, які розробляються окремо. Розробка проходить поетапно: На першому етапі визначаються цілі та задачі функціонування системи. (А,В… І,N) – системи (Ца, Цв,… Ці, Цп) – цілі На другому етапі аналізується m необхідних інформаційних потоків для кожної з підсистеми. На третьому етапі формуються підсистеми, які в сукупності визначають систему.
На відміну від класичного системний підхід передбачає перехід від загального до часткового (декомпозиція задачі) в основі розгляду цього підходу лежить кінцева мета заради якої створювалася система. На першому етапі визначаються та формулюються цілі функціонування систем (Цсист) На другому етапі на основі аналізу цілей функціонування системи та обмежень зовнішнього середовища формуються вимоги до окремих підсистем.
На третьому етапі орієнтовно формуються підсистеми. На четвертому виділяються взаємозв’язки під систем і організація їх в єдину систему. 3.- Підсистема A <-> підсвист.В <-> Підсист. У <-> Піделем. N
4.- Система Розглянемо 2 варіанта організації. Постачання магазинів з оптової бази. 1. варіант само вивезення. Характеризується наступними ознаками: 1. 1 магазин. Самостійно домовляється з АТП про перевезення і отримавши машину приїжджають на базу коли це необхідно. 2. На складах бази і магазинів застосовують процеси зберігання і переміщення товарів, що методично склалися неузгоджені між собою. 3. Ані база, ані магазин не пред’являють особливих вимог до виду транспорту. Головне вивести товар. 4. Відсутня тенденція уніфікація видів використаної тари. 5. В ряді магазинів нестворені умови для під’їзду транспорту та розвантаження товару. Процес переміщення товарів від оптової бази до магазинів можна розділити на три підсистеми. О.Б. -> АТП -> Магазин На першому етапі формуємо цілі для кожної підсистеми: 1. Оптова база ставить за мету збільшення обсягу вантажів, що вивозяться і зменшити час перебування товару на складах. Зацікавленість в однотипності тари та зменшенні кількості навантажувальних засобів. Вид транспорту для оптової бази не має значення. 2. АТП зацікавлене у збільшені обсягів перевезень меншою кількістю автомобілів, що скорочує витрати на перевезення та підвищує їх ефективність. Зменшення простоїв транспорту по вині АТП. 3. Магазини зацікавлені в організації швидкого розвантаження, спеціалізації тари для перевезення, що протирічить цілям оптової бази та АТП. На другому етапі проводиться аналіз інформаційних потоків для формування та функціонування даної підсистеми. Інформаційні потоки: 1. Оптова база вивчає попит на товари, аналізує поточні обсяги вивезення і формує умови для мінімізації запасів. 2. АТП аналізується обсяги завезення товарів в кожний магазин та встановлюється приорітетність їх обслуговування. 3. Магазини вивчають попит на товари і замовляють найбільш ходові. Створюючи для них певні залишки на підставі необхідних обсягів замовлень. Даються заявки на транспортні одиниці необхідної вантажопід’ємності. 4. Формуються підсистеми та їх цілі: 1. Підсистема - Оптова база. Забезпечує наявність номенклатури товарів та своєчасне їх завантаження. 2. Підсистема АТП . Забезпечує своєчасне перевезення запропонованих і замовлених вантажів. 3. Підсистема Магазин. Організовує вивантаження товару без затримки транспорту. В результаті створюється і функціонує досить працездатна система доставки від Оптової бази до магазині. Система працює неефективно.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|