МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Вступ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І МЕТА КУРСУ. НАУКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. ІСТОРІОГРАФІЯЗМ 1. ДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
План лекції: 1. Курс “Історія України”, його мета і завдання. 2. Методологічні засади курсу “Історія України”. 3. Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України.
Питання для самостійної роботи: 1. Джерела та історіографія історії України. 2. Наукова періодизація історії України.
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні звернути увагу, що джерелами з історії України є матеріальні носії історичної інформації, що безпосередньо відображають той чи інший бік діяльності людей (речові, етнографічні, лінгвістичні, усні, писемні). Одне з чільних місць серед історичних джерел належить літописам. Окрему групу джерел з давньої історії України складають юридичні пам’ятки: договори Русі з Візантією, “Руська Правда” та ін. Слід зазначити, що вивчення історичного минулого нашого народу ґрунтується на ознайомленні з працями провідних вітчизняних науковців, що складають величезний доробок української історіографічної традиції. Серед них – комплексні дослідження з історії України М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького, В. Сарбея, В. Смолія, Ю. Зайцева, Б. Лановика та ін. Зусиллями вітчизняних істориків і науковців засновано низку періодичних видань – „Український історичний журнал” (1957 р.), “Київська старовина” (1992 р.), “Пам’ять століть” (1997 р.). Відповідь на друге питання пов‘язана з усвідомленням того факту, що вивчення курсу історії України повинно ґрунтуватися на дотриманні наукової періодизації вітчизняного історичного поступу. В сучасній історичній науці виокремлюють кілька етапів в історії України: І. Праісторичний період ( до ІХ ст. н.е.). ІІ. Княжа доба ( ІХ ст. – 1349 р.). ІІІ. Литовсько-польська доба ( початок XIV ст. – 1648 р.). IV. Доба козацько-гетьманської держави (1648 р. – кінець XVIII ст.). V. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій ( ХІХ – початок ХХ ст.). VI. Українська революція 1917-1920 рр. VII. Україна в 20-30-х роках ХХ ст. VIII. Україна в роки Другої світової війни ( 1939–1945 рр.). ІХ. Україна в 1945-1991 рр. Х. Розбудова Української держави (з 1991р.).
Література: 1. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. – К., 1995. 2. Грушевський М.С. Звичайна схема “русской” історії і справа раціонального укладу східнього слов’янства // Пам’ятки України. – 1991. - № 3. 3. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. – К., 1996. 4. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблема суспільної трансформації. – К., 1998. 5. Реєнт О. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1999. – № 3-4. 6. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991. 7. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.
Читайте також:
|
||||||||
|