• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Психологічна структура сумісної діяльності

Сумісна діяльність від індивідуальної відрізняється, насамперед, наявністю між учасниками діяльності взаємодії, яка перетворює, змінює їх індивідуальну діяльність і спрямована на досягнення спільного результату. Така взаємодія спостерігається у випадках, коли дії однієї особи або групи осіб обумовлюють певні дії інших осіб, а дії останніх здатні вплинути на дії перших.

1. Індивідуальні діяльності є складовими елементами або частинами цілої сумісної діяльності, тому їх співвідношення частин і цілого

2. В абсолютно ізольованому вигляді індивідуальної діяльності не існує, реально вона завжди включена в структуру спільної діяльності.

3. Спільна діяльність не є просто сумою складових її індивідуальних діяльностей, а існує як таке ціле, яке більше суми його частин.

4. Компонентний склад індивідуальної діяльності, включеної у спільну діяльність, зберігається, але змінюється якісно за змістом.

Схема опису компонентів психологічної структури діяльності аналогічна до схеми індивідуальної діяльності. Вона включає:

– мета діяльності: ідеально представлений результат, якого прагне досягти суб’єкт спільної діяльності;

– мотив діяльності: те, що спонукає групу до спільного виконання діяльності. це не значить, що учасники позбавлені індивідуальних мотивів. Співвідношення групових та індивідуальних мотивів у спільній діяльності – це величина непостійна. По мірі розвитку групи знижується доля індивідуальних мотивів і зростає значення загальних.

– дії: спільні дії, необхідні для реалізації задач спільної діяльності. данні дії можуть бути представлені як у вигляді групових засобів, прийомів, так і у вигляді індивідуальних, не підлеглих загальним цілям діяльності.

– результат діяльності, що завершує її структуру: розрізняють об’єктивний результат і його суб’єктивну представленість. Суб’єктивна оцінка результату спільної діяльності – це одночасно і оцінка кожного члена групи, і колективна оцінка.

Найважливішою умовою виконання спільної діяльності є процеси розподілу, об’єднання (інтегрування), погодження (координації) й управління індивідуальними цілями, мотивами, діями і результатами.

Основні ознаки сумісної діяльності:

– відмінності єдиної мети для всіх включених у діяльність учасників;

– спонукання працювати разом, тобто повинна бути сформована також загальна мотивація;

– поділ діяльності на функціонально-пов’язані складові, тобто розподіл функцій між членами групи;

– інтеграція індивідуальних діяльностей, взаємозв’язок і взаємозалежність окремих учасників діяльності;

– погодження й координація функціонально розподілених й інтегрованих індивідуальних діяльностей;

– наявність управління;

– єдиний кінцевий результат;

– єдине просторово-часове функціонування учасників спільної діяльності.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. VІ. План та організаційна структура заняття
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
8. Автоматизація метрологічної діяльності
9. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
10. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

Переглядів: 1797