Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Релігія та церква

В роки горбачовської "перебудови" державний тиск на церкву істотно послабився. Це привело до різкого підвищення динаміки релігійної активності населення та церковного життя.

Російська православна церква (РПЦ) мала своєю основною базою Україну. Тут розміщувалися 9 з 16 монастирів і більшість релігійних громад (понад 4 тис). Вони утворювали Києвський екзархат РПЦ, який був перетворений в Українську православну церкву Московського патріархату. Протестантські течії християнства налічували 1100 громад віруючих, але ці громади істотно поступалися за чисельністю православним. Близько 100 громад мали римо-католики, 80 - реформати, 14 - іудеї.

Оскільки реєстрація нових громад жорстко обмежувалася, в УРСР утворилося розгалужене релігійне підпілля. Найбільшою катакомбною церквою були греко-католики. Офіційно ліквідовані в 1946- 1948 рр., вони не думали згортати свою активність і навчилися діяти в підпіллі. Пізніше релігійне підпілля зросло за рахунок п'ятидесятників, адвентистів сьомого дня, євангельських християн-баптистів, єговістів.

Перші істотні кроки в напрямі формування правового поля державно-церковних відносин були зроблені в результаті прийняття Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації" (23 квітня 1991 р.). Це був базовий документ, який мав забезпечити систему правового врегулювання щодо перетворень у сфері релігійного життя. Він закріпив нове ставлення держави до церков, наповнив принцип свободи совісті реальним змістом, відкрив щирою можливості для задоволення релігійних потреб людини. Закон уперше надав релігійним організаціям право на здійснення просвітницької, доброчинної, виробничої та іншої суспільно-корисної діяльності. Вони були зрівнені в правах із громадськими організаціями й одержували статус юридичної особи, якого раніше не мали. Для громадян, релігійні переконання яких перешкоджали проходженню дійсної строкової служби в армії, передбачалася альтернативна трудова служба. Закон започаткував процес реституції церковної власності. Реституція церковного майна регулювалася Указом Президента України "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" від 4 березня 1992 р.

Від 1988 р. мережа релігійних організацій виросла в Україні в 5,5 разу. Тепер вона налічує понад 30 тис. одиниць в 55 конфесіях і релігійних напрямах. Кількість монастирів та чернечих згромаджень зросла з 9 до 400. В духовних навчальних закладах проходять підготовку понад 20 тис. семінаристів і студентів. Існують 12,5 тис. недільних шкіл, які були в радянські часи суворо заборонені. Працюють понад 350 конфесійних засобів масової інформації.

Реституція церковної власності в перші роки незалежності відбувалася уповільнено. На новий рівень її вивів Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу PCP стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій" від 21 березня 2002 р. За десятирічний період від першого президентського указу до другого релігійним організаціям було повернуто понад 3,5 тис. колишніх культових приміщень, що використовувалися не за призначенням. Поряд із повернутими до 2006 р. включно було збудовано ще близько 3,5 тис. храмів, молитовних будинків і каплиць. Понад 2 тис. таких приміщень перебувають у незавершеному будівництві. Але зростання кількості релігійних організацій за останні два десятиліття відбувалося настільки стрімкими темпами, що третина з них і досі не має власних культових споруд.

Виходячи з наявної ситуації, Указом Президента України від 21 березня 2002 р. запроваджувалася повна інвентаризація майна, яке було відібране радянською владою в релігійних організацій (включно з приміщеннями не культового призначення). Були визначені механізми повернення й джерела фінансування цього.

Взаємодія держави з релігійними організаціями проявилася й у тому, що були мобілізовані значні бюджетні кошти на заходи щодо відтворення видатних пам'яток історії та культури. Завдяки цьому були відбудовані, наприклад, Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Володимирський собор в Херсонесі (Севастополь) і багато інших об'єктів.

Найглибші історичні корені в Україні має християнство. Кількість хрещених християн, за орієнтовними оцінками, перевищує 34 млн, але практикуючих віруючих серед них не більше 12 млн. Християни поділені на три напрями - православні, католики та протестанти. Ці напрями збігаються в питаннях, що стосуються основ віри, але мають деномінацій-ні розбіжності, які визначають конфесію, тобто приналежність віруючих до певного віросповідання.

Переважна більшість українських християн - православні. Кількість парафіян, тобто віруючих, які відвідують службу щонеділі, регулярно причащаються і сповідаються, перевищує 10 млн осіб. Православні поділені на кілька конфесій, серед яких найбільш численною є Українська православна церква Московського патріархату: близько 5 млн вірних, 70 % православних парафій. Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) має близько 20 % православних парафій. Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) об'єднує 9 % парафій і до 300 тис. вірних. Незначну кількість парафій мають інші православні церковні центри: Російська закордонна церква (основна її частина в 2007 р. об'єдналася з РПЦ МП), Істинно-православна церква тощо.

Кількість українських католиків невелика - близько 100 тис. Як правило, це - поляки. Щоб відрізнити їх від інших християн, які визнають своїм верховним главою Палу Римського, їх у нас називають римо-католиками. Набагато більшу чисельність має Українська греко-католицька церква (УГКЦ) - понад 1,5 млн вірних. Особливість УГКЦ становить яскраво виражений регіоналізм: 98 % громад знаходиться у чотирьох областях - Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській і Закарпатській. Після відвідин України Папою Римським Іваном Павлом II у 2001 р. і перенесення церковного центру УГКЦ зі Львова до Києва у 2005 р. почали виникати греко-католицькі громади і в інших областях України.

Протестантизм в Україні представлений багатьма конфесіями і течіями, але має менше 6 тис. парафій, які об'єднують до півмільйона вірних. Найбільшу вагу серед протестантів має Всеукраїнська спілка об'єднань євангельських християн-бабтистів (ЄХБ). З 2002 р. українська баптистська організація стала найбільш чисельною в Європейському баптистському альянсі.

Між православними конфесіями відбувається боротьба за лідерство, сфери впливу і церковне майно. Витоки цієї боротьби закорінені у сталінській добі, коли влада зіштовхувала між собою представників різних віровизнань, щоб послабити всіх. Дійовим важелем, який дозволив зрушити з місця масив найгостріших питаньу сфері державно-церковних відносин, стала Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, яка була утворена в 1998 р., і Нарада християнських церков України, яка працює з 2004 р.

Не менші суперечності існують всередині інших віросповідних напрямів. Поки що не дали позитивного результату спроби протестантських церков утворити Євангельський альянс України. Іудеї та мусульмани, які належать до релігійних організацій різних юрисдикцій, теж прагнуть створити конфедеративні об'єднання, але безуспішно.

Серед діючих церков першість належить православним. Питома вага православних громад становить 53 % загальної кількості релігійних громад, та й самі православні громади більш численні, ніж інші. Проте Україна була й залишається полі конфесійною державою. Створення єдиної національної церкви, до чого прагнуть тепер немало політичних діячів, за цих умов є нездійсненною мрією. Так само непродуктивною є ідея державної релігії. Виходячи із цих реалій, Конституція України проголошує: "Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова" (стаття 35). Майбутнє українського суспільства - в релігійному плюралізмі, в мирному співіснуванні різних віросповідань.

Влітку 2008 р. в Україні відбулися урочистості, пов'язані зі святкуванням 1020-річчя хрещення Київської Русі. На урочистості прибув Вселенський Патріарх Варфоломій І. 25 липня 2008 р. Указом Президента України був встановлений День хрещення Київської Русі-України, який відзначатиметься щорічно 28 липня, в День пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира Хрестителя.

У січні 2009 р. на Помісному Соборі в Москві переважною більшістю голосівПатріархом Московським і всієї Русі був обраний митрополит Кирил. Новообраний патріарх оголосив, що його перший зарубіжний візит відбудеться в Україну.

Першою акцією його десятиденного перебування на українських теренах стало засідання Священного Синоду в Києво-Печерській лаврі 27 липня 2009 р. Окрім Києва, патріарх відвідав Херсонес, Донецьк і Волинь. В 2010 р. патріарх знову здійснив 8-денну поїздку по Україні.

 


Читайте також:

  1. Джерела філософії: міфологія, релігія
  2. Е. Релігія.
  3. Іудаїзм як монотеїстична релігія
  4. Культурне життя. Церква
  5. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду.
  6. Однак, до Володи­мира Святославича християнська церква не змогла закрі­питися на Русі як пануюча.
  7. Православна церква
  8. Релігія в життєдіяльності особи та суспільства
  9. Релігія і наука: синтез епохи Середньовіччя
  10. Релігія і храми Вавилону
  11. Релігія слов'янських племен. Мистецькі набутки слов'ян.




Переглядів: 820

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Культурне життя. Розвиток освіти та науки | Нові виклики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.