• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Православна церква

Спорт

Наука

Умови розвитку культури

Проблеми

Здобутки

— Зростання життєвого рівня населення у зв'язку з позитивними зрушеннями в економіці.

— Зростання купівельної спроможності населення.

— Забезпечення ринку споживчими товарами, зник­нення черг, дефіциту товарів.

— Надання кредитів, субсидій, допомога малозабезпе­ченим сім'ям.

— Виплата боргів по заробітній платні та пенсіям.

— Збільшення з 2000 р. зарплатні, пенсій, стипендій, соціальних виплат тощо.

— Складна демографічна ситуація (низька народжу­ваність, висока смертність).

— Безробіття, заробітчанство.

— Невідповідність зростання заробітної плати до потреб населення.

— Поглиблення соціального розшарування.

— Повільне формування середнього класу — гаранту стабільності у суспільстві.

— Невирішена житлова проблема.

— Низький рівень комунальних послуг тощо.

Культура та духовне життя суспільства

— Створення сприятливих умов для відродження української культури у зв'язку з проголошенням незалежності.

— «Закон про мови в Українській PCP» (1989 p.), згідно з яким українська мова була проголошена державною, мав забезпечити її всебічний розви­ток і функціонування у всіх сферах суспільства.

— Демократизація культури, відміна цензури, по­збавлення ідеологічного тиску.

— Вільний розвиток усіх художніх стилів і жанрів.

— Можливість збагачення української культури європейськими здобутками.

— Розвиток культури національних меншин тощо.

— Утворення різних благодійних культурних фондів.

— Існування негативних чинників (наслідки руси­фікації, недостатнє фінансування, поява низько^ пробних творів масової культури тощо).

Освіта

— Демократизація освіти, поява різноманітних навчальних закладів (гімназії, ліцеї, коледжі,

профільні академії тощо), існування недержав­них навчальних закладів.

— Використання альтернативних програм, підруч­ників, методик.

— Індивідуалізація навчально-виховного процесу.

— Поступова комп'ютеризація освіти.

— Реформування середньої освіти (перехід на 12-річну освіту, введення 12-бальної системи оцінювання, розвиток профільного навчання, застосування тес­тової системи перевірки знань).

— Реформування вищої освіти (можливість навчан­ня на контрактній основі, розширення спектра спеціальностей, уведення двоступеневої системи вищої освіти — бакалавр, магістр).

— Провідна наукова установа — Академія наук України, яка у 1994 р. отримала статус національ­ної.

— Створення ВАК — Вищої атестаційної комісії України, Української наукової асоціації, низки галузевих академій.

— Тісні зв'язки з науковими центрами української діаспори.

— Участь українських науковців у спільних міжна­родних проектах, наукових конференціях тощо.

— Помітні зрушення у галузі гуманітарних наук (відкриття інститутів української мови, на­родознавства, сходознавства, археографії).

— Поява нових наукових напрямків (ендокринологія, молекулярна біологія, нейрофізіологія тощо).

— «Відпливумів» закордон.

— Слабке впровадження у виробництво наукових розробок.

— Комерціалізація наукових структур.

Література та мистецтво

— Свобода творчості.

— Розширення діапазону творів, урізноманітнення їх стилів.

— Повернення із забуття творів М. Куліша, М. Хвильо­вого, Є. Маланюка, В. Стуса та ін.

— Публікація творів представників української діас­пори (У. Самчука, І. Багряного, Ю. Липи таін.).

— Розвиток літератури постмодернізму (твори Ю. Ан-друховича, О. Забужко, С. Жадана, О. Ульяненка та ін.).

— Комерціалізація мистецтва.

— Помітні зрушення в театральному мистецтві (творчість режисерів-новаторів Р. Віктюка, Б. Шарварка, С. Донченка та ін.; поява недержав­них театрів).

— Зрушення в кінематографі (поява стрічок на українську тематику — «Роксолана», «Пастка» тощо).

— Українізація телебачення та радіомовлення.

— Утворення Всеукраїнської музичної спілки (1992 р.).

— Плідна праця українських композиторів (О. Біяаша, О. Морозова, А. Горчинського).

— Зростання популярності українських виконавців та гуртів (гурти «Океан Ельзи», «ВВ», «Скрябін». виконавці Руслана Лижичко, О. Пономарьов. П. Зібров та ін.).

— Проведення музичних фестивалів («Таврійська ігри», «Червона рута», «Берегиня»).

— Пропагування творчими колективами українсько­го мистецтва за кордоном, участь у міжнародних конкурсах, фестивалях тощо).

— Збагачення художнього мистецтва творами А. Антонюка, Ю. Герца, В. Зарецького, І. Марчук тощо.

— У 1990 р. створено Національний олімпійський комітет, визнаний Міжнародним олімпійським комітетом 1994 р.

— Від 1994 р. Україна бере самостійну участь в Олімпійських іграх.

— Українці завоювали 69 медалей на літніх, 5 — на зимових олімпійських іграх.

— Найвідоміші олімпійські чемпіони: О. Баюл — ка­тання на ковзанах; І. Мерлені — важка атлетика: К. Серебрянська — художня гімнастика; Л. Підко-паєва — спортивна гімнастика; Я. Клочкова — плавання; Володимир Кличко, В. Ломаченко — бокс.

— На чемпіонаті Європи з футболу 2006 р. українська збірна увійшла до вісімки найкращих команд кон­тиненту.

— У 2012 р. Україна разом з Польщею проводитиме чемпіонат Європи з футболу.

Особливості релігійного життя в Україні

— Закони, які регулюють релігійні відносини — Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991 р.), стаття 35 Конституції України.

— Політизація релігійного життя

— Зняття заборон на релігійне життя, забезпечення свободи віросповідання.

— Повернення до традиційних духовних цінно­стей.

— Збільшення кількості релігійних організацій, кон­фесій тощо.

— Відродження культових споруд, будівництво но­вих храмів..

Поглиблення розколу в православній церкві

Другою за кількістю віруючих в Україні після пра­вославної церкви є УГКЦ.

Основні події політичного життя України на сучасному етапі

Читайте також:

1. Духовно-моральна соціально-економічна система – це найвищий тип ведення господарства та укладу соціального організму, якому відповідає православна соціально-економічна модель.
2. Культурне життя. Церква
3. Однак, до Володи­мира Святославича християнська церква не змогла закрі­питися на Русі як пануюча.
4. Релігія та церква
5. Релігія та церква в Україні за литовсько-польської доби.
6. Українська православна церква та загальний сучасний стан релігій в Україні.
7. Українська церква в гетьманську добу
8. ЦЕРКВА В ЖИТТІ КОЗАКІВ
9. ЦЕРКВА В ЖИТТІ КОЗАКІВ
10. Церква сайєнтології

Переглядів: 594